Європарламент виступив за спецтрибунал для російського керівництва.

Також євродепутати вимагають покарання для політиків-колаборантів на кшталт Шрьодера.

 

 

Європейський парламент закликав притягнути військове та політичне керівництво Росії та їхніх союзників до відповідальності перед спеціальним трибуналом за вторгнення в Україну та скоєння там воєнних злочинів. Відповідну резолюцію депутати ухвалили у четвер, 19 травня, у Брюсселі під час пленарного засідання. Про це повідомила газета Die Zeit.

 

Документ передбачає створення спеціального міжнародного суду для розслідування російської аґресії в Україні як міжнародно-правового злочину. На жаль, для цієї справи не підходить уже створений Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, оскільки ні Росія, ні Україна не ратифікували його статуту, тож на них не поширюється його юрисдикція.

 

Окрім того, депутати Європарламенту закликають вжити всіх необхідних заходів для переслідування за воєнні злочини, скоєні на теренах України, злочини проти людяності та геноцид. Зокрема слід розслідувати такі звірства, як обстріли міст і сіл, примусові депортації, використання заборонених боєприпасів, напади на цивільних осіб, страти і сексуальне насильство. Для їхнього виявлення та фіксації Євроунія має надати всі необхідні ресурси та діяти швидко, перш ніж зникнуть докази.

 

З цією метою Європарламент дав згоду на розширення мандата Європейської аґенції з питань юстиції (Євроюст), яка має допомогти у розслідуванні воєнних злочинів, скоєних під час війни Росії проти України. За такі зміни мандата Євроюсту на пленарному засіданні проголосували 560 євродепутатів, 17 висловилися проти, ще 18 утрималися.

 

«24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала військову аґресію проти України. Є вагомі підстави вважати, що злочини проти людяності та воєнні злочини вже скоєні та продовжують скоюватися в Україні в контексті актуальних бойових дій», – наголошується в резолюції. У документі вказано на ризики, пов'язані зі збереженням цих доказів, доки триває війна. І тому автори резолюції пропонують створити «в безпечному місці» сховища доказів, які збирають правоохоронні органи держав-членів ЄУ, міжнародні організації, треті країни та громадські організації.

 

Європарламент також закликав конфіскувати заморожені в Євроунії активи російських олігархів і запровадити санкції проти європейців, які зберігають посади у керівництві великих російських компаній. Названі, зокрема, імена колишнього бундесканцлера Німеччини Ґергарда Шрьодера, ексміністерки закордонних справ Австрії Карін Кнайсль (Karin Kneissl), експрем’єра Франції Франсуа Фійона (François Fillon), ексканцлера Австрії Вольфґанґа Шюсселя (Wolfgang Schüssel) та ін. Усі вони отримали високооплачувані посади в контрольованих Кремлем російських компаніях, здебільшого в енергетичному секторі.

19.05.2022