Я навіть не знаю імені цієї дівчинки.
Знаю лиш, що подруга подруги написала у вайбері: її родичка, старша медсестра в одній із київських лікарень, «бачила в морзі дитину зі спермою двадцятьох чоловіків на її маленькому тілі».
Оскільки ця інформація була передана в приватній розмові, то нема підстав сумніватися в її правдивості. Крім того, вона повністю відповідає зростаючій кількості достовірних повідомлень про російські звірства. За даними Генеральної прокуратури України, на війні загинули 177 дітей, 336 отримали поранення. Українська влада також розпочала розслідування зґвалтувань російськими солдатами «жінок і дівчат» у Донецькій, Київській, Харківській та Херсонській областях.
Щиро кажучи, я не можу зрозуміти цього виняткового акту дикості.
Що це за люди, що вчинили групове зґвалтування дитини? Як могли двадцять російських солдатів бути настільки позбавленими будь-якого морального почуття, щоб знову і знову ґвалтувати беззахисну маленьку дівчинку?
В такій жорстокості немає нічого спонтанного. Це було скоєно свідомо, з повним розумінням того, хто був жертвою та хто був злочинцями. Можливо, злочинці були п'яні, але не могли вони всі бути однаково п'яні. Деякі, безумовно, мали залишки розуму й усвідомлено вирішили приєднатися до «забави».
І немає жодних сумнівів: групове зґвалтування, безумовно, сприймалося росіянами як розвага. Гарний спосіб скоротити час, випустити пару.
Звичайно, групове зґвалтування було чимось більшим. Я готовий закластися, що росіяни розглядали дитину як представника України, «нацистської» держави, яку вони прийшли зґвалтувати та зазнали невдачі. Чому б тоді не зґвалтувати «нацистську» дитину – знову і знову, знову і знову?
Я також готовий закластися, що дехто з ґвалтівників вважав, що діють із благословення Владіміра Путіна та патріарха Кірілла. Путін культивував гіпермаскулінний образ мачо з моменту, як прийшов до влади понад два десятиліття тому. Якщо президент Росії може хизуватися своїм фалічним домінуванням, позуючи з оголеними грудьми і довгою гвинтівкою, то чому б простому російському солдату не зробити те саме з маленькою дівчинкою? І якщо розкішні російські жінки можуть співати «Я хочу такого, як Путін», то солдати могли би дійти висновку, що всі жінки мусять хотіти бути здомінованими чоловіками з гвинтівками. І ця маленька дівчинка, напевно, теж хоче такого, як Путін...
Тим часом Кірілл очолює церкву, яка відкрито підтримує насильство над українцями. Одна єпархія навіть видрукувала образочки, в яких наказувалося російським солдатам «стерти український народ з лиця землі». Ці двадцять росіян легко могли зробити висновок, що вони отримали схвалення церкви. Групове зґвалтування – це не зовсім те саме, що стерти з лиця землі всіх українців, але це добрий початок, хіба ні? Напевно, і Путін, і Кірілл схвалили би, хіба ні?
Очевидно, з «російською душею» щось дуже і дуже не так. Вона мала бути містичною, філософською, саморефлексивною. Натомість вона стала варварською, жорстокою та деструктивною. Російській душі потрібна серйозна операція. Або травма програної війни.
Паралель з німецьким Geist надто очевидна. Нація «поетів і мислителів» стала нацією «суддів і катів» так само, як нація Тургенєва і Толстого стала нацією Жириновського і Путіна.
Цілком властиво, що Путін віддав останню шану мертвому Жириновському, маніяку з програмою винищення, порівняно з якою гітлерівська виглядає поміркованою. Путін навіть перехрестився і вклонився, перш ніж відійти від труни – відповідний жест для фашистського диктатора, який уклав сатанинський союз з бездушною церквою і збоченою російською душею.
Англомовна версія тексту була опублікована в Facts & Arts (11.04.2022)
12.04.2022