Словосполучення «двісті тисяч "двохсотих" росіян» додає впевненості у завтрашньому дні, але багато «хороших росіян» у поліетиленових пакетах не буває. Огляд подій тижня в Україні.
Саміт тижня
Президент України продовжив зустрічі з сильними світу в офлайн-режимі. Після турне по Європі Володимир Зеленський відвідав Саудівську Аравію, звідки полетів у Японію взяти участь у зустрічі лідерів країн «великої сімки». Занадто переповнені оптимізмом політичні оглядачі вже перейменували це об’єднання «великою вісімкою», маючи на увазі, що Україна — майже повноправний його член. Насправді до цього нам ще так само далеко, як до НАТО чи ЄС, проте важливість зустрічей Зеленського в Хіросімі недооцінювати не варто.
У Японії на найвищому рівні обговорювали: агресію Росії проти України; взаємодію з міжнародними партнерами; ядерне роззброєння та нерозповсюдження зброї масового ураження; економічну стійкість і безпеку; проблеми зміни клімату і загальний стан довкілля. Зеленський зустрівся з усіма, з ким планував, особливо відзначалися переговори з президентом США Байденом і потім спільний брифінг. Щоправда, накладка сталася з рандеву з президентом Бразилії Луїсом Інасіо Лула да Сілвою. Поговорити з представником «глобального Півдня» Президент України не зміг, як він сам пояснив, «через щільний графік», але бразилець трохи образився.
Зате Байден після саміту подарував нове визначення країні-терористу. Відповідаючи на питання, чи говорив він з українським колегою про неможливість (чи можливість) використання західної збройної допомоги на території РФ, Байден назвав Федерацію «російською географічною територією». Про перманентну «бавовну» в Бєлгороді чи Брянську нічого не говорилося — але, може, згадають на найближчому зібранні у форматі Рамштайн.
Китайці тижня
Ще одним результатом саміту в Хіросімі став виклик для пояснень японського посла в Пекіні. Заступник міністра закордонних справ Китайської Народної Республіки Сунь Вейдун викликав посла Японії через "ажіотаж навколо питань, пов'язаних з Китаєм" на саміті "Великої сімки". Пекіну не сподобалося, що учасники зустрічі в Хіросімі обговорювали зростання напруженості в Східнокитайському і Південнокитайському морях і ситуацію з правами людини в Китаї, в тому числі в Тибеті та Сіньцзяні. У китайському МЗС вирішили, що ці бесіди велися, «щоб очорнити і напасти на Китай, грубо втручаючись у внутрішні справи Китаю, порушуючи основні принципи міжнародного права». Японський посол Тарумі відреагував на такі закиди: «Китай повинен спочатку зробити позитивні кроки для розв'язання цих проблемних питань, якщо Китай вимагає не згадувати про них».
Поки далекосхідні вербально чубилися, про існування Піднебесної і своє власне згадав колишній держсекретар і радник президента США з нацбезпеки Генрі Кіссінджер. Думки аксакал від геополітики виклав у інтерв’ю The Economist.
Кіссінджер, виявилося, має підозру, що США і КНР є головними загрозами самому існуванню людства, а в результаті можливого військового конфлікту навколо Тайваню буде знищено як сам острів, так і світову економіку, яка позбудеться джерел поставок мікропроцесорів.
Громадян України більше має зацікавити такий висновок Кіссінджера: «Ми можемо отримати ситуацію, коли у нас буде незадоволена підсумками конфлікту Росія і одночасно незадоволена ними Україна — баланс невдоволень. Так що для безпеки Європи краще, щоб Україна була в НАТО, де вона не зможе приймати рішення щодо територіальних претензій на національному рівні. Те, що зараз говорять європейці, на мою думку, небезпечно до божевілля. Тому що вони кажуть: "Ми не хочемо їхніх українців в НАТО, тому що це занадто ризиковано. А тому ми озброїмо їх до чортиків і дамо їм найпросунутіше озброєння". Ми не повинні завершувати цей конфлікт неправильним способом. Результат повинен бути таким, при якому Україна залишається захищеною Європою і не стає державою-відлюдником, яка сама за собою стежить». У фантазіях політичного пенсіонера в України з’явилися територіальні претензії до РФ.
І на завершення «китайської» теми. Приїзд в Україну спеціального представника КНР у справах Євразії викликав трохи занепокоєння, але більше дискомфорт. Добродій Лі має дуже неблагозвучне для українського вуха ім’я, а в його життєписі є запис «посол КНР в РФ». Від Лі чекали якщо не капості, то якоїсь несподіванки. Натомість росіяни відзначили подорож китайця на наші терени різким збільшенням кількості ракетних обстрілів. Невідомо, чи на спецпредставника вони справили враження, але візит Лі підсумували фразою: «Для врегулювання української кризи немає універсального методу, і КНР буде по-своєму здійснювати сприяння розв'язанню проблеми». І то Лі ще в Бучу не возили…
Літаки тижня
Є підозра, що коли в контексті військової допомоги починають про щось говорити, то це «щось» уже має реальне підґрунтя, а розмови ведуться, бо то такий ритуал.
На тижні американські медіа поширили інформацію, що Джо Байден погодився на спільну міжнародну підтримку підготовки українських пілотів на сучасних винищувачах, включаючи F-16.
Логічно припустити, що коли наші льотчики вчаться керувати модерновими літаками, то ця зброя буде в Україні. Раніше повідомлялося про створення коаліції з закупівлі для України військових літаків, а ініціаторами стали Велика Британія (що, враховуючи позицію експрем’єра Бориса Джонсона і чинного Ріші Сунака, зрозуміло) і Нідерланди (в особливих симпатіях до України ця країна раніше помічена не була, а тепер тамтешній прем’єр Марк Рютте каже: «Україна може розраховувати на непохитну підтримку Нідерландів та своїх міжнародних партнерів»). Наразі Нідерланди, а ще Данія і Норвегія порахували, що мають зайві винищувачі і готують їх передачу Україні.
Арештант тижня
Спостереження стосовно того, що в Україні рентабельніше вирощувати суддів і прокурорів, а не марудитися з сільським господарством чи важкою промисловістю. Варто підготувати спеціальних агрономів, які б вираховували, коли оптимально збирати врожай зі служителів Феміди, і через кілька років Україна б позичала гроші МВФ. Саме такі висновки можна зробити з історії з головою Верховного суду Всеволодом Князєвим, якого спеціалісти Національного антикорупційного агентства викрили на отриманні хабаря на близько 2,7 млн доларів (110 млн грн). Потім НАБУ повідомило, що ці кошти суддя отримав за позитивні рішення суду щодо олігарха та мільярдера Костянтина Жеваго, який себе зараз відносно комфортно почуває у Франції, й екстрадувати його на історичну батьківщину французи не поспішають.
Про роботу щодо «прийому» Князєва похвалився керівник НАБУ Семен Кривонос: «Хочу відзначити надзвичайно професійну роботу детективів і прокурорів САП. Це вищий пілотаж, без перебільшення. Робота була проведена на найвищому рівні. І особливо хочеться відзначити, зокрема, роботу так званих детективів під прикриттям».
Згодом Пленум Верховного суду висловив недовіру Князєву як голові ВСУ, позбавив його цього статусу, але статус судді залишив. А ще в САП говорять, що всю суму хабаря наразі не знайшли — збір урожаю триває.
23.05.2023