Помер Станіслав Шушкевич.

Він був одним із трьох підписантів Біловезьких угод, які поховали СРСР.

 

 

У Мінську в ніч на середу, четвертого травня, на 88-му році життя помер перший керівник незалежної Білорусі Станіслав Шушкевич. Про це повідомив білоруський інформаційний сайт «Новы час».

 

Наприкінці квітня Шушкевич потрапив до реанімації Республіканського клінічного медичного центру після перенесеного COVID-19. Через два дні його виписали зі шпиталю, проте здоров'я політика підірвала хвороба. За словами дружини Ірини, останні місяці він нікуди не виходив із помешкання, контакти були зведені до мінімуму.

 

Станіслав Шушкевич народився 15 грудня 1934 року в Мінську. Його батько – відомий письменник Станіслав Петрович Шушкевич, якого в 1930-ті репресовано і звільнено з-за ґрат щойно 1956 року, помер 1994-го.

 

Шушкевич був доктором фізико-математичних наук, професором, членом-кореспондентом Національної АН Білорусі, відомим фахівцем в царині радіоелектроніки. 

 

1989 року Шушкевича було обрано народним депутатом СРСР, наступного року – народним депутатом БРСР. Білоруські парламентарі обрали його першим заступником голови Верховної ради. А після серпневого перевороту 1991 року Шушкевич очолив білоруський парламент. Країна ж, отримавши незалежність, перейменувалася на Республіку Білорусь.

 

Станіслав Шушкевич став одним із трьох (поруч із президентами України Леонідом Кравчуком та Росії Борисом Єльциним) підписантів Біловезьких угод, які поховали СРСР у грудні 1991 року. Оскільки на той момент у Білорусі ще не існувало посади президента, Шушкевич фактично був найвищою посадовою особою республіки.

 

26 січня 1994 Шушкевича знято з посади голови Верховної ради Білорусі за результатами роботи парламентської комісії, яку очолював Олександр Лукашенко. Керівника парламенту звинуватили у зловживанні службовим становищем та присвоєнні двокілограмової скриньки державних цвяхів для ремонту дачі. Справа «про скриньку цвяхів» стала одним із приводів усунення Шушкевича з посади голови Верховної ради.

 

У червні 1994 брав він участь у президентських виборах, отримав у першому турі близько 10% і не вийшов до другого туру, у якому, як відомо, переміг все той же Лукашенко.

 

1995 року Шушкевич був переобраний до Верховної ради Білорусі, входив до фракції «Громадянська дія». Залишався певний час активним діячем білоруської опозиції, створив партію «Білоруська соціал-демократична громада». Восени 1996 року підписав заяву до Конституційного суду про імпічмент Олександра Лукашенка. 

 

Після виходу на пенсію Станіславові Шушкевичу було призначено довічне забезпечення у розмірі 70-75% від окладу чинного спікера парламенту. Утім 1997 року президент Лукашенко скасував цю постанову і підписав декрет, яким колишнім керівникам незалежної Білорусі пенсію було заморожено, тобто вона не підлягала індексації. Після деномінації 1999 року і до 2015-го колишній глава держави отримував від двох доларів до 40 центів на місяць (залежно від курсу).

 

Під час російської збройної аґресії проти України 2014 року Шушкевич гостро критикував режим Путіна. Також залишався активним критиком Лукашенка та його режиму.

 

Станіслава Шушкевича запрошували читати лекції провідні університети світу. Він – автор та герой численних публікацій, фільмів та книг.

04.05.2022