12:43 Згідно з оцінками Генерального штабу ЗСУ, загальні бойові втрати противника з 24.02 по нині орієнтовно становили:
особового складу – близько 21,8 тис. осіб,
танків – 873 од.,
бойових броньованих машин – 2238 од.,
артилерійських систем – 408 од.,
РСЗВ – 147 од.,
засобів ППО – 69 од.,
літаків – 179 од.,
гелікоптерів – 154 од.,
автомобільної техніки – 1557 од.,
кораблів /катерів – 8 од.,
цистерн із ПММ – 76 од.,
БПЛА оперативно-тактичного рівня – 191 од.,
спеціальної техніки – 28 од.,
пускових установок ОТРК/ТРК – 4 од.
Дані уточнюються.
Порівнюючи з учорашньою оцінкою, бачимо, що втрати ворога за добу сягнули: особового складу – близько 200 ворогів, танків ‒ 19 од., бойових броньованих машин – 33 од., артилерійських систем – 5 од., РСЗВ – 4 од., автомобільної техніки – 14 од., літаків – 2 од., БПЛА – 9 од., спеціальної техніки – 1 од.
За час війни знищено задіяної у вторгненні техніки:
73% танків (з них 6,9% за минулий тиждень),
77% бойових броньованих машин (з них 6,8% за минулий тиждень),
26% артилерійських систем (з них 1,7% за минулий тиждень),
54% літаків (з них 3,6% за минулий тиждень),
64% гелікоптерів (з них 2,9% за минулий тиждень).
12:00 Великоднє послання Блаженнішого Святослава високопреосвященним і преосвященним владикам, всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям, преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам Української греко-католицької церкви:
Христос воскрес!
Зійшов Ти, Христе, в глибини підземні
І розбив кайдани вічні, що держали ув’язнених,
І на третій день, як із кита Йона,
Воскрес Ти із гробу!
Пісня 6 Канону Воскресної утрені
Дорогі в Христі!
Цього року ми зустрічаємо Пасху Христову серед особливих випробувань, страждань, знущань, зневаги і руїни. У нашому народі, в Україні та на поселеннях, може здатися, що хрест Господній був раптово кинений нам на плечі на самому початку Великого посту і ми несемо його вже не день-два, не тиждень-два, а безнастанно, день і ніч. Для нас Велика п’ятниця стала немовби хлібом насущним, буденною дійсністю, і ми не знаємо, коли настане світлий день перемоги над злом, ненавистю і насильством. Але саме сьогодні Господь закликає нас не сумніватися в перемозі світла над темрявою, життя над смертю, істини над брехнею, і Він запевняє нас у своїй любові та милості. Від Нього, нашого воскреслого Спасителя, ми черпаємо силу в теперішніх стражданнях, Він – джерело нашої надії. Тож разом з апостолом Павлом ми сьогодні кажемо: «Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії… Нас бо ввесь час живими віддають на смерть із-за Ісуса, щоб і життя Ісуса було явним у нашім смертнім тілі» (2 Кор. 4, 8. 11). В тому ж дусі ми впевнено вітаємо одне одного переможним привітом: Христос воскрес! Воістину воскрес!
Зійшов Ти, Христе, в глибини підземні…
Своїми стражданнями і смертю на хресті Христос сходить у глибину впалої людської природи. Приймаючи найгірші знущання — зраду, протизаконне засудження, наругу, плювання, удари по обличчі, бичування і вбивство (див. Мр. 10, 33-34), Син Божий бере на себе всі наслідки людського гріха. Він торкається найдальшого віддалення від Бога, найгіршого людського падіння, найбільшого спотворення гідності, для якої людина була створена. Можливо, цього тижня в контексті війни, коли ми читали чи слухали Страсті Христові, то особливо відчули і пережили все, що переніс Господь спасіння нашого ради.
Водночас ми усвідомлюємо, наскільки впалою залишається людська природа, наскільки диявол далі оволодіває людиною, яка не має Бога в серці. Хто сіє ненависть і розпочинає війну проти ближнього свого, той противиться Всевишньому. Кожна війна – це явний прояв руйнівної душогубної дії диявола, бо тільки нечистий уміє в такий спосіб ширити страх і нести смерть, завдавати стільки ран, і шкоди, і болю, і втрат. І навіть коли для стражденних дорога до зцілення і вилікування травм може видаватися далекою, закритою чи непрохідною, слід пам’ятати, що з воскреслим Христом немає нічого такого, чого не можна здолати і зцілити.
Війна росії проти України — це чергова колоніальна війна тюрми народів, яка пробує відродитися на наших очах. Окупант знову несе нам кайдани, якими кували цілі покоління наших предків. Це кайдани, якими в’язали руки козаків, що будували Санкт-Петербург. Це кайдани, століттями накладені на інтелектуальне і церковне життя України. Це кайдани кріпаків, кайдани Голодомору, кайдани мільйонів депортованих і переселених українців, що засіяли своїми кістками безмежні сибірські простори «аж до краю землі». Ідеологи війни росії проти України відкрито говорять, що наше існування — це історична помилка, яку треба виправити саме «вічними кайданами» смерті та знищення. Це війна проти самого права українського народу на свою історію, мову і культуру, на свою незалежну державу, на своє існування.
З духовного погляду зрозуміло, наскільки наш агресивний сусід не спроможний позбутися своїх фальшивих кумирів і що він далі шукає в них своєї величі нашим коштом. Своїми крилатими ракетами, авіабомбами та артилерійськими снарядами він намагається нас залякати, загнати в глибини підземні, у небуття і увінчати вічними кайданами. Але саме в тих підземеллях відбувається чудо — спільної молитви, жертовної допомоги ближньому, незламного духу і прояву сили Божої присутності.
І розбив кайдани вічні, що держали ув’язнених...
Наша традиційна ікона Христового Воскресіння — Зішестя в ад. На ній зображені розбиті двері аду і порвані кайдани гріховності. Воскресіння Христове є святом перемоги, — перемоги життя на смертю, Божої істини над неправдою диявола, любові над ненавистю. Один із наших воїнів на своєму шоломі написав такі слова молитви: «Боже, коли мене уб’ють на полі бою, то забери мене в рай, бо в аді я вже побував!». У своєму воскресінні Христос виходить не тільки з порожнього гробу, а й із глибин аду і смертельного поневолення людини. Виходить не сам: беручи за руку прабатьків Адама і Єву, виводить на волю все людство, ув’язнене кайданами смерті. Бере за руку наших воїнів і волонтерів, мирних людей, які бачили ад російської окупації, — бере за руку Україну та веде її у воскресіння, наповнюючи пасхальною радістю переможного гімну «Христос воскрес!».
Сьогодні, коли Україна захищає себе від підступного ворога, ми більше, ніж будь-коли, покликані до духовної боротьби, пам’ятаючи, що зло можна перемогти тільки добром. Святий Павло пригадує нам, що треба бути пильними, щоб серед жахіття війни ми самі залишилися людьми і не впали в диявольську пастку злоби і ненависті: «Христос нас визволив на те, щоб ми були свобідні. Тож стійте і під кормигу рабства не піддавайтеся знову... Увесь бо закон міститься у цій одній заповіді: “Люби ближнього твого, як себе самого”» (Гал. 5, 1. 14). Відтак заохочує кожного з нас відкритися до Божої благодаті і дозволили Святому Духові приносити свій життєдайний плід: «А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість. На тих то нема закону» (Гал. 5, 22-23).
Пасха — це свято перемоги любові над ненавистю, радості над смутком, миру над війною, довготерпіння над панікою, доброти над злістю, вірності над зрадою, тихості над неспокоєм, здержливості над ненаситністю. Пасха — це перемога духу над тілом, правди над брехнею, життя над смертю. Христос воскресає із гробу, щоб воскресити і обдарувати перемогою тих, кого смерть, неволя і приниження поглинули, наче колись кит — пророка Йону.
І на третій день, як із кита Йона, вокрес Ти із гробу!
Яка це іронія, що ворог планував за три дні святкувати свою перемогу в столичному Києві! Він думав, що швидко проковтне цілий народ, але його підступні плани поламав героїзм нашого війська. Насправді це Христос, який воскрес на третій день із гробу, дає сьогодні нам, що віримо в Його воскресіння, віру в перемогу над адом і смертю. Святий Іван Золотоустий у своїй пасхальній проповіді зауважує, що ворог людського роду «взяв людину, а на Бога натрапив. Взяв землю, а стрінув небо. Взяв, що бачив, і впав через те, чого не добачив». Так само наш ворог взяв, що бачив, але впав через те, чого не добачав, — сили духу, віри і любові нашого народу! Наша перемога, перемога України, — у силі воскреслого Христа, який виводить нас із глибин жахіть війни і смерті, розбиває кайдани вічні та переможно веде нас до життя. Святкувати Пасху Христову в час війни означає вже куштувати нашу перемогу. Не сумніваймося в цьому!
Той, хто несе смерть, приречений на поразку, бо Україна святкує Пасху! Вищезгаданий Золотоустий, переспівуючи слова Апостола народів (див. 1 Кор. 15, 55), мовить: «Де твоє, смерте, жало? Де твоя, аде, перемога? Воскрес Христос — і ти звалений. Воскрес Христос — і попадали демони. Воскрес Христос — радіють ангели. Воскрес Христос —і життя вільно пливе». Той, хто хоче нас поневолити смертю, вже переможений, бо його головну зброю колонізації і загарбництва сам Христос знешкодив і подолав своєю смертю на хресті та славним Воскресінням.
Дорогі в Христі браття і сестри! Сьогодні обіймаю своїми батьківськими і братніми обіймами кожного з вас і ділюся з вами пасхальною радістю. Обіймаю всіх, хто воює на фронтах — духовних і тілесних, особливо наших незламних воїнів, відданих душпастирів і невтомних волонтерів. Обіймаю пасхальною радістю всіх, хто був змушений покинути свій дім чи навіть рідну землю, і молюся за ваше швидке повернення в час миру, який неминуче настане. Обіймаю молитвою всіх поранених, щоб у своєму терпінні ви відчували підтримку, любов і вдячність всього народу, а передусім — Божу милість і безнастанну Божу любов. Вітаю всіх, хто по всьому світу підтримує і допомагає Україні, великим чи малим. Як світова спільнота, ми проявилися немов вулик, у якому кожний духом відчуває, що має робити в час загрози. Обіймаю тих, хто на окупованих територіях, у зонах бойових дій, — тих, хто не має можливості зібрати пасхального кошика і співає «Христос воскрес!» під голос гармат і вибухів снарядів. У надії на воскресіння плачу і ридаю разом з усіма, хто оплакує своїх загиблих, як з лав наших Збройних сил, так і серед мирного населення. Хай сьогодні кожний із нас відчує надію у світле майбутнє в мирі і злагоді, бо саме Воскресіння Христове – джерело миру. Хай пребагата символіка нашої писанки нагадує всім нам, що воскреслий Господь – джерело небесних благ, радості, добра, перемоги і вічного життя.
Усе духовенство, усіх богопосвячених осіб і мирян в Україні та на поселеннях обіймаю батьківською любов’ю і щиро бажаю вам благословенних Великодніх свят, смачного свяченого яйця та світлої пасхальної радості!
Благодать воскреслого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і причастя Святого Духа нехай будуть з усіма вами!
Христос воскрес! Воістину воскрес!
11:00 Митрополит Київський і всієї України Епіфаній очолив у кафедральному Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі урочисті богослужіння – полуночницю, хресний хід, Великодню ранню та Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого. Після Євангелія владика виголосив своє Пасхальне послання преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім православним вірним України.
Дорогі брати і сестри!
Христос воскрес!
Які, здавалося б, прості ці слова, але яким глибоким змістом вони наповнені для нас, бо ними ми не просто підтримуємо традицію, вітаючи одне одного з черговим святом. Цими словами ми сповіщаємо свою власну віру в перемогу Сина Божого і закликаємо до цієї віри ближніх та все людство.
У чому полягає ця перемога? Не лише в тому, що Христос, Якого зрадили, несправедливо засудили, розіп’яли на хресті та поховали як мертвого, воскрес, тобто переміг смерть і повернувся до життя. І до цього з волі Божої звершувалися чудесні воскресіння, як, наприклад, воскрешення Лазаря, який чотири дні вже був у гробі. Однак навіть такі чудеса не могли перемінити загальної влади смерті над людством. Лише воскресіння Господа нашого Ісуса Христа стало перемогою над самою смертю, відкривши життя вічне для всіх.
«Смерте! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?» – повторюємо ми нині слова апостола Павла, про які нагадує нам також святитель Іоан Золотоустий, і продовжуємо: «Дяка Богові, Який дав нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа» (1 Кор. 15: 55, 57).
Коли Спаситель чудесно воскрешав померлих, то Своєю силою Він долав наслідки гріхопадіння, а через Свої власні смерть і воскресіння Христос подолав власне причину смерті людей – рабське підкорення нашої природи гріху. Тому й називає Писання цю подію перемогою, бо не лише для когось одного чи навіть і багатьох на певний час відступила смерть, але для всього людства й назавжди вона подолана. Завдяки воскресінню Христовому всі люди, які впродовж цілої історії прийшли в буття, у день кінця світу, коли Господь прийде зі славою для звершення Суду, воскреснуть із мертвих.
Через гріхопадіння Адама і Єви зло увійшло в нашу природу, полонило людство, перетворило людей на своїх рабів та вбиває всіх нас, бо смерть є наслідком влади зла над нами, але через Сина Людського – Господа нашого Ісуса Христа – смерть долається в самій своїй основі, бо викорінюється влада гріха і зла над людиною. Воскреснувши, Господь перемагає дію зла у Своїй людській природі, і через це стає переможцем для всіх людей, знищуючи саму смерть.
Так про це нам свідчить і апостол Павло, у Першому посланні до коринфян кажучи: «Як смерть через людину, так через людину i воскресіння мертвих. Як в Адамі всі вмирають, так у Христi всі оживуть […]. Останній же ворог знищиться – смерть» (1 Кор. 15: 21 – 22, 26).
Отже, коли ми віримо, що Христос воскрес із мертвих, коли вшановуємо цю подію святкуванням та сповіщаємо її всім через вітання, то ми тим самим стверджуємо також віру у вічне життя. Ми знаємо, що смерть, хоча і прийде до нас, не буде остаточним вироком, але тимчасовою реальністю, завершення якої буде у загальному воскресінні з мертвих.
Це знання, ця віра допомагають нам усвідомити цінність всього, що ми робимо, сенс та цінність нашого власного життєвого часу, цінність отриманих нами від Бога талантів та можливостей. Якби наше життя обмежувалося лише тим, що ми маємо тепер, та завершувалося могилою, то хіба насправді щось мало б сенс? Як би довго не жила людина і чого б не досягла – доброго чи злого, все б розвіювалося прахом смертним. Однак усвідомлення нами безсмертності душі, усвідомлення неминучості нашого власного воскресіння й наступного безкінечного, вічного життя дає глибокий сенс та зміст всьому, що ми маємо тут. Бо тим, як ми живемо, що ми робимо, чого досягаємо, що долаємо, чим наповнюємося, ми визначаємо нашу власну вічність.
Воскресіння Христове утверджує нас не лише у вірі в наше власне воскресіння, а сповіщає нам також і про вічну відплату як за праведність, так і за гріхи. Наше добро має наслідком вічне блаженне буття, а наше зло веде до осудження на вічні муки. Отже, безсмертя і вічність чекає на всіх нас, але якими вони будуть – залежить від кожного особисто.
Ось чому для всіх, хто чинить добро і прагне його примножувати, звістка про Христове воскресіння й отриманий нами дар вічного життя є радістю. А для грішників, для неправдомовців, для вбивць і душогубів, воскресіння Христове є грізним закликом до покаяння та звісткою про неминучу й вічну відплату в геєні вогненній, яка приготовлена для слуг диявола.
Дорогі брати і сестри!
Нині, коли ми вітаємо одне одного з Пасхою Господньою, з Великоднем, на нашій землі ворог продовжує проливати кров невинних. Попри святість для всіх християн днів Страсного тижня та Воскресіння Христового, російські війська не лише не зупинилися у своїх злочинах, а вони, ніби натхнені самим сатаною, примножили кровопролиття. Упродовж всього Великого посту Росія, яка вважає себе оплотом правдивого християнства, руйнувала наші міста і села, вбивала невинних, нищила все, до чого була здатна досягнути. Хіба одне це, хіба всі ці отруйні, смертоносні плоди «русского міра» не є достатнім свідченням того, що не благословіння Боже, а прокляття має на собі та справа, яку чинить Росія, її правителі, її війська, її отруєні брехнею мешканці?
Для нас, для всіх, хто невинно страждає від імперії зла навіть сьогодні, в день Пасхи, воскресіння Христове є радісним нагадуванням про неминучу перемогу Божу над гріхом і беззаконням, про перемогу добра і правди. А для ворогів, які вдерлися в наш український дім, для душогубів і вбивць, які навіть у ці священні дні не лише не зупинили кровопролиття, але тільки примножують його, Христове воскресіння є нагадуванням про справедливу відплату й немилосердне покарання для всіх немилосердних.
Коли Спасителя розпинали на хресті та ховали у гробі, серця вірних були сповнені стражданням і болем, але воскресіння Христове перетворило плач на радість, відігнало скорботу, утвердило надію. Так було в давній час, так є і нині – святкуючи Пасху Христову, прославляючи воскреслого Господа, ми серед страждань і жаху війни отримуємо духовне зміцнення впевненістю в перемозі правди й добра, в перемозі життя вічного над силою пекла.
У цей день прославлення великої, вічної перемоги з особливими почуттями вітаємо ми з Пасхою наших мужніх воїнів-захисників, молитовно бажаючи їм благословіння від Христа воскреслого, перемоги у боротьбі зі супротивниками, Божої допомоги в служінні та благодатного захисту. Просимо в Господа опіки та захисту для всіх мирних мешканців, які страждають від російських обстрілів. Ми молимося за всіх поранених у війні, хто зазнає страждань тіла й душі, та просимо в Господа подати їм зцілення.
Нехай Боже благословіння перебуває над тими, хто жертовно і з любов’ю служить ближнім, хто надає допомогу нужденним, піклується про вигнанців, хто підносить голос проти неправди й у різний спосіб, але звершує одну справу – бореться з темрявою і злом.
У день свята сердечні вітання та побажання незламності духу, державницької мудрості та зміцнення сил у праці задля України – для нашого Президента, Уряду і парламентарів, для очільників громад, для всіх, хто з гідністю несе свої обов’язки перед українським народом у цей час викликів та випробувань.
У нашому святкуванні ми згадуємо в молитвах про наших поневолених братів і сестер, про тих, хто зараз живе під владою окупантів, і тих, хто перебуває в кайданах полону чи несправедливого ув’язнення. Нехай Господь допоможе вам у цей важкий час і наблизить день вашого визволення та свободи.
Зі Світлим Христовим Воскресінням сердечно вітаю всіх православних християн України – повноту помісної Української Православної Церкви – і тих, хто дочасно перебуває поза спілкуванням з нею. Війна, головною причиною якої стала отруйна ідея «русского міра», нехай спонукає тих, хто дотепер ще вагається, відкинути московське духовне ярмо, послідувати Томосу й канонічному порядку та єднатися навколо Київського престолу в єдиній помісній Православній Церкві України.
Вітаю з Пасхою Господньою всіх, хто вірить у воскреслого Христа, і все світове українство!
Попри біль і страждання, руйнування й горе, які принесла в наш дім війна, ніщо не може відібрати ту спільну радість, яку серед темряви нічної та на світанку нового дня нової України приносить нам сьогодні Воскресіння Христове. Від серця до серця ділімося цією радістю, примножимо її, сповіщаючи про велику перемогу над гріхом, злом і смертю, адже воістину
Христос воскрес!
10:00 Президент України Володимир Зеленський привітав українців із Софійського собору. Частина промови мала форму молитви – Зеленський просив у Господа захисту для України і покарання для зла.
Великий народе великої України!
Сьогодні велике свято. І я перебуваю у великому місці – великому Софійському соборі. У соборі, який закладено тисячу років тому на полі священної битви, де військо Київської Русі-України розгромило печенігів. У соборі, який не зруйнувала ні ординська навала, ні нацистська окупація, який вистояв попри все!
Сьогодні всі ми віримо в нову перемогу України. І всі ми впевнені, що нас не знищить жодна орда й жодна нечисть.
Ми долаємо темні часи. І в цей світлий день я й більшість із нас – не у світлому одязі. Але ми боремося за світлу ідею. На світлій стороні. І на нашому боці – правда, люди, Господь і вище небесне сяйво. Сила заступниці роду людського – Богородиці Оранти. Вона наді мною. Вона над нами всіма.
Непохитний стовп Церкви Христової, непорушний мур головної твердині – Києва, нерушима стіна держави. Допоки є Оранта, є Софія, а з нею стоїть Київ, а з ними – вся Україна!
Над образом Оранти написані слова з Книги псалмів: «Бог серед міста, і воно не похитнеться. Бог йому допоможе перед світанком». У цей великий день ми всі віримо, що наш світанок скоро настане.
Оранта латиною означає «той, що молиться». Останні два місяці ми молимося всі. І у Воскресіння Христове, що символізує велику перемогу життя над смертю, кожен з нас просить у Господа одного й промовляє до неба однакові слова, слова великої і єдиної молитви «Боже Великий, Єдиний! Нам Україну храни!»
Захисти тих, хто захищає нас! Бороніть, небеса, тих, хто боронить рідну землю. Зміцни волю тих, хто захищає нас від неволі. Збережи тих, хто береже Україну. Це наші військові, нацгвардійці, прикордонники, наша територіальна оборона, розвідка. Ці та всі інші наші воїни світла.
Допомагай тим, хто їм допомагає. Це волонтери й усі небайдужі люди. З України та всього світу. Дай сили всім, хто віддає всі сили. Хай кожен, хто шукає, завжди знайде. Хай кожен, хто в дорозі, завжди її подолає. І хай кожен, хто для порятунку України робить усе можливе, ніколи не втрачає віри в те, що все можливо.
Бережи життя тих, хто рятує життя інших. Це всі наші медики. Наші пожежники, рятувальники, сапери. Хай перемога життя буде символом не тільки цього свята. Хай життя виграє битву у смерті кожного дня.
Бережи наших матерів. Дай витримки тим, хто чекає сина чи доньку з війни. Дай стійкості тим, хто, на жаль, не дочекався своєї дитини з фронту. Допоможи здолати нестерпний біль тим, хто втратив рідне дитя у мирних містах і селах, куди Росія принесла смерть.
А всім нашим матерям і всім нашим бабусям дай міцного здоров’я ще на многая і многая літа. Щоб дочекатися своїх. Щоб дочекатися миру й перемоги. Щоб дочекатися справедливості. І щасливої старості, яку в них намагаються вкрасти загарбники. І замість того, щоб плести онукам шарфики й светрики, вони плетуть сьогодні маскувальні сітки. Тож дай їм довгих років мирного життя.
Як і нашим батькам. Як і нашим дідусям. Які колись розповідали онукам про війну, а сьогодні відправляють онуків на війну. Наші батьки й наші діди будували цю країну. Сьогодні вони бачать, як її руйнують. Дай їм побачити, як наша земля буде звільнена й відбудована. А нам дай сили це зробити.
Бережи всіх наших діточок. Дай кожному хлопчику й кожній дівчинці щасливу юність, молодість, зрілість і старість, які хоча б трохи дадуть змогу позбутися спогадів їхнього страшного дитинства в час війни. Недитячих страшних ігор, у які їх змусили грати. Хованки, але в підвалі, від бомб. Біг, але від пострілів. Мандри, але через втрату домівки, рятуючись від війни.
Збережи всіх українців! Ми ні на кого не нападали, тож дай нам захисту. Ми ніколи не знищували інші народи, тож не дай нікому знищити нас. Ми не захоплювали чужих земель, тож не дай захопити нашу.
Збережи Україну! Її правий і лівий береги в часи, коли нас підло б’ють і по правій, і по лівій щоці. Наприкінці зими до нас прийшла зовсім не весна. В наш дім принесли холод. На світанку нам принесли непроглядну темряву.
Ми віримо, Боже, що під час свого суду ти не забудеш їх усіх. Всіх тих, хто забув усі твої заповіді.
Не забудеш про Бучу, Ірпінь, Бородянку, Гостомель. Усіх, хто пережив звірячі злочини. Дай їм та всій нашій землі людського щастя.
Не забудеш про Чернігів, Миколаїв, Херсон, Суми, Харків, Ізюм, Краматорськ і Волноваху, Попасну. Всі інші міста й села, які чують моторошні вибухи. Дай їм і нам усім почути салют перемоги.
Не забудеш про Маріуполь і його героїчних захисників. Можна знищити стіни, але неможливо знищити фундамент, на якому тримається дух. Дух наших воїнів. Дух усієї країни.
Ми бачимо страшні сцени війни. Дай нам побачити щасливу картину миру.
Ми проходимо надважкі випробування. Дай нам дійти на цьому шляху до справедливого кінця – до початку щасливого життя й процвітання України!
Наші серця сповнені лютим гнівом. Наші душі сповнені лютою ненавистю до загарбників і всього, що вони накоїли. Не дай люті зруйнувати нас зсередини. Перетвори її на наші звершення ззовні. Перетвори її на добру силу, щоб перемогти сили зла.
Вбережи нас від розбрату й розколів. Не дай нам втратити єдність.
Зміцни нашу волю й наш дух. Не дай нам втратити себе. Не дай нам втратити жагу до свободи. А отже, не дай нам втратити запал до праведної боротьби. Не дай нам втратити надію на перемогу й почуття власної гідності, а отже – не втратити власну свободу. Не втратити Україну. А отже – не втратити віру.
Дорогі українці!
Торік ми зустрічали Великдень вдома через пандемію. Цьогоріч ми знову відзначаємо Воскресіння Христове не так, як звикли. Через інший вірус. Через чуму під назвою війна.
І торішню, і теперішню загрозу об’єднує одне – ніщо не зможе здолати Україну.
Велике свято сьогодні дає нам велику надію й непохитну віру в те, що світло переможе темряву, добро переможе зло, життя переможе смерть, а отже, неодмінно переможе Україна!
І на Великдень ми просимо в Бога великої благодаті, щоб здійснилася наша велика мрія – це ще один Великий день, день, коли в Україні настане великий мир. А з ним – вічна злагода й процвітання.
З вірою і впевненістю в це я вітаю всіх вас зі святом Пасхи й Великоднем.
Бережіть себе. Бережіть своїх близьких. Бережіть Україну!
Христос воскрес!
Воістину воскрес!
09:00 Головнокомкандувач ЗСУ Валерій Залужний привітав українців із Пасхою:
Світло завжди перемагає темряву. Добро долає зло. Ми обовʼязково переможемо! Адже за нами правда і з нами Бог!
В історіях війн відомі випадки, коли на великі свята, як Різдво і Пасха, противники припиняли бойові дії. Але цього не варто очікувати від нашого ворога, цинізм, жорстокість і підступність якого вразили весь світ.
Тримаймо стрій! З вірою у Бога і Збройні Сили України переможемо!
08:00 Генеральний штаб Збройних Сил України поширив для українців славоспіви від Академічного ансамблю пісні і танцю ЗСУ на Великдень. У віданні йдеться про боротьбу добра проти зла.
Христос Воскрес!
Збройні Сили України щиро вітають українців зі світлим Великоднем!
Воскресіння Сина Божого є свідченням торжества життя над смертю, перемоги добра над злом.
"Смерте, де твоє жало? Пекло, де твоя перемога? Знищено Ісусом Христом!" — полум'яно вигукує Апостол Павло, розповідаючи сучасникам і нащадкам про цю видатну подію в історії людства.
Нам з вами випало жити в переломні часи, коли знахабніле зло прийшло до нас посіяти страх і смерть. Між 500-кілограмовими авіаційними бомбами, дикими ордами російських окупантів та мирним населенням квітучої України — лиш Янгольське воїнство та особовий склад Збройних Сил України.
Ми, військовослужбовці, докладемо всіх зусиль, щоб дарований Богом сьогоднішній Великдень був мирним і радісним для вас, дорогі українці.
Ця пісня є нашим подарунком всім, кого ми захищаємо, — а також Захисникам України на полях боїв.
Господь переміг смерть та пекло — і Україна переможе зло, що повстало проти нас. Христос Воскрес!
24.04.2022