У місті у якому ти не був

У місті у якому ти не був

Якщо ж не був – нічого ж не забув

Нікого не залишив і не втратив

готель не оплатив – не загубив квитки

не видивляв рибалок край ріки

не кидав погляди услід чужим дівчатам

У місті у якому ти не жив

Не пив щоранку у дитинстві жир

з печінки риби для кісток і тлущу

під рамою на ровері як вмів

не їздив зранку – в пищик не свистів

горіхи не збирав і їх не лущив

У місті у якому ти б хотів

Зустріти ранок й збудувати дім

Дівчат тримати в полі зору – з ними

півночі волочитися й півдня

в якому б піджаки свої міняв

і запасавсь закрутками  на зиму

У місті у якому ти застряг

і перебув за совість і за страх

і обдивився карасевим оком

квашеною капустою твій час

під’їзд – рукопис – родимка з плеча:

цей запах оцту із прокислим соком

У місті у якому ти зблудив

бо йшов крізь місто в самоту один

не знаючи ні напрямку – й адреси

з околиць десь підбріхували пси

і плутались знайомі адреси

й писали незнайомі поетеси

У місті у якому ти не був

то що у ньому ти згубив й забув?

порожню вуличку чи кам’яний будинок?

Це відчуття забутого і втрат

Це вихід одночасно з сотні брам

із розпачем заблудлої дитини

Знимка: Анатолій Бабійчук