Вільнюська міська рада схвалила пропозицію Комісії історичної пам'яті Вільнюса про присвоєння досі безіменному скверові в Старому місті, поруч із вулицею Остробрамською (Aušros Vartų g.), біля греко-католицької церкви Св. Трійці назви на честь святого Йосафата, повідомила онлайн-газета "Bernardinai.lt".
Вшановуючи пам'ять св. Йосафата, котрий об'єднує Україну й Литву, та 400-річчя його мученицької смерті, Сейм Литовської Республіки проголосив 2023-й Роком святого Йосафата. З цієї нагоди у Вільнюсі, де жив і духовно зростав святий, будуть організовані міжнародні виставки, освітні та культурні заходи. Планується також і довготривале вшанування пам'яті святого Йосафата: зокрема сквер св. Йосафата, на фасаді греко-католицької церкви Св. Трійці буде розміщено пам'ятний барельєф.
"Святий Йосафат Кунцевич, який жив наприкінці 16 – на початку 17 століття, є святим, який з'єднав Вільнюс з Україною, а Київ – з Римом. Василіянський чин, який він допоміг заснувати, став невід'ємною частиною історії, культури та релігійного життя Вільнюса. Ми сподіваємося, що сквер, який носитиме його ім'я, та барельєфна меморіальна дошка будуть нагадувати нам про ченця, котрий віддав своє життя за єдність Церкви", – наголосила Камілє Шерайтє-Ґоґеліенє (Kamilė Šeraitė-Gogelienė), голова Комісії історичної пам'яті міста Вільнюса.
30.08.2023Коротко про святого Йосафата
Іван (який після вступу до монастиря прийняв ім'я святого Йосафата) Кунцевич народився у Володимирі на Волині, на території сучасної України, у православній родині. У 1596 році він приїхав до Вільнюса, щоб навчитися ремеслу купця. У 1604 році став монахом-василіанином.
Разом із майбутнім митрополитом Київським Йосифом Велямином Рутським у 1617 році заснував Чин святого Василія Великого. Цей чернечий орден – єдиний, заснований у Литві. Чин святого Василія Великого був головним виконавцем постанов Берестейської церковної унії. Тому ченців-василіян та інших греко-(східних)католиків називають інколи уніатами.
У 1617 році Йосафата призначили архиєпископом Полоцьким. Він активно захищав і зміцнював громади, які раніше були православними, але відновили єдність із Римом.
Святий Йосафат помер мученицькою смертю у Вітебську. Через двадцять років після смерті, у 1643-му, він був беатифікований, а в 1867-му Папа Пій IX проголосив його святим.
Його останки покояться у вівтарі святого Василія Великого в базиліці святого Петра в Римі, найближче до гробниці святого Петра – цей крок був зроблений для того, щоб підкреслити важливість внеску св. Йосафата в єдність Церкви.
