У місті у якому ти не був
Якщо ж не був – нічого ж не забув
Нікого не залишив і не втратив
готель не оплатив – не загубив квитки
не видивляв рибалок край ріки
не кидав погляди услід чужим дівчатам
У місті у якому ти не жив
Не пив щоранку у дитинстві жир
з печінки риби для кісток і тлущу
під рамою на ровері як вмів
не їздив зранку – в пищик не свистів
горіхи не збирав і їх не лущив
У місті у якому ти б хотів
Зустріти ранок й збудувати дім
Дівчат тримати в полі зору – з ними
півночі волочитися й півдня
в якому б піджаки свої міняв
і запасавсь закрутками на зиму
У місті у якому ти застряг
і перебув за совість і за страх
і обдивився карасевим оком
квашеною капустою твій час
під’їзд – рукопис – родимка з плеча:
цей запах оцту із прокислим соком
У місті у якому ти зблудив
бо йшов крізь місто в самоту один
не знаючи ні напрямку – й адреси
з околиць десь підбріхували пси
і плутались знайомі адреси
й писали незнайомі поетеси
У місті у якому ти не був
то що у ньому ти згубив й забув?
порожню вуличку чи кам’яний будинок?
Це відчуття забутого і втрат
Це вихід одночасно з сотні брам
із розпачем заблудлої дитини
Знимка: Анатолій Бабійчук
25.11.2023