Переможницею цьогорічного Радіодиктанту національної єдності стала Галина Шура, вчителька з села Комарове у Ковельському районі на Волині. Їй вдалося написати диктант без жодної помилки.
Про це йдеться у повідомленні на офіційній інтернет-сторінці Українського радіо.
Загалом на перевірку до Українського радіо надійшло 14 573 листи з текстом диктанту. Із них 1824 — у паперовому вигляді та 12 749 — на електронну пошту.
Однієї помилки припустилося троє учасників: Надія Палій зі Львівської області, Максим Слюсаревський із Києва та Юлія Шекет (Тишко).
По дві помилки зробило 12 людей: Тетяна Ліхтанська, Ілона Войтенко, Юлія Туманцева, Тамара Лавренко, Олена Скорик, Наталя Ніколенко, Дарина Іванковська, Вікторія Кригер, Лариса Семенюк, Алла Кравченко, Олександр Щетинський, Христина Гоянюк.
Переможці отримають у подарунок книжки від видавництв-партнерів Українського радіо.
Як писав Z, автором та читцем цьогорічного Радіодиктанту національної єдності став український письменник Юрій Андрухович. Есей називається "Слідом за пам'яттю". Фрагмент, у котрому описується старий парк і дитячі імпресії, стане початком майбутньої книги Андруховича.
СЛІДОМ ЗА ПАМ'ЯТТЮ
Парк! Як добре, що він у нас був. І не просто був, а буяв, дихав, заманював – такий величезний, розкинутий на незліченних гектарах, невимірний. Кожен із нас, молодших і старших, приходив до нього трохи не з побожним онімінням і завжди відкривав щось таке, що хоча б на пів життя залишиться спомином. Наш парк перевершував будь-який інший, він був чудесним лісом. Він існував поза часом і в позачасі тривав.
Покинутий десь на галявині псевдокитайський павільйон, застиглий танок гіпсових німф довкола рясно порослого асфоделями пагорба, заґратований і напівзавалений каменями лаз у розбійничу печеру… Я міг би тягнути й далі цей перелік моїх тодішніх дивовиж. І всі вони трапилися протягом одного-єдиного літа! Бо кожне моє, як і моїх ровесників, літо минало – ні, пролітало, проносилося! – в парку, в його іноді аж до грудей високій траві.
Хоч найважливіша була осінь. Ви її любите? Якщо ви незлюбили осінь, то вам у дитинстві не пощастило з парком. Таким, як мій, що спершу заливав усього себе червоною й жовтою барвами в цілковитій невичерпності їхніх напівтонів, а відтак поступово скидав ту червінь і жовтину, до решти, дощенту оголюючись на зиму. Тоді-то й наставала пора особливої чуйності: млистими передсвітанковими годинами до парку починали заходити невеликі групи мисливців.
Під час прямого етеру на День української писемності та мови 9 листопада Юрій Андрухович зізнався, що для нього радіодиктант – це "передусім особисте професійне випробування".
"Я людина складу текстового – людина письма, людина літер, слів, речень. Мені це було цікаво. Іноді це було і нецікаво – тоді, коли диктант був певним чином заідеологізований. Якщо це було занадто по-партійному, то, звичайно, не дуже радісно і приємно було такий диктант писати. Я ніколи не отримував відмінної оцінки, скажу вам щиро. Скажу вам більше: якби я писав нинішній диктант, я б теж не отримав відмінної оцінки", – поділився Андрухович.
Минулого року на радіодиктант-2020 прийшло 13799 електронних листів та 2 тисячі паперових, без жодної помилки написала теж одна людина: 74-річна лікарка-бактеріолог зі Львова Христина Гоянюк (у 2014 році вона також написала диктант без жодної помилки).
Позаминулого – на радіодиктант-2019 з майже 6 тисяч учасників без жодної помилки було двоє переможців: Анастасія Швець (учениця 6-а класу із Закарпаття) та Надія Чорна-Гаража (з Вінниці).
09.12.2021