Головним кошторисом країни страшили й у відносно мирні часи, тепер лякати документом із великою кількістю цифр є майже правилом гарного тону. Огляд подій тижня в Україні.
Проект тижня
Усі проблеми з державним бюджетом на 2023 рік можна було б описати однією фразою прем’єр-міністра: «Бюджет 2023 року – це бюджет для перемоги. Вже зараз ми чесно говоримо суспільству, що рік буде непростим. Війна – це дорого. Дуже дорого». Але потім Денис Шмигаль згадав, що він – особа публічна, а з таким статусом треба говорити більше, тому додав, що в уряді «рахували багато різних сценаріїв», а до парламенту подали «консервативний середньо песимістичний розрахунок».
З цифр, озвучених керівником Кабміну, головними є 1,1 трлн гривень (майже 50% всіх видатків бюджету), які будуть скеровані на оборону та безпеку держави. «Це зарплати військових, забезпечення армії, ремонти й закупівлі техніки та зброї і ще багато інших важливих для оборони речей. Якщо порівняти з бюджетом, який ми подавали на 2022 рік, то зростання видатків на безпеку й оборону буде більш ніж у чотири рази», – розтлумачив Шмигаль. Ще 35% видатків бюджету підуть на пенсії, субсидії, допомогу малозабезпеченим родинам, виплати внутрішньо переміщеним особам, витрати на медицину й освіту.
У результаті в тих, хто увірував у «консервативний песимізм», виникло логічне питання – «де взяти гроші?» Їм прем’єр відповів, що у рамках бюджету-2023 буде створено Фонд ліквідації наслідків збройної агресії (розмір – не менш ніж 19 млрд грн), який наповнюватиметься конфіскованими коштами РФ та росіян і міжнародною допомогою. Тих, хто має важку ідіосинкразію на чиновників, Шмигаль потішив окремо: «Ми зменшуємо кількість чиновників, урізаємо зарплати та премії. За винятком силових структур, видатки на утримання органів державної влади буде скорочено на 11,6 млрд гривень порівняно з 2022 роком».
Головним зауваженням щодо нового бюджету (звичайно, після вже озвученого «де взяти гроші?») є збереження мінімальної зарплати на рівні 6700 гривень (зараз 6500, але з 1 жовтня виросте на 200), а прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць –2589 гривень. Кажуть, що то буде «замороження» і гальмування внутрішнього споживання, а в умовах інфляції (планують до 30% наступного року) може мати катастрофічні наслідки для обивателів. У такому контексті про те, що дефіцит бюджету становитиме 1,29 трлн гривень за рік або 20% ВВП, а граничний обсяг державного боргу наступного року сягне 6,406 трлн гривень, можна вже не згадувати. Але як же буде радісно, коли через рік прем’єр-міністр України (можливо, той самий Шмигаль) представить Верховній Раді новий проєкт держбюджету, який назве «середньо оптимістичним».
Гість тижня
Естети від політики так голосно смакували сині та жовті кольори одягу Урсули фон дер Ляєн, що ледве не заглушили вагоміші аспекти візиту голови Єврокомісії в Україну. Тим часом фон дер Ляєн в інтерв'ю німецькому виданню Bild без дипломатичної лушпайки заявила: «Якщо вони (українці, – ред.) кажуть, що їм потрібні бойові танки, – то ми маємо поставитися до цього серйозно і надати їх. Україна точно знає, що їй потрібно для захисту життя та самозахисту. Я виступаю за те, щоб європейські держави постачали те, що справді потрібно Україні. Адже українці доводять, що здатні захистити себе, коли мають відповідні військові засоби». На її думку, президент РФ повинен відповісти за свої злочини у судовому порядку, але поки то станеться, голова Єврокомісії нагадала про фінансову складову війни: «Їм (українцям, – ред.) потрібно в середньому 5 млрд на місяць, щоб підтримувати найнеобхідніше, платити лікарням, школам, солдатам чи, наприклад, утримувати поліцію, що також важливо у цій війні. І тут ЄС відіграє дуже важливу роль».
Прагматикам від політики варто експлуатувати ці заклики пані Урсули якомога активніше, а згадані естети мають нагоду тішитися тим, що прізвище голови Єврокомісії тепер є на алеї Сміливості біля Верховної Ради України. До четвертого її приїзду в Київ можна буде придумати ще якусь візуальну «родзинку» на кшталт пам’ятного знака чи національно забарвленого вбрання, але головне – не забути про танки, 5 мільярдів і суд.
Бюро тижня
Виконувати функції «нагадування» притаманно мобільним телефонам, але іноді таку опцію виконує Національне антикорупційне бюро, за що йому варто подякувати. Спочатку НАБУ разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) нагадали широкій громадськості про існування народного депутата Андрія Деркача, а самому Андрієві Леонідовичу відновили в пам’яті те, що він підозрюється в державній зраді та незаконному збагаченні. Після цього НАБУ оголосило його в розшук. Але оскільки сучасне місцеперебування громадянина Деркача достеменно невідоме, то про підозру йому повідомили заочно.
Можна припустити, що підозрюваний у зраді й незаконному збагаченні переховується на території РФ, а де перебуває поки що не підозрюваний Ігор Коломойський, в НАБУ певно не знали, тому вирішили шукати Ігоря Валерійовича в його обійстю на курорті Буковель. Там його також не знайшли, але, як повідомило ZN.UA з посиланням на свої джерела, провели обшук, під час якого детективи вилучили документи і гаджет, вміст якого скачали. Самого Коломойського поки що ні в чому кримінальному не підозрюють (тобто підозрюють, але ще не звинувачують), але він є співвласником компанії «Укрнафта», керівництво якої підозри отримало, а декого вже навіть затримали. «Ціна питання» в історії з «Укрнафтою» становить близько 13 млрд грн в цінах 2015 року, і мова йде про заволодіння майном і коштами компанії.
Предметно поговорити з Коломойським працівникам НАБУ не вдалося, але коли вони знову знудяться, то можуть повернутися в Буковель – невдовзі там випаде сніг, і можна буде корисне (пошуки Коломойського) поєднати з приємним (покататися на лижах).
Соціологія тижня
Довіра і недовіра – поняття делікатні й іноді навіть інтимні, але навіть їх доводиться досліджувати соціологам і робити висновки, над якими варто задуматися. Згідно з результатами соціологічного дослідження, що проводилося Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із Соціологічною службою Центру Разумкова 5–12 серпня і було оприлюднене на минулому тижні, українці найбільше довіряють Збройним Силам. Загалом рейтинг довіри співвітчизників виглядає так:
ЗСУ – 91%,
ДСНС – 82%,
Національна гвардія – 81%,
волонтерські організації – 77%,
Прикордонна служба – 74%,
добровольчі загони – 73%,
президент – 71%
Під час презентації дослідження «Демократичних ініціатив» Петро Бурковський заявив: «Попри випробування війни і всі труднощі, довіра українців до державних інституцій зростає. Найбільше за останній рік зросла довіра до інституцій, які займаються захистом і здійснюють оборону держави від російської навали, і до Президента України». Щодо українських воїнів і Зеленського питань не виникає, але стосовно «державних інституцій» все не так веселково для них, бо 46% опитаних не довіряють судовій системі, ще 46% –чиновникам, а 19% – Верховній Раді. І найцікавіше те, що 55% не довіряють політичним силам. Війна закінчиться, відбудуться вибори до парламенту, якому не довіряє кожен п’ятий українець, і вибиратимуть співвітчизники Верховну Раду з представників політичних сил, яким не довіряє кожен другий.
19.09.2022