Українська економіка впевнено наближається до краху: дефіцит бюджету за результатами піврічної роботи перевищив 22 млрд. грн., а це в 3,4 раза більше минулорічного показника (6,7 млрд. грн.). Якщо так триватиме далі, річний дефіцит винесе 80–100 млрд. грн. і «перестрибне» 5% ВВП.
У Мінфіні готові ініціювати секвестр держбюджету за підсумками дев'яти місяців у разі подальшого погіршення ситуації з надходженнями. «Існує непроста ситуація із забезпеченням виконання держбюджету. Тому за підсумками дев'яти місяців будуть прийняті відповідні урядові рішення і направлені до парламенту на перегляд саме такого показника », — зізналася директор департаменту боргової та міжнародної політики Мінфіну Галина Пахарчук.
Очевидно, падіння промислового виробництва, сповільннення зовнішньоторговельного обороту і спад у реальному секторі економіки, які тривають три квартали поспіль, не могли не відбитися на доходах держбюджету. Так, за підсумками першого півріччя 2013 року в держбюджет надійшло 162,6 млрд. грн., тобто на 300 млн. грн. менше, ніж минуого року. Це не було б аж так критично, якби у другому кварталі доходи держбюджету не впали відразу на 8,2%.
Головною причиною такого перелому стало падіння надходжень з ключових джерел: ПДВ (-8% у травні) і податку на прибуток (-37% у травні). Якщо до квітня цього року ефект від неґативу в реальному секторі компенсувався авансовими податковими платежами та підтримкою НБУ, то згодом ситуація радикально змінилася — бюджетні надходження скорочуються вже протягом трьох місяців.
При тому умов для зміни ситуації на краще не надто помітно. Один з осовних генераторів валютної виручки — металурґійний сектор — далі зазнає мільярдних збитків через дорогу сировину та зниження цін на чорні метали на зовнішніх ринках. За 5 місяців 2013 року обсяг українського експорту чорних металів у грошовому вираженні впав на 12,5%, а збиток металурґійної галузі становив 4,5 млрд. грн. Не краще йдуть справи і в інших базових галузях: індекс промислової продукції у січні-червні 2013р. порівняно з відповідним періодом 2012р. становив 94,7%.
Єдине, що втішає, — аґрарний сектор, де вже дев'ятий місяць відбувається зростання виробництва. У січні-червні індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з відповідним періодом минулого року становив 115,4%, і це найвищий показник зростання обсягу сільгоспвиробництва за останні 5 років.
Було б не дивно, якби за умов скорочення надходжень до скарбниці було зменшено бюджетні витрати, але наразі влада не квапиться розглядати цей варіант. Бюджетна політика стає щораз більше соціально-дотаційною, хоч раніше такий бюджет слушно назвали би бюджетом «проїдання». Але різати витрати все одно доведеться. Найпевніше у повному обсязі уряд спробує фінансувати лише захищені статті (зарплатню, соцвиплати, обслуговування боргу), але в разі збереження тенденції скорочення доходів до кінця року може виникнути напруга навіть за цими платежами.
Тому влада шукатиме компенсацію, традиційно посилюючи тиск на бізнес. Наприклад, тільки від ухваленого закону про трансферне ціноутворення міністр доходів Олександр Клименко розраховує отримати в бюджет 20 млрд. грн. протягом трьох років.
Окрім того, в країну повернули векселі, якими відшкодовуватимуть бізнесу заборгованість з ПДВ. У законі сказано, що все буде добровільно, проте в це практично ніхто не вірить. Відомо, що будь-які квазі-гроші завжди менше ліквідні, тому вони тільки погіршать ситуацію в реальному секторі.
Щоправда, серед експертів поширена й така думка, що підстави чекати відновлення економічного зростання в наступному півріччі є. «Українська економіка почне показувати хоч незначне, але все-таки зростання. Перш за все за рахунок сільського господарства. Загальне очікування щодо врожаю як мінімум на 10% вище, ніж торік. Враховуючи, що частка сільського господарства в структурі нашого ВВП — від 8 до 12%, можна розраховувати на додатковий імпульс для економіки (як мінімум +1%)», — припускає виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Інші експерти вважають, що дефіцит бюджету і майбутні виплати за зовнішнім боргом у другому півріччі змусять уряд піти на пряму емісію гривні обсягом 35 млрд. Але в такому разі Кабміну доведеться розв'язувати ще одну задачу — збереження стабільності національної валюти.
Нагадаймо, що міжнародне рейтинґове аґентство S&P у червні спрогнозувало зменшення до кінця 2013 року обсягу золотовалютних резервів Нацбанку до 20 млрд. доларів і девальвацію гривні до 9 гривень за долар. «На нашу думку, повторне впровадження Національним банком механізмів контролю за припливом капіталу (вимога про те, щоб українські компанії-експортери та фізичні особи, які отримують з-за кордону валютні надходження розміром більше 150 тис. гривень на місяць, конвертували 50% переказаних коштів у гривні) послабить тиск на курс гривні лише на якийсь час», — йдеться в повідомленні аґентства.
Тож Україна посіла сьоме місце в рейтинґу країн світу з найбільшим ризиком, а сумарна ймовірність дефолту країни протягом наступних п'яти років збільшилася до 44,25%.
06.08.2013