В інтерв’ю виданню Der Spiegel ексканцлерка хоч і засудила аґресію Росії, але не забажала визнати своєї провини.
Колишня бундесканцлерка Німеччини Анґела Меркель дала перше велике інтерв'ю з моменту своєї демісії. У розмові з журналістом Der Spiegel Александером Озанґом (Alexander Osang) вона хоч і різко засудила аґресію Росії проти України, проте не визнала своєї провини в тому, що справа дійшла до повномасштабного вторгнення в Україну. Як визнали експерти, котрі оцінювали її інтерв’ю, вона дуже часто суперечила сама собі у відповідях.
«Це брутальний напад, який нехтує міжнародним правом, якому немає виправдання», – зазначила Меркель, відповідаючи на запитання про війну Росії проти України. За її словами, «ненависть Путіна, його ворожість» спрямовані проти західної демократичної моделі. «Він прагне знищити Європу. Він хоче знищити Європейську Унію, тому що бачить у ній перший щабель до НАТО», – вважає Меркель.
Ексканцлерка визнала, що її уряду «не вдалося створити архітектуру безпеки». Водночас вона відкинула звинувачення щодо своєї провини в тому, що сталося. «Чи можна було зробити більше, щоб запобігти трагедії в Україні. Велике горе, що цього не вдалося, але я не можу собі дорікнути, що я не намагалася», – сказала вона.
Меркель визнала, що анексія Криму в 2014 році стала поворотним моментом. «Після цього ніхто не міг піддатися ілюзіям, що ця людина (Путін, – ред.) бажає нам добра». Від уточнюючого запитання Озанґа – навіщо ж тоді було вже у 2015 році домовлятися з Путіним про будівництво «Північного потоку-2» – Меркель спробувала ухилитися й перекинути провину на американців за їхні санкції проти німецьких трубопровідних компаній. «Так не ставляться до союзників!» – нарікала вона.
Меркель також захищала свою політику умиротворення Росії, яку нині багато хто критикує, зокрема й у ФРН. Висловила переконання, що такі підходи були виправданими, що найкраще було вирішити конфлікт між Росією й Україною дипломатичним шляхом, маючи на увазі, зокрема, Мінські угоди 2014 та 2015 років. «Дипломатія сама по собі не є помилкою, навіть якщо вона не працює. Я не вважаю, що повинна сказати: "Це було неправильно", – і тому не вибачатимуся», – заявила Меркель. Водночас вона визнала, що потрібно було жорсткіше відреагувати на анексію Криму Росією у 2014 році.
Колишня бундесканцлерка нарешті пояснила, чому виступала проти прийняття до Північноатлантичного альянсу України та Грузії у 2008 році. «Це була не та Україна, яку ми знаємо зараз. Вона була дуже розколота політично між Януковичем та Ющенком. Це не була внутрішньо демократично стабільна країна», – запевнила ексканцлерка. Окрім того, за словами Меркель, вона була впевнена, що Путін не допустив би вступу, оскільки, на його думку, це було б «оголошенням війни». «Я зовсім не поділяю його уявлення про те, що цілий Захід є його ворогом, що його (Путіна, – ред.) постійно принижують. Але я знала, як він думає, і що він бачить це саме так. Я не хотіла його провокувати», – зауважила Меркель, наголосивши, що сказане «не виправдовує сьогоднішніх дій Путіна», а служить поясненням її тодішньої позиції.
08.06.2022