Традиційна Оссолінська зустріч, 99-та за рахунком, що відбудеться 30 листопада, буде у форматі дискусії професора Пшемиславома Журавського вель Граєвського з Лодзького університету та професора Ярослава Грицака з Українського католицького університету на тему "Війна з Росією, уроки історії".
Війна, яка була спровокована Російською Федерацією і триває в Україні з 2014 року, своїм драматичним перебігом останніх місяців назавжди змінила історію Східної Європи. Це не перша війна з Росією – сама Річ Посполита захищалася від Москви з кінця 15 століття багато десятків разів. На жаль, історія любить повторюватися. Вже сьогодні ми бачимо певні копії дій російського агресора – як і в 19–20 століттях, депортації населення знову є частиною російського терору. Вже понад 1,6 мільйона українців були депортовані вглиб Росії з початку війни. Саме тому так важливо проаналізувати історичні події, які можуть вказати на можливі подальші дії Росії у нинішній війні.
Два історики, професор Пшемислав Журавський вель Граєвський та професор Ярослав Грицак, спільно проаналізують уроки історії, які ми повинні зробити в контексті війни, що триває.
Пшемислав Журавський вель Ґраєвський (нар. 10 вересня 1963 р. у Лодзі), професор Лодзького університету на кафедрі зовнішньої політики та безпеки, постійний радник парламентського комітету у закордонних справах Сейму Республіки Польща та член Колегії президента Республіки Польща з питань зовнішньої політики, віцепрезидент Асоціації Тримор'я. Аналітик в Інституті Європи в Лодзі (1996–2001), викладач Collegium Civitas (2002–2004), аналітик Європейського центру Натолін (2006–2012), гість-професор Білоруського гуманітарного університету у Вільнюсі (2006–2009), викладач Дипломатичної академії МЗС Польщі (2017–2020), з 2015 р. член Програмної ради Польського інституту міжнародних відносин та Центру східних студій.
Ярослав Грицак (нар. 1 січня 1960 р., с. Довге, Стрийський район). Доктор історичних наук, професор Українського католицького університету, директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету ім. І.Франка, гість-професор (1996–2009) Центральноєвропейського університету в Будапешті, перший віцепрезидент (1999–2005) Міжнародної асоціації україністів. Головний редактор наукового річника «Україна модерна», член редакційної колегії часописів «Ab Imperio», «Критика», «Slavic Review», член наглядової ради журналу «Harvard Ukrainian Studies». Почесний професор НаУКМА. Автор понад 500 наукових публікацій, зокрема книги «Подолати минуле. Глобальна історія України». Постійний автор zbruča.
Зустріч розпочнеться о 17-й годині в Інституті досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів (вул. Бібліотечна 2) і транслюватиметься на fb-каналах ЛННБ України ім. В. Стефаника та Національного інституту імені Оссолінських з синхронним перекладом з польської мови на українську та з української мови на польську.
Національний інститут імені Оссолінських – польська науково-культурна інституція, розташована у м. Вроцлаві. Інститут, який у 1817 році заклав для польського народу Юзеф Максиміліан Оссолінський, розпочав свою діяльність 1827 року у Львові. Від заснування до 1945 року Національний інститут ім. Оссолінських було розміщено у приміщенні колишнього монастиря й костелу сестер ордену кармеліток взутих на вул. Оссолінських, 2 у Львові (тепер – вул. В. Стефаника).
Після включення Галичини до складу Австрійської імперії та аж до Другої світової війни Оссолінеум залишався центром польського наукового життя і належав до найважливіших осередків розвитку польської культури в часі окупації й насильницької германізації. Інститут тісно співпрацював з різними як польськими, так і українськими культурно-науковими інституціями, здійснював широкий книгообмін. Після виселення поляків зі Львова і зміни кордону в 1945 році Оссолінеум як інституцію разом із третиною його фондів було переміщено до Вроцлава, де він знаходиться дотепер.
Установа належить до найважливіших та найдавніших польських культурних осередків із багатою бібліотечною колекцією, у складі якої першорядні для польської культури стародруки – зокрема „De revolutionibus…” (1543) Миколая Коперника чи „Пісні” Яна Кохановського (1586), і рукописи – зокрема автограф поеми „Пан Тадеуш” (1843) Адама Міцкевича.
Від 2006 року у Львові діє представництво Національного інституту ім. Оссолінських у Вроцлаві. Головне завдання представника Оссолінеуму – налагодження співпраці з ЛННБУ ім. В. Стефаника, а також з іншими львівськими інституціями, до яких після війни потрапили твори зі збірки Музею Любомирських.
Важливим елементом співпраці обох інституцій – ЛННБУ ім. В. Стефаника та Оссолінеуму – є „Оссолінські зустрічі”, організовані під патронатом генерального консула РП у Львові від 2006 року. Учасниками цих зустрічей є знані представники культури, науки і політики, які займаються проблемами польсько-українських взаємин. До 2019 року „Оссолінські зустрічі” відбувалися першої середи кожного місяця у головному корпусі ЛННБУ ім. В. Стефаника. Від 8 листопада 2010 року в рамках проєкту „Разом в Європі” гості, запрошені на „Оссолінські зустрічі”, проводили теж лекції для студентів львівських університетів. Після початку повномасштабної війни в Україні 97-ма зустріч відбулася у Вроцлаві, але з вересня відновлена львівська традиція.
17.11.2022