Україна без кардинала

 

Цими днями Папа Римський Франціск номінував нових кардиналів. Те, що серед них нема поляків, не дивує, адже на обрії нашої Церкви не видно таких особистостей, які би мали масштаб, потрібний Вселенській Церкві. У теперішніх часах кардинальські номінування вже не є так дуже пов’язані з т. зв. кардинальськими столицями. Більшу вагу мають особи, які би розбудовували Церкву в дусі Франціска, його мислення та пропонованих ним змін. Таких у нас небагато.

 

Але великою для мене несподіванкою є відсутність серед номінантів кир Святослава Шевчука, Верховного архієпископа Києво-Галицького, Глави католицької Церкви візантійсько-українського обряду. Греко-католицького, тобто. Він роками чекає на цю номінацію. Обраний патріархом греко-католиків у 2011 році, раніше він був єпископом-помічником – для східного обряду – архієпископа Буенос-Айреса Хорхе Маріо Бергольйо. Нинішнього Папи Франціска.

 

Безпосередні попередники архієпископа Шевчука були кардиналами: Любомир Гузар, Мирослав Любачівський, Йосиф Сліпий – бо ж такою була традиція, що глави католицьких Церков східних обрядів є кардиналами. І тому, що ця Церква була Церквою мучеників.

 

Видається, що нині, коли в Україні йде війна, є найкращий момент, щоб архієпископа Шевчука номінувати кардиналом. Це би було знаковим жестом для українців, греко-католиків. Які воюють, гинуть. Бо прецінь червінь кардинальської сутани є кольором, що безпосередньо пов'язується з кров'ю Христа.

 

Відсутність цієї номінації – раніше й особливо тепер – сприймається як результат впливу московського лобі у Ватикані.

 

Дипломатія, обережність бере гору над свідченням, вірністю, Євангелієм аж до пролиття крові. Сказано ж – якщо не нині, то коли...

 

 

Tomasz Dostatni OP

Kardynał nie dla Ukrainy

Gazeta Wyborcza, 1.06. 2022

 

01.06.2022