Сторони залишилися на своїх позиціях, зокрема щодо України. Водночас вони висловили бажання продовжити діалог.
У середу, 12 січня, в Брюсселі відбулося перше з 2019 року засідання Ради НАТО-Росія. За оцінками експертів, воно не принесло відчутних результатів. Можливі зрушення відзначені лише з питання згоди на подальші перемовини. Про це повідомила інформаційна аґенція Reuters. Переговори у штабквартирі Альянсу тривали приблизно чотири години. Основними темами обговорення були стягування російських військ до кордонів України та пропозиції Москви щодо архітектури безпеки в Європі.
Як заявив генеральний секретар Північноатлантичного Альянсу Єнс Столтенберґ на пресконференції за результатами зустрічі, НАТО повідомило Москві про готовність провести серію зустрічей з низки питань, включно з питаннями про взаємні обмеження на ракетні озброєння в Європі.
«Існує ризик нового збройного конфлікту в Європі, саме з метою його запобігання ми зібралися сьогодні… Між союзниками з НАТО та Росією є поважні розбіжності. Подолати їх буде непростим завданням, але треба було розпочинати діалог. Це позитивний сигнал, що всі союзники з НАТО і РФ сіли за один стіл», – зазначив Столтенберґ.
Окремо торкнувшись ситуації навколо України, він наголосив, що НАТО може перекинути додаткові війська своїм східним союзникам, якщо Росія продовжить аґресію проти української сторони. «Україна не становить загрози для Росії, Росія є аґресором. Росія – потужна ядерна країна, вона створила цю кризу. Україна має право на захист – і НАТО як організація допомагає їй у цьому… Росія вже використала військову силу проти України, у 2014 році Росія окупувала частину України – Крим, продовжує ескалацію на Донбасі. Якщо Росія знову застосує силу проти України і продовжить вторгнення в Україну, тоді ми маємо поважно розглянути питання щодо необхідності подальшого збільшення нашої присутності на східному фланзі Альянсу», – зазначив генсек НАТО.
Своєю чергою, російська сторона на перемовинах назвала три питання, які вважає ключовими: по-перше, гарантії нерозширення НАТО на схід за рахунок України та інших країн, по-друге, зобов'язання щодо нерозміщення в Європі нових американських ракет середньої та меншої дальності, по-третє, обмеження військової діяльності у Європі та виключення нарощування «контингентів передового базування».
Заступник голови міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко заявив журналістам, що не вважає питання про невступ України до НАТО «питанням свободи вибору». Москва, за його словами, вбачає у цьому загрозу. Він висловив упевненість, що Альянс має припинити будь-яке військове сприяння Україні. «Нормалізація ситуації можлива, якщо примусити владу в Києві виконувати мінські домовленості», – наголосив заступник глави МЗС РФ.
Столтенберґ же рішуче відкинув домагання Кремля гарантувати блокування Україні членство в Альянсі. «Усі члени єдині в тому, що стосується ключового принципу: кожна держава має право обирати свій шлях... Союзники також згодні з тим, що лише Україна та 30 союзників [членів НАТО] можуть вирішувати, коли Україна буде готова стати членом [НАТО], ніхто інший. Росія не може накласти вето на вступ України до НАТО», – наголосив він.
12.01.2022