Брехню видають дві блискавичні, непомітні для неозброєного ока реакції лицьових м’язів, засвідчили дослідження з електроміографією (ЕМГ). Згідно з даними, у людини, що каже неправду, смикається м’яз або щоки, або чола. Потім натренований розпізнавати у такий спосіб неправду штучний інтелект виявляв брехунів у 73 % випадків.
Нешкідлива брехня, обман або складні махінації: брехню вважають неморальною та поганою, проте люди знову й знову вдаються до неї. У криміналістиці, зокрема, здатність виявляти брехню та неправдиві свідчення має особливе значення. Але це непросто.
Температура обличчя може засвідчити, що хтось бреше, але це не надійний доказ. Технічні методи, на кшталт поліграфа та мозкового сканування, можна обманути, й навіть досвідчених експертів шахраї обводять навколо пальця.
Можливо, альтернативу поширеним детекторам брехні знайшла зараз Анастасія Шустер (Anastasia Shuster) з Тель-Авівського університету та її колеги. В центрі уваги науковців опинилися субтильні реакції лицьових м’язів на брехню.
“Згідно з теорією, обман проявляється в мимовільній мікроміміці, що триває 40-60 мілісекунд, але не узгоджується з емоціями, які особа намагається передати своєю брехнею”, – пояснила команда вчених.
Аби зафіксувати ці короткі посмикування, команда розробила дуже маленькі, але з високою роздільною здатністю електроди. Наклеївши їх, легко спіймати електричні імпульси м’язів лиця.
У дослідженні вчені посадили піддослідних по двоє одне навпроти одного, кожен отримав навушники, через які звучало одне з двох слів. Учасники мали або сказати правильне слово своєму напарнику, або ж збрехати й назвати інше слово.
Під час цього тесту електроди на чолі та щоках учасників зафіксували у них мимовільну м’язову реакцію. Виявилося: піддослідні здебільшого лише в половині випадків розпізнавали, коли їхній партнер казав неправду. Натомість електроди на чолі та щоках досягнули кращого результату: завдяки реакції м’язів на лиці, яку вони виявляли, науковці змогли розпізнавати брехню всіх 40 учасників.
“Це перше свідчення розпізнавання брехні з допомогою ЕМГ в такій ситуації”, – сказала Шустер. В наступних дослідженнях команда натренувала систему штучного інтелекту виявляти ці специфічні м’язові реакції. “Ця система досягнула 73 % точності – не ідеально, але краще, ніж більшість сьогодні доступних технологій”, – повідомив колега Шустер Діно Леві (Dino Levy).
У брехунів смикається одна з позначених ділянок.
Команда припускає: ми, люди, сприймаємо ці блискавичні, мимовільні м’язові реакції несвідомо – і вони принаймні частково можуть доповнити наші судженню про брехню.
Цікаво також: схема мимовільного м’язового напруження проявляється не в усіх однаково, натомість науковці зафіксували два цілком різні варіанти. В деяких учасників реагував тільки м'яз-зморщувач брови (Corrugator supercilli) або м’яз безпосередньо над бровою. В інших натомість чоло залишалося нерухоме, але смикався м’яз, що підіймає кутик рота (Zygomaticus major).
“Обоє м’язів відіграють важливу роль в емоційній міміці”, – пояснюють науковці. М’яз, що підіймає кутик рота, виконує функцію м’яза усмішки і пов’язаний із позитивними відчуттями та сміхом. Натомість м’яз, що морщить брови, асоціюється радше з негативними емоціями та незадоволеним виразом обличчя. Чому два такі протилежні м’язи реагують на власну брехню, досі залишається нез’ясованим.
“У нашому дослідженні брехня була дуже проста. Але в реальному житті ми розповідаємо довгі історії, що містять як правдиві, так і вигадані компоненти”, – сказав Леві. Чи й тоді проявляється подібна реакція м’язів, науковці планують перевірити в наступних дослідженнях.
Якщо припущення підтвердяться, описані реакції в майбутньому можуть сприяти ефективнішому виявленню брехунів. Ймовірно, для цього більше не потрібні будуть електроди, адже спеціальні камери з високою роздільною здатністю зможуть фіксувати посмикування м’язів.
“В банку, на поліційних допитах чи в аеропортах такі камери зі вбудованою системою ШІ зможуть розрізняти правду від обману, – сказав Леві. – Як тільки ми вдосконалимо нашу технологію, краще натренуємо алгоритми, в результаті чого електроди вже будуть зайвими, розроблений метод може знайти чимало шляхів застосування”.
Nadja Podbregar
Tel-Aviv University, 22/11/2021
Brain and Behavior, 2021; doi: 10.1002/brb3.2386
Зображення 1: purestock/thinkstock.
Зображення 2: Grays Anatomy/ historisch
Зреферувала С. К.
30.11.2021