Науковці розробили комп’ютерну гру, яка несвідомо тренує важливі для читання мозкові функції у дітей молодших класів. Навіть через кілька місяців після тренування діти-гравці читали значно краще, ніж контрольна група. Цікаво, що в відеогрі взагалі не потрібно було читати. У ній діти рятували світ у супроводі пташки.
Гра “Skies of Manawak” помагає дітям навчитися читати. Зображення: Daphné Bavelier / UNIGE.
Відеоігри мають неоднозначну славу. Раніше їх вважали марною тратою часу і небезпекою для молоді, проте з часом дослідження почали виявляти позитивні ефекти комп’ютерних ігор. Тож вони можуть покращувати робочу пам’ять, зменшувати час реакції й навіть стимулювати гіпокамп, завдяки чому зростає продуктивність навчання. Особливо в маленьких дітей надмірне медіаспоживання може погіршити основні сприйняття й світогляд.
Зазвичай науковці аналізують загальні впливи медіаспоживання та комп’ютерних ігор, проте існують відеоігри, спеціально розроблені з навчальною метою. Їх називають “serious gaming”, тобто “серйозними іграми”, їх також використовують як допомогу для навчання нової мови або моторики.
Чи такі ігри можуть допомогти дітям молодших класів, проаналізувала Анґела Паскалотто (Angela Pasqualotto) з Трентського Університету в Південному Тіролі. Вчені спеціально розробили комп’ютерну гру з назвою “Skies of Manawak”. У ній дітям не з’являються букви чи слова, натомість підсвідомо тренується навичка, що виходять за межі декодування букв у звуки.
“Під час читання активується багато важливих механізмів, про котрі ми не думаємо першочергово. До них належить, зокрема, вміння водити очима по сторінці або використовувати робочу пам’ять, щоб об’єднувати слова в узгоджені речення”, – пояснила провідна авторка Дафне Бавельє (Daphné Bavelier) з Женевського університету.
“Відомо, що зір, загальна увага, робоча пам’ять і когнітивна гнучкість можуть покращуватися завдяки відеоіграм-екшнам”, – сказала Паскалатто. Гру “Skies of Manawak” спеціально розробили так, щоб в процесі 10 мініігор натренувати ці мозкові функції, які називають виконавчими.
“Всесвіт гри – альтернативний світ, у якому дітей супроводжує Раку – крилата істота. Разом із нею гравець повинен здійснювати різноманітні місії, аби пройти далі й урешті врятувати планету”, – розповіла Паскалатто. Розробники спеціально зважали на те, щоб місії не були пов’язані з насильством і щоб вони підходили дітям.
До свого дослідження науковці залучили 150 італійських школярів у віці від 8 до 12 років. Упродовж 6 тижнів половина дітей грала по дві години на тиждень в гру “Skies of Manawak”. Інша половина, контрольна група, на той же час отримала знану навчальну гру “Scratch”, що мала прищепити дітям основи програмування.
Обидві гри мають на меті натренувати виконавчі функції мозку. “На початок дослідження ми проаналізували навичку дітей читати слова, не-слова та абзаци, а крім того, їхній контроль уваги, – пояснила Бавельє. Після шести тижнів ігрового етапу ці навички перевірили знову.
“Ми виявили, що у дітей, котрі грали в нашу гру, контроль уваги покращився у сім разів, на відміну від контрольної групи”, – сказала Паскалатто. Команда також підтвердила, що у гравців “Skies of Manawak” покращилася й швидкість читання та його точність – у дітей, що грали в “Scratch”, цього поступу не відбулося.
Варто зауважити також, що в дітей також покращилася навичка читати, хоч гра й не містила жодних вправ на читання. “Особливо цікаво, що через 6, 12 і 18 місяців по закінченню експерименту ми здійснили додаткові дослідження. І щоразу діти, котрі грали в гру “Skies of Manawak” напередодні, демонстрували кращі результати, ніж контрольна група. Це доводить, що покращення було перманентним”, – додала Паскалатто.
Науковці також помітили, що група, котра бавилася в екшн, продемонструвала й довготривале покращення своїх шкільних оцінок з італійської мови – але не з математики.
Наступним кроком має стати переклад гри англійською, французькою і німецькою мовами та загальний доступ до гри. Чи результати, які отримала Паскалатто, проявляться і щодо інших мов, досі не ясно.
“Наскільки складно розшифровувати букви, залежить від мови, – пояснила співавторка Ірен Алтарелі (Irene Altarelli). – Італійська, наприклад, дуже зрозуміла: кожну букву треба вимовити. В інших, менш прозорих мовах, зокрема англійській і французькій, виникають нові виклики для навчання. Тут потрібно навчати винятків і того, як різний контекст впливає на вимову”.
Jan Fleischer
Universität Genf, 18/01/2022
Nature Human Behaviour, 2022; doi: 10.1038/s41562-021-01254-x
Зреферувала С.К.
29.01.2022