Саміт ЄУ ухвалив резолюцію щодо євроінтеграції України.

Проте надії Києва на швидкий вступ до ЄУ не виправдалися.

 

 

Лідери Європейської Унії під час саміту, який відбувся в четвер, 10 березня, у французькому Версалі, засудили «невимовні страждання», яких Росія завдала Україні. Про це повідомила інформаційна аґенція Reuters. Учасники зустрічі вирішили, що й надалі надаватимуть Україні гуманітарну, медичну та фінансову допомогу.

 

Держави ЄУ пообіцяли також «надати підтримку у відновленні демократичної України» після завершення війни. Про це йдеться у резолюції за підсумками неформального саміту, опублікованій у ніч на п'ятницю, 11 березня. У документі наголошується, що Єврокомісія має дати висновок щодо української заявки на вступ до Євросоюзу, а доти планується зміцнювати партнерські відносини з Києвом.

 

«Європейська Рада визнала європейські прагнення та європейський вибір України, як зазначено в Угоді про асоціацію. 28 лютого 2022 року, реалізуючи право України на вибір своєї долі, Президент України подав заявку України на вступ до Європейської Унії. Рада діяла швидко і запропонувала Європейській Комісії подати свою думку за цією заявою згідно з відповідними положеннями договорів. В очікуванні цього і без зволікання ми ще більше зміцнюватимемо наші зв'язки і поглиблюватимемо наше партнерство, щоб підтримати Україну в її русі європейським шляхом. Україна належить до нашої європейської родини», – наголошується у документі.

 

Заява глав держав та урядів ЄС

щодо російської військової агресії проти України

 

1.

Два тижні тому Росія повернула війну в Європу.

Неспровокована та невиправдана військова агресія Росії проти України грубо порушує міжнародне право та принципи Статуту ООН, підриває європейську та глобальну безпеку і стабільність. Це завдає невимовних страждань українському населенню.

Росія та її поплічниця Білорусь несуть повну відповідальність за цю загарбницьку війну, і винні будуть притягнуті до відповідальності за свої злочини, у тому числі за невибіркові напади на цивільне населення та цивільні об’єкти. У зв’язку з цим ми вітаємо рішення прокурора Міжнародного кримінального суду відкрити розслідування.

Ми закликаємо негайно забезпечити безпеку ядерних об’єктів України за сприяння Міжнародного агентства з атомної енергії.

Ми вимагаємо, щоб Росія припинила свої військові дії та вивела всі сили й військову техніку з усієї території України негайно й беззастережно, а також повністю поважала територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

 

2.

Ми дякуємо народу України за його мужність у захисті своєї країни та наших спільних цінностей свободи та демократії.

Ми не залишимо українців наодинці.

ЄС та його держави-члени продовжуватимуть надавати скоординовану політичну, фінансову, матеріальну та гуманітарну підтримку. Ми прагнемо надати підтримку відбудові демократичної України, щойно російський наступ припиниться.

Ми налаштовані ще більше посилити наш тиск на Росію та Білорусь.

Ми вже схвалили значні санкції і залишаємося готовими до швидкого введення нових санкцій.

 

3.

Незліченна кількість людей тікає від війни в Україні.

Ми пропонуємо тимчасовий захист всім біженцям від війни з України. Ми вітаємо європейські країни, зокрема на кордонах з Україною, за те, що вони виявили величезну солідарність у прийманні українських біженців з війни.

ЄС та його держави-члени продовжуватимуть проявляти солідарність і надавати гуманітарну, медичну та фінансову підтримку всім біженцям та країнам, які їх приймають. Ми закликаємо, щоб кошти були доступні без зволікання через ReactEU, а також, після швидкого ухвалення, запропонований (Єврокомісією) механізм Cohesion’s Action for Refugees in Europe (CARE).

Ми закликаємо Росію повністю дотримуватися своїх зобов’язань за міжнародним гуманітарним правом. Вона має забезпечити безпечний і безперешкодний гуманітарний доступ до постраждалих і внутрішньо переміщених осіб в Україні, а також дозволити безпечний прохід тим цивільним особам, які хочуть виїхати.

 

4.

Європейська Рада визнала європейські прагнення та європейський вибір України, як зазначено в Угоді про асоціацію.

28 лютого 2022 року Президент України, реалізуючи право України обирати свою долю, подав заявку України на вступ до Європейського Союзу.

Рада ЄС швидко ухвалила рішення запропонувати Єврокомісії подати свій висновок щодо цієї заяви відповідно до відповідних положень Договорів ЄС.

До винесення цього рішення і вже відтепер ми будемо ще більше зміцнювати наші зв’язки та поглиблювати наше партнерство, щоб підтримати Україну на її європейському шляху. Україна належить до нашої європейської родини.

 

5.

Рада ЄС запропонувала Єврокомісії надати свої висновки щодо заяв Молдови та Грузії.

 

Підписано у Версалі, Франція

10 березня 2022 р.

(переклад "Європейської правди")

 

При цьому оцінка Єврокомісії може тривати довго, зазначив прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте (Mark Rutte). «Для вступу до ЄУ немає прискореної процедури. Це стало б ляпасом для Чорногорії, Сербії, Албанії та Північної Македонії, які так довго чекали на допуск до процедури вступу», – заявив він. «Ми не повинні давати українцям відчуття, ніби зараз все відбудеться за один день», – зазначив керівник люксембурзького уряду Ксав'є Беттель (Xavier Bettel).

 

Країни Євроунії на саміті висловили готовність і надалі збільшувати тиск на Росію та Білорусь. «Ми вже вжили значних санкцій і, як і раніше, готові швидко вжити подальших штрафних заходів», – йдеться у підсумковому комюніке. Водночас і щодо цього питання між учасниками саміту виникла суперечка. Далеко не всі висловили готовність, наприклад, стрімко обмежити імпорт енергоносіїв із Росії. До цього закликав, зокрема, прем'єр-міністр Латвії Криш'яніс Каріньш (Krišjānis Kariņš), щоби змусити президента РФ Володимира Путіна «сісти за стіл переговорів». Водночас Німеччина заявила про свою неготовність до такого кроку. Бундесканцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) наголосив, що наслідки санкцій Євроунії для самих європейців мають залишатися «по можливості незначними». «Цього курсу ми маємо намір дотримуватись і надалі», – заявив він.

 

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) сказала у зв'язку з цим: «Нам необхідно диверсифікувати постачальників, значною мірою переключившись на зріджений газ. І нам потрібно підвищити частку відновлюваної енергії». На даний момент 40% газу в ЄУ поставляється з Росії, у Німеччині цей показник ще вищий – 55%.

11.03.2022