Американський президент Джо Байден анонсував підготовку до переговорів країн НАТО з Росією. Нині дещо раніше Путін сказав, що вчора він погодився з пропозицією Байдена створити відповідну структуру, яка б розглянула його, Путіна, занепокоєння з приводу розширення НАТО.
Байден у короткій розмові з журналістами, коли він виїжджав з Білого дому до Канзас-Сіті, підтвердив, що "на зустрічі як мінімум із чотирма головними союзниками США по НАТО та з Росією планується обговорити занепокоєння Росії щодо розширення НАТО на схід та заходи щодо зниження температури на східному фронті" і висловив сподівання, що "про зустріч на високому рівні можна буде оголосити до п'ятниці", хоча Путін же означив, що свої претензії окреслить протягом тижня.
Вчора Президент Сполучених Штатів Джо Байден і його російський колега Володимир Путін провели двогодинну відеоконференцію, під час якої обговорили, зокрема (але це була основна тема розмови) ситуацію, яка складається біля російсько-українського кордону.
Вчора ж з'явилася офіційна інформація обох сторін про цю розмову, а також брифінги радника президента США з питань безпеки Саллівана та помічника російського президента Ушакова. Джейк Салліван, зокрема, запевнив, що Байден не пішов на поступки в питанні відмови Україні у членстві в НАТО: "Я можу сказати чітко та прямо, що президент Байден не робив у цьому питанні жодних поступок чи зобов’язань. Він наполягав на тому, що інші держави мають мати змогу вільно обирати, з ким їм асоціюватися".
Нині на спільній пресконференції Путін після зустрічі з прем’єром Греції, відповідаючи на запитання журналістів про вчорашню розмову з Байденом, дещо конкретизував тему НАТО на ній, виклавши своє бачення питання.
На пряме ж питання Андрєя Колеснікова (газета "Комерсант") в розвиток цієї теми, чи збирається Росія нападати на Україну, Путін прямої відповіді не дав. Подаємо фрагмент стенограми пресконференції повнотекстово.
Ксенія Голованова ("Інтерфакс"): Ми всі пам'ятаємо, що Греція є членом Європейського Союзу і НАТО – об'єднання, яке сьогодні проводить явно конфронтаційний курс щодо Росії. Чи є загроза, що ця ситуація може зруйнувати і двосторонні відносини?
І, Володимире Володимировичу, питання відразу вам в розвиток цієї теми. Ви вчора спілкувалися з президентом США – країни, яка має величезний вплив і в НАТО, і на країни Європейського Союзу. Говорили про "червоні лінії", дали доручення своїм командам ці "червоні лінії" проаналізувати. Як ви самі оцінюєте результати цього спілкування? І як ви вважаєте, чи може воно покласти початок зниженню напруження конфронтації із Заходом?
В. Путін: Що може?
К. Голованова: Покласти початок зниженню напруження у відносинах із Заходом нині.
В. Путін: Перша частина вашого питання стосується членства Греції в двох блоках: в Північноатлантичному військовому блоці – НАТО – і в політико-економічному об'єднанні. Це різні речі, ми ніколи і нічого не мали проти присутності наших найближчих сусідів, партнерів у політичних, економічних об'єднаннях.
Навпаки, вважаємо, що це у відомому сенсі навіть є великим плюсом, маючи якраз ті глибинні, історичні корені, які пов'язують народи Греції і Росії. Думаю, що Греція, як це було вже протягом багатьох десятиліть, завжди займала і буде займати настільки, наскільки це можливо, виважену, об'єктивну позицію з низки питань, пов'язаних із взаємодією Росії і Євросоюзу.
Що стосується НАТО, то це військовий блок. На жаль, блок НАТО веде явно конфронтаційну лінію щодо Росії. Останні питання нібито технічного характеру, проте висилка наших дипломатів, яка в кінцевому підсумку призвела до того, що ми закрили відповідну натовську структуру в Москві, говорить про те, що структура налаштована до нас, м'яко кажучи, недружньо. Крім того, ще й оголошує Росію своїм противником. Нічого тут хорошого немає, ми ні до яких конфронтацій ні з ким не прагнемо.
Сподіваємося, що і в цьому сенсі Греція буде займати позицію стримування, як це називається. Але в будь-якому разі присутність Греції ні в одному, ні в іншому об'єднанні ніколи не заважала розвитку двосторонніх відносин. Сподіваюся, що так і буде надалі, і ми будемо використовувати наших грецьких друзів (sic!) для того, щоб орієнтуватися на те, що вони могли би відіграти якусь позитивну роль у взаєминах з двома цими об'єднаннями. Я тут, чесно кажучи, великих проблем не бачу.
Що стосується розмови з президентом Сполучених Штатів, то вчора помічник мій з міжнародних справ пан Ушаков досить детально розповів про теми переговорів. Я сьогодні в загальних рисах поінформував і свого колегу з Греції.
Так, ми дійсно говорили з регіональної проблематики, говорили про конфлікт на південному сході України і пов'язаної з цією ситуацією іншої, для нас дуже чутливої теми, – її торкнулися теж, – а саме розширення блоку НАТО на схід, в тому числі за рахунок України. Це одне з ключових питань забезпечення безпеки Росії на середньострокову і навіть стратегічну перспективу. Ми про це говоримо постійно, публічно, попереджаємо наших партнерів про те, що для нас це неприйнятно.
Одна з тез дуже проста, ми вчора теж про це говорили: звичайно, кожна країна має право вибирати найбільш прийнятний для себе спосіб забезпечення своєї безпеки, але це повинно бути зроблено таким чином, щоб не порушувати інтереси інших сторін і не підривати безпеку інших країн, в даному випадку Росії.
Це, знаєте, так само, як і у відносинах між людьми: свобода – це, безумовно, дана від Господа властивість кожної людини, і вона повинна бути безмежна, але тільки до тих пір, поки вона не стикається зі свободою іншої людини. І ось тут повинні вступати в силу відомі взаємні обмеження.
Ми виходимо з того, що при забезпеченні безпеки безпека повинна бути глобальною і поширюватися рівною мірою на всіх, тому це тема окремої розмови.
Ми домовилися про те, що ми продовжимо цю дискусію і зробимо це предметно, обміняємося найближчим часом нашими міркуваннями з цього приводу. Свої міркування Росія підготує буквально протягом декількох днів, протягом тижня. Ми передамо це американській стороні на розгляд. І домовилися про те, що буде створена відповідна структура, яка зможе цим професійно займатися.
Говорили докладно про кібербезпеку, забезпечення безпеки в цій сфері і констатували, що після нашої зустрічі в Женеві нам вдалося просунутися по цьому напрямі доволі суттєво. Налагоджено конструктивний діалог, він йде, створені відповідні структури, налагоджено обмін інформацією, і він носить позитивний характер і дає позитивні результати.
Говорили з іранської проблеми. Я розраховую на те, що моє запрошення буде прийнято президентом Ірану, і він на початку наступного року зможе відвідати Росію з візитом. Звичайно, ми проінформуємо детально наших іранських друзів і партнерів про те, як у нас йде діалог з американцями з цього приводу, і продовжимо обговорення цієї теми під час можливого візиту президента Ірану в Росію на початку наступного року.
Говорили з низки інших питань, стосовно нормалізації дипломатичних зв'язків і так далі. Загалом, дійсно, говорили досить довго, детально по всіх цих темах, більше двох годин – я вже не пам'ятаю зараз, скільки.
Хочу ще раз підкреслити: бесіда була дуже відкритою, предметною і, я б сказав, конструктивною. У всякому разі, я сподіваюся, що так оцінює результати нашої зустрічі й американська сторона. У нас є можливість продовжити цей діалог – мені здається, що це найголовніше.
Андрєй Колесніков (газета "Комерсант"): Володимире Володимировичу, розвійте, будь ласка, можливо, головний сумнів: Росія все-таки збирається або не збирається нападати на Україну? Якщо ні, то, власне, чому? А якщо так, то тим більше чому? Дякую.
В. Путін: Це питання провокаційне. Росія проводить миролюбну зовнішню політику, але вона має право забезпечувати свою безпеку, як я вже сказав, в середньостроковій або більш віддаленій перспективі. І ми це обговорюємо з нашими партнерами – з усіма нашими партнерами, включаючи і вчорашнього мого співрозмовника президента Сполучених Штатів Америки пана Байдена.
Нас не може не турбувати перспектива можливого прийняття України в НАТО, тому що за цим, безумовно, піде розміщення там відповідних військових контингентів, баз і загрозливої нам зброї. Я вже в загальних рисах зараз про це сказав, відповідаючи на попереднє запитання. На мою думку, у відповіді на ваше я свої тези конкретизую. У такому обсязі, мені здається, буде достатньо відповісти на сьогоднішній день.
Ми виходимо з того, що наші занепокоєння, хоча би на цей раз, будуть почуті. Хоча до цих пір протягом попередніх десятиліть ми постійно говорили про наші занепокоєння і просили цього не робити, але тим не менш інфраструктура НАТО неминуче наближалася до наших кордонів, і тепер ми бачимо комплекси протиракетної оборони Mk 41 в Польщі і в Румунії. У нас є всі підстави вважати: все те ж саме відбудеться і в разі прийняття України в НАТО, але вже на українській території.
Ну, як же ми можемо про це не думати? Це було б просто злочинною бездіяльністю з нашого боку – безвольно спостерігати за тим, що там відбувається. Ось це і є предметом наших переговорів.
Повторюю ще раз: ми домовилися про те, що ми створимо відповідну структуру, яка зможе займатися цим предметно, докладно і представимо відповідні пропозиції.
Треба сказати, що ця ідея була сформульована президентом Сполучених Штатів – я з нею погодився і сказав, що ми найближчим часом представимо і своїм міркування, свої пропозиції з цього приводу. До того, поки ми це не сформулювали, говорити про їхній зміст, напевно, рано, але я розумію, що це викликає не просто підвищений інтерес, а законний інтерес і російської громадськості, і європейської, і взагалі міжнародної. Ми, звичайно, зробимо це максимально публічно.
08.12.2021