І.
Як оком обійму весь чар твій, красу,
То сум і ваганнє у душу внесу.
І зараз питаюсь: О, земле моя,
Де слава і сила і воля твоя?
Чи все-ж ти зістанеш в Гелотів ярмі,
Чи станеш до бою за права свої?
О жнице, по злиднях важких, трудових,
Чи встане для тебе день жнив золотих?
Козачих дїл земле, о нене моя,
Чи вернесь ще сила і воля твоя?
"Поверне!"— ти кажеш грою твоїх від,
"Поверне, поверне!" — бір темний шумить.
"Лиш тільки мене ти чужим не лиши,
Труди ся для мене невпинно і жди,
А верне ся час волї, насиллє мине
І день засвитає і сонце зійде,
І ниву розбудить зі сну мертвоти.
Прийде день і звільнить від мук і борби,
Прийде день і рани загоїть давні,
Прийде день, братів поєднає в любві!"
Поверне, я вірю, о земле моя,
Поверне, се мовить краса вся твоя,
Се мовить до мене ігра чистих від,
Поверне — бір темний могутно шумить...
[Зоря, 01.09.1896]
16.09.1896