Проте, як стверджує свіжа соціологія, значно менше готові до економічних негараздів, спричинених санкціями.
Понад половина громадян Європи підтримують ідею виступу Європейської Унії чи НАТО на захист України у разі вторгнення з боку Росії. Такими несподіваними є результати опитування громадської думки, проведеного Європейською радою з міжнародної політики (European Council of Foreign Relations – ECFR) у семи країнах-членах ЄУ. Про це соціологічне дослідження повідомляє у своїй статті, опублікованій в середу, дев’ятого лютого, німецька газета Süddeutsche Zeitung.
«Війна в Європі – довгий час немислима для багатьох людей – знову постає як можливий сценарій для більшості європейців з огляду на українську кризу: опитування ECFR у Німеччині, Фінляндії, Франції, Італії, Польщі, Румунії та Швеції засвідчують, що більшість вважає за ймовірне, що Росія вторгнеться в Україну ще цього року. Це занепокоєння особливо поширене в країнах Східної Європи; у Німеччині принаймні 52 відсотки припускають напад Росії», – пише видання.
У можливість нападу Росії на Україну в 2022 році вірить більше як половина населення Польщі (73%), Румунії (64%), Швеції (55%), Німеччини (52%), Італії (52%) та Франції (51%). І лише у Фінляндії соціологи не змогли виявити явної більшості, яка вірить, що Росія може вторгнутися до України цього року.
Загалом позицію про необхідність захистити Україну відстоює аж 60 відсотків респондентів. Близько половини покладають обов'язок захисту жертви російської аґресії на США, Німеччину чи Францію. При цьому опитані в Німеччині, Італії, Польщі та Румунії віддали б перевагу відповіді на рівні НАТО. А у Фінляндії, Франції та Швеції – відповіді Євроунії.
«Тож план Путіна про те, що російське вторгнення (в Україну, – Z) спантеличить європейців, не спрацює. Більшість єдина в думці, хто має захищати Україну в разі нападу», – стверджує Süddeutsche Zeitung.
Однак тільки в Польщі більшість мешканців (65 відсотків) вважають, що їхня власна країна повинна втрутитися у разі ескалації конфлікту. У Швеції та Франції з такою позицією згодні 43 відсотки опитаних, у Німеччині – 37 відсотків, у Фінляндії – лише кожен п'ятий.
За даними видання, громадяни Німеччини та Франції найменше готові, однак, погодитися з можливими наслідками такої солідарності для економіки, у тому числі з високими цінами на енергоносії, припливом біженців з України та загрозою фізичного нападу або кібератак з боку Росії. Водночас, серед респондентів у Польщі, Румунії та Швеції така перспектива викликає менше побоювань.
