Міжнародна розслідувальна аґенція Bellingcat опублікувала першу частину розслідування про спецоперацію спецслужб України, під час якої вдалося вивезти із Росії до Білорусі три десятки бойовиків "Приватної компанії Вагнера", причетних до воєнних злочинів в Україні.
Згідно з інформацією розслідувачів, українська військова розвідка планувала захопити 33 найманців 25 липня 2020 року. Це мало статися після приземлення літака, котрий летів із Мінська до Стамбула, в Україні під вигаданим приводом. Посадка літака мала стати останнім етапом складної операції при підтримці внутрішніх спецслужб, аби виманити та заарештувати російських найманців, причетних до бойових дій на Донбасі.
Утім за кілька днів до того, як літак мав вилетіти з Білорусі, Президент Зеленський досяг домовленості про припинення вогню з Росією та російськими гібридними військами на Донбасі. Перемир'я мало набути чинності 27 липня. Згідно з даними журналістів, Офіс Президента вирішив стримати операцію на п’ять днів. Цю інформацію підтвердило троє колишніх співробітників спецслужб, а також колишній очільник ГУР Василь Бурба.
За день до початку спецоперації Бурба разом із заступником директора СБУ Русланом Баранецьким прибув до ОП, щоб викласти останню доповідь про майбутню спецоперацію. Утім, як Бурба розповів Bellingcat, Зеленський на той момент був зайнятий, і вони не змогли зустрітися з ним особисто. Натомість керівник ОП Андрій Єрмак запропонував перенести операцію на тиждень після того, як стало відомо про угоду щодо припинення вогню.
"Бурба розповів, що відповів: відкласти операцію на тиждень неможливо, оскільки це призведе або до втрати довіри з боку найманців, або до підозр з боку білоруських чи російських спецслужб, або до того й іншого одразу. Зі слів Бурби, надалі представники Офісу Президента, намагаючись знайти компроміс із командою ГУР МОУ, запропонували скоротити затримку операції до чотирьох днів. Дату вильоту й захоплення найманців належало перенести на середу, 29 липня 2020 року. У цьому випадку перемир'я принаймні встигло б набути чинності. Як розповів Бурба, спецслужби вважали, що шанс знайти нові квитки в такий короткий термін невеликий, проте пообіцяли дізнатися, що можна зробити", – пише Bellingcat.
Наступного ранку, коли перша група з 33 найманців вже виїжджала з Москви, команді ГУР МОУ вдалося успішно перебронювати квитки не на середу, 29 липня, а на четвер, 30 липня. Квитки другої групи із 13 найманців поміняли на суботу, 1 серпня. Пізніше того ж ранку, зі слів Бурби, він повідомив Офіс Президента, що план все одно буде здійснено, але із затримкою на п'ять днів.
Згодом "вагнерівців" затримали спецслужби Білорусі. Офіційний Мінськ, як виявилося, був певен, що 33 "вагнерівці" прибули до Мінська для участі в масових заворушеннях. А російська влада второпала, що за спецоперацією можуть стояти українці, лише за тиждень після затримання найманців.
Так, один із затриманих у Білорусі "вагнерівців" розповів, що після затримання білоруські силовики питали, чи прибульці знають Сергія Тихановського та Миколу Статкевича – представників білоруської опозиції.
"За словами одного з найманців, який поговорив з Bellingcat, люди, які допитували їх, виглядали впевненими, що мають справу з учасниками майбутнього перевороту, і навіть запитували, чи можливо, що найманці не знали, що їх збираються використовувати для повалення уряду", – пише видання.
Згодом Лукашенко у публічній заяві ствердив, що "вагнерівці" прибули до Білорусі для втручання у майбутні вибори.
Bellingcat зазначає, що влада Росії "мабуть, здивувалася від арештів та звинувачень, які висунув Лукашенко на їхню адресу", і перші дні не розуміла, що ці 33 людини робили в Мінську.
"Очевидно, навіть 3 серпня представники Кремля ще не знали справжніх причин виникнення такої історії з 33 росіянами, оскільки і Пєсков, і російський консул у Мінську заявляли, що ці люди були співробітниками приватної охоронної компанії, які "направлялися до третьої країни" і просто не потрапили на рейс", – йдеться у розслідуванні.
Згідно з Bellingcat, російське ФСБ виявило український слід у спецоперації через тиждень після затримання найманців. Виявлену інформацію опублікували у прокремлівській газеті "Комсомольська правда", а наступного дня Володимир Путін зателефонував до Олександра Лукашенка, щоб обговорити ситуацію із затриманими.
17.11.2021