Уляна Кравченко

«Цвіти говорять без слів і мова їхна проста, коротка». В день ювілею Уляни Кравченко (1860-1947) – збірка її квіткових нарисів
18.04.20 | | Минуле
«Не зможе ні одно серце більше любити, як моє... але чуття не зраджую мовою... не ношу на устах...» Есей на згадку про річницю уродин Уляни Кравченко
18.04.18 | | Минуле
  Замісць автобіоґрафії   Коли читаю життєпис якої більше чи менше людству заслуженої людини ­— а знаходжу тільки самі дати,  імена і такі речі котріб то до кожного раба божого при­стосовати можна як: уродився... укінчив студії... одру­жився... упокоївся... себто чисту метрику — відсуваю неохотно книжку, небачучи в ній нічого інтересного.   Яб чогось то більше бажала.  
31.03.17 | |
ВІД РЕДАКЦІЇ. [„Загальної книгозбірні"]
07.08.16 | |
Землю криє сніг спроволя, / В далі видно блиски лун, / Лячно, сумно доокола... / В хаті цвіркотить цвіркун.
09.11.19 | | в 1918-у
    (Посвята полковникови У. С. В.  Коссакови).       Орле-Отамане, пійдемо у бій, — сповнимо у бою кождий приказ твій.   Пійдемо з тобою в верх... чи в хлань — на дно, жити — чи умерти, Стрільцям все одно.   Йдем на смерть... гармати, в верх... чи в хлань на дно... В воскресеннє Неньки вiрим — лиш в одно!   Смерть нас не лякає, ми не знаєм слїз; Неньку визволяєм із кайдан-залїз.
23.04.16 | |
  Стань въ першому рядѣ, тамъ, де рѣшаєсь             Душь свѣтлыхъ бôй, Тамъ, де идей побѣда довершаєсь,             Безстрашно стôй!   Злучи ся зъ тыми, що братямъ бажають             Всѣхъ земныхъ втѣхъ, Житя и рôвности (чи се всѣ земни̂ втіѣхи ?)                         що здобувають             Добро для всѣхъ.   Лучись зъ громадкою, що топче смѣло             Нови̂ стежки, Що правдою жиє и вводить въ дѣло             Святи̂ думки.  
15.09.87 | |
    Стань въ першому рядѣ, тамъ, де рѣшаєсь             Душь свѣтлыхъ бôй, Тамъ, де идей побѣда довершаєсь,             Безстрашно стôй!
15.09.87 | |