той похід очолив Марк Аврелій
більше нікому – він встав вночі з постелі
чути коней варварів крізь сон
консули – звітуючи – втікають
з Азії полки перекидають
щоби втримати на півночі кордон
той похід очолив Марк Аврелій
– достигали по садках морелі –
військо переможно йшло у бій
спав насидячи і в зимному наметі:
зауважив що в придворного поета
шрам навкіс на заячій губі
міг відсидітись в столиці – міг по селах
щоби смерть підступна не скосила
час імперії залежить від мечів
імператорові теж потрібно знати:
пошесть косить змучених солдатів
брак води і проливних дощів
брак жінок – і хто б що не балакав
у казні порожньо – кіт наплакав
без грошей та любощів – ніяк
не здолати варварів – погода
кавалерія зблудила й на підході
бо війна – морока і бардак
з Азії полки ідуть та сунуть
переходять бездоріжжя й зсуви
йти далеко – і тому з рабів
гладіаторів сформуються загони
з ними перевернеш – Марку – гори
або приймеш свій останній бій
він писав – був щирим зі собою
що поет той заячий з губою
в першому бою поліг навзнак
нікому писати про звитяги
про поразки – вже нема наснаги
а про сумніви – мабуть-таки не нам
той похід очолив Марк Аврелій
піхотинці йшли за кавалерією
донесли – й про запасні полки
але їх морила моровиця
у провінції вмирають – не в столиці
за півкрок найближчої ріки
Фото: Анатолій Бабійчук
21.10.2023