І сталося.
В той день сповнилась Мрія
І пісня голосна,
про Сонце Молоде,
полилася з душі...
— — — — — — — —
А Сонце те,
що у ночі зійшло,
втомилося — ждучи
та згасло ще зарання...
— — — — — — — —
З великих днів... із осяйних хвилин,
осталися заквітчані могили
і спогади про чин —
те джерело
живої сили...
І міць росте —
гартується у пеклі мук
народу „Я“
[Нова хата, 1936, ч. 21, с. 1]
01.11.2021