Кавалери ордену «За інтелектуальну відвагу»: Ю.Щербак, А.Піонтковський, П.Рихло, Т.Компаніченко.

 

Орден «За інтелектуальну відвагу» — срібний орден, який щороку вручає Капітула незалежного культурологічного часопису «Ї». Зазвичай урочистий ритуал вручення з лаудаціями номінантам відбувається на щорічній церемонії «Межа року», після титульної промови головного і неодмінного редактора незалежного культурологічного часопису «Ї» Тараса Возняка.

 

 

Традиція була цілком дотримана і нині, але, з огляду на карантинні обмеження, знову у доволі вузькому колі. Урочистість провадили Олесь Пограничний та Антін Борковський при незмінному майстрові церемоній Юліанові Крету.

 

 

Отже, орденами «За інтелектуальну відвагу» було відзначено:

 

– «за відвагу зазирнути в грізне глобальне майбутнє і за гідну особисту та громадянську поставу» – Юрія Щербака, письменника, публіциста, сценариста, дипломата, політика, доктора медичних наук, професора (блискучу лаудацію прочитав Ігор Держко);

 

– «за відвагу йти супроти імперії зла і за невтомну працю понад бар‘єрами» – Андрея Піонтковського, політолога, публіциста, математика, члена «Американської математичної спілки», члена Міжнародного ПЕН-клубу,  дисидента, а нині ще й вимушеного політичного емігранта  (глибоку лаудацію прочитав Антон Борковський); 

 

– «за повернення імен та смислів, за відвагу долання прірви» – Петра Рихла, перекладача і літературознавця, професора  (коліжанську лаудацію прочитав Андрій Павлишин);

 

– «за відновлення сенсів, звуків та образів» – Тараса Компаніченка, українського композитора, кобзаря, лірника, бандуриста, лідера гурту «Хорея Козацька» (досконалу лаудацію прочитав Олег Яськів).

 

 

Таким чином, кавалерами ордену «За інтелектуальну відвагу» за 22 років його існування є 51 особа. Це, окрім цьогорічних лауреатів:

Орест Друль – редактор (2020);

Роман Кісь – філософ (2020);

Олександр Ройтбурд — художник (2019);

Станіслав Росєк — видавець  (2019);

Тамара Гундорова літературознавиця і культурологиня (2019);

Йосиф Зісельс — громадський діяч, дисидент (2018);

кир Філарет (Денисенко) — патріарх Української Православної Церкви (2018);

Оксана Линів – диригентка (2017);

Павел Смоленський — журналіст (2017);

Євген Бистрицький — філософ (2017);

Тарас Прохасько — письменник та натурфілософ (2016);

Іза Хруслінська — авторка і громадська діячка (2016);

Влад Троїцький — режисер (2015);

Тібор Сільваші — художник (2015);

Богуміла Бердиховська — громадська діячка, політолог (2014);

Сергій Дацюк — філософ, громадський діяч, блогер (2014);

Руслана Лижичко — громадська діячка, співачка, волонтер (2013);

Кармелла Цепколенко — композиторка (2012);

Костянтин Сігов — науковець і громадський діяч (2012);

Микола Княжицький — український журналіст (2012);

Богдан Гаврилишин — економіст і громадський діяч (2011);

Богдан Сорока — художник-графік, громадський діяч (2011);

Ярослав Грицак — доктор історичних наук, професор (2010);

Александра (Оля) Гнатюк — перекладачка, громадська діячка (2010);

Мойсей Фiшбейн — поет i перекладач (2010);

Оксана Пахльовська — письменниця, культурологиня (2009);

Андрій Содомора — поет, письменник, перекладач (2009);

Ігор Шевченко — історик-візантолог (2009);

Анатолій Гриценко — голова комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (2008);

архієпископ Ігор Ісіченко — науковець, письменник (2008);

Мустафа Джемілєв  — голова Меджлісу кримськотатарського народу (2007);

Леонід Фінберг  — редактор, громадський діяч (2007);

Євген Захаров  — правозахисник (2006);

Роман Петрук  — митець (2006);

Богдан Осадчук  — публіцист, науковець (2006);

Анджей Нікодемовіч — композитор (2005);

о. Борис Гудзяк  — ректор УКУ (2005);

Павло Чучка — ректор (2005);

Григорій Грабович — літературознавець (2004);

Мирослав Маринович — правозахисник (2004);

Валентин Сильвестров — композитор (2004);

В’ячеслав Брюховецький — президент Києво-Могилянської академії (2003);

Роман Віктюк  — режисер (2003);

Емма Андієвська — мисткиня та поетка (2002);

Мирослав Попович — філософ (2002);

Наталя Яковенко — історик (2001);

Борис Тарасюк —  міністр (2001).

 

 

19.12.2021