У недалекому майбутньому дослідники міфотворчості згадуватимуть острів Зміїний аж ніяк не в контексті присутності там могили Ахілла, а Борис Джонсонюк стане для українських дітей чимсь на кшталт Котигорошка. Огляд подій тижня
Звільнення тижня
У російських пропагандистів традиційна криза жанру – свою втечу з деокупованого ЗСУ Зміїного вони назвали «жестом доброї волі». Аналогічно росіяни говорили про повернення в 2019-му році Україні захоплених буксира «Яни Капу» та броньованих катерів «Нікополь» і «Бердянськ». Тоді РФ нагнули в Міжнародному морському трибуналі, але нагнуті щебетали про «жест».
Поки з російських телевізорів говоритимуть про власну миролюбність, щиросердність і широкодушність, вітчизняним медіа доцільно не лише віддати належне подвигу українських десантників, а й звернути увагу на зовнішнього споживача. Адже в результаті блискучої операції не лише звільнено Зміїний, а й відкрито доступ до гирла Бистрого в дельті Дунаю для суден із сільгосппродукцією.
Ще в травні шеф Головного управління розвідки Кирило Буданов говорив, що контроль над островом дозволяє контролювати надводну та певною мірою повітряну обстановку на усьому півдні України. Тепер у міністерстві інфраструктури кажуть: «Враховуючи звільнення від російських військ острова Зміїний та скупчення великої кількості суден в очікуванні проходження каналом Суліна, можливо використання каналу гирла Бистре суднового ходу р. Дунай – Чорне море для заходу/виходу суден, що перевозять агропродукцію».
Тепер українське збіжжя піде на експорт найдовшою річкою Європи і загроза продовольчої кризи суттєво зменшиться – таку думку треба донести до ситих європейців і менш нагодованих громадян країн третього світу.
Перспективне тижня
До процесу побудови стратегії відновлення України після перемоги над РФ залучені всі – від астрологів до прем’єр-міністра. Так, Денис Шмигаль взяв участь у роботі Міжнародної конференції з питань післявоєнного відновлення України, яка проходила у швейцарському Лугано, звідки привіз благу вість. Участь у заході взяли понад 40 країн світу і близько 20 організацій, і все це поважне товариство пообіцяло Україні 1,9 млрд доларів допомоги. Шмигаль повідомив, куди будуть скеровані ці кошти:
· 600 млн доларів спрямують на фінансову підтримку;
· понад 500 млн доларів – на розвиток аграрного сектору, зберігання, покращення логістики, ліквідність підприємств;
· більш ніж 500 млн доларів – на підготовку до опалювального сезону;
· майже 250 млн доларів – на розвиток проєктів цифрової трансформації України.
Європейські пункти виклав президент Швейцарії Ігнаціо Кассіс. Декларація отримала назву Луганської (бо підписана в місті Лугано, що в кантоні Тічіно, але гра слів з тимчасово окупованим Луганськом заслуговує на увагу) і містить сім принципів: Партнерство; Спрямованість на реформи; Прозорість, підзвітність і верховенство права; Демократична участь; Залучення багатьох стейкхолдерів; Гендерна рівність та інклюзія; Сталий розвиток.
Все це звучить оптимістично і духопідйомно, але, за словами Шмигаля, план відновлення України вже зараз оцінюється в 750 млрд доларів, а війна триває.
Відставки тижня
Про перехід у нову іпостась Бориса Джонсона сказано багато, можна до того додати лише, що замінити почесного громадянина Одеси на посаді прем’єр-міністра Великої Британії можуть ексканцлер скарбниці Ріші Сунак або колишній міністр охорони здоров’я Санджид Джавід. Перший має панджабо-індуїстське коріння, його батьки приїхали на острів зі Східної Африки, другий має пакистанське походження. Таким чином, у Великій Британії глобалізація може зробити гігантський крок уперед. Щодо самого Джонсона, то не варто виключати, що цей політик знайде себе після відставки в літературі, як то зробив колись Вінстон Черчилль, і здобуде відповідну нобелівську премію. Проте більш ймовірно, що Алекса́ндер Бо́рис де Пфе́ффель продовжить свою політичну кар’єру на наших теренах і стане, наприклад, мером згаданої Одеси. Прецеденти в Україні були – правда, меншого масштабу: свого часу громадянин Франції підприємець і меценат Мішель Терещенко здобув громадянство України і став міським головою Глухова, що на Сумщині.
Менший резонанс мали інші відставки. Президент Зеленський звільнив надзвичайних та повноважних послів України у п'яти країнах: Німеччині, Угорщині, Королівстві Норвегія, Чеській Республіці та Індії. Найпомітнішим у цьому списку є колишній амбасадор в Німеччині Андрій Мельник, який небезпідставно і вишукано бештав німецький уряд (з канцлером Шольцом включно) за загальмованість у процесі поставок зброї Україні. Тепер у Зеленського кажуть, що відставки були плановою ротацією, а італійська газета Corriere della Sera стверджує з посиланням на власні джерела, що Андрія Мельника відставили через блокування Німеччиною траншу Україні в розмірі 9 млрд євро. Тут процес гальмує нібито міністр фінансів Крістіан Ліндер, а Мельник завадити йому не зміг. За іншою версією, Андрієві Ярославовичу готують посаду заступника міністра закордонних справ. І будуть вони з Дмитром Кулебою на міжнародній арені виконувати ролі поганого і доброго поліцейських. Тобто перше Дмитро Іванович десь у Брюсселі пробиватиме єврочиновників на сльозу і волатиме до їхньої совісті, а потім виходить Мельник, називає глибоко стурбованих бюрократів «соплежуями» і доступно пояснює реалії життя. Має бути цікаво.
Дозвіл тижня
З інформацією під час війни треба поводитися максимально акуратно, бо невчасно сказане слово може мати геть негативні наслідки. Цього разу клопоти з комунікацією мав Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний, який згадав за норму закону «Про військовий обов’язок і військову службу», що існувала на папері з 1992 року, але не мала механізму реалізації. Норма полягала в тому, що військовозобов’язаний мусив отримувати дозвіл у територіальному центрі комплектації і соціальної підтримки (ТЦК і СП) для переїзду з області, в якій він зареєстрований. Тридцять років тому ТЦК і СП ще не існувало, а їхні функції виконували військкомати, реєстрація тоді називалася пропискою. У 2022-му році Генштаб ЗСУ розробив документ – порядок для центрів укомплектування для видачі дозволів військовозобов’язаним для пересування за межі місця проживання, чим зворохобив суспільство і викликав критику президента Зеленського, з яким не порадилися.
Врешті Залужний принаймні для себе знайшов такий консенсус: «Оновлений документ буде розроблено на основі змін до законів України та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють переміщення громадян в умовах воєнного стану. Наявна законодавча база не враховує реалій сьогодення та не забезпечує ефективних мобілізаційних механізмів».
До теми пересування військовозобов’язаних країною у час війни ще повернуться, але тепер це не робитимуть кавалерійським наскоком, і обов’язково після консультацій з Верховним Головнокомандувачем.
11.07.2022