Невичерпні ресурси

Айнштайнове твердження про безмежність всесвіту і людської глупоти надзвичайно актуальне в нашій реальності. Висолоплений язик генія і наслідування цього процесу прес-секретарем урізноманітнюють думку автора теорії відносності. Огляд подій тижня в Україні.

 

Поїздка тижня

 

 

Візит Володимира Зеленського до Джозефа Байдена мав гігантську передісторію, а наслідки тієї зустрічі описуватимуть так само, як прибуття Клеопатри (у виконанні Елізабет Тейлор) до Риму (у виконанні голівудських декорацій). Головні дійові особи імпрези самі окреслили коло своїх інтересів.

 

"На зустрічі з Джо Байденом пріоритет – безпекові питання. Зокрема, безпека на Донбасі, в окупованому Криму, в Чорноморсько-Азовському регіоні й енергетична безпека України та Європи. Передали президентові США список із майже 450 утримуваних українців, щоб разом домагатися їхнього звільнення", – повідомив наш Президент.

 

"Під час своєї сьогоднішньої зустрічі з президентом Зеленським я підтвердив підтримку США суверенітету та територіальної цілісності України перед російською агресією, нашої тісної співпраці з питань енергетичної безпеки та наших спільних демократичних цінностей", – інформував американський гарант конституції.

 

Офіційна (саме офіційна, а не робоча, як це трактують опоненти Зеленського) зустріч двох президентів має масу позитиву, але в історії зустріч цих людей залишиться завдяки клерку, який навчився користуватися технікою і посварився зі здоровим глуздом. Володимиру Олександровичу обов'язково розкажуть бувальщину про старого гуцула, який сперся на смереку, курив файку і ґнирав сам до себе: "По Черемошу я гнав останній бокор, то мене не назвали найліпший бокораш, в Криворівні я зробив найбільшу ґражду, але ніхто не казав, що я файний ґазда, а як з п'яну козу тойго, то всі тепер мене кличуть "Юзик-козограй". І дякуючи язику Никифорова, візит Зеленського за океан згадуватимуть колись як тло до інформації про "дуркування" тридцятип'ятирічного малюка, що тримав Джорджа Вашингтона за обеліск розміром у 169 метрів.

 

Стосовно майбутніх контактів перших осіб двох країн, то їх перше окреслив Зеленський, який згадав, що хотів запросити Байдена до Києва, але згадав то вже після зустрічі. Другим про майбутнє рандеву говорив міністр закордонних справ Кулеба. "Я не сумніваюся, що президент Байден долетить і до середини Дніпра, і перетне Дніпро, сяде в Борисполі, і приїде в Київ. Але цей візит не буде цього року, оскільки дипломатична практика не передбачає обміну візитами такого рівня в один рік... Не так щільно", – потрактував на власну манеру Миколи Васильовича Дмитро Іванович. Колись Кулебі пояснять, що літаки, які прямують з заходу в Київ, до Дніпра не завжди долітають, бо то їм не треба. Але вже треба віддати належне міністрові за те, що він нікому не показував язика.


 

Вибрик тижня

 

 

Те, що Зеленський зустрівся з Байденом не просто так, найкраще українцям продемострували росіяни. Тамтешні засоби масової інформації розірвалися на шмати, аби довести, що саме вони порубали половців з печенігами, а у Вашингтоні здибалися якісь недолугі особи, які нікому не цікаві. У результаті розривання матеріалізувалося у відмову продовжити мандат місії спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску "Гуково" і "Донецьк", що розташовані на ділянці кордону з окупованими територіями України.

 

Спостерігачі і так мали можливість щось робити в тамтешніх умовах дуже мало (сиділи у спеціально для них відведеному приміщенні і слухали, як танки з РФ пересуваються), а тепер Росія продемонструвала своє "фе", а Захід традиційно "глибоко стурбувався". Тому тимчасова повірена у справах США в ОБСЄ Кортні Остріан повідомила: "Сполучені Штати глибоко шкодують, що Російська Федерація заявила, що не підтримає консенсусу щодо продовження мандату місії та фінансової угоди наприкінці вересня, незважаючи на чітке переконання держав-учасниць ОБСЄ у тому, що спостережна місія на пунктах пропуску відіграє важливу роль у зміцненні довіри і гарантуванні прозорості".

 

Сказала це пані Остріан у Відні. Згори знимка про "глибоке шкодування"


 

Амністія тижня

 

 

Про податкову амністію переважно говорили перед виборами. Тепер сталося щось несподіване, і з 1-го вересня стартував процес добровільного декларування доходів. Стати кришталево прозорим у цьому плані нувориші, олігархи та інші особи з грошима мають можливість протягом року, якщо заплатять 5% від того, що колись "нажили". Проблема для раптово захоплених обіймами фінансової щирості полягає в тому, що амністія не стосуватиметься осіб, які були державними службовцями з 1 січня 2005 року. Коломойський з Тарутою були свого часу керівниками областей, а значить стати чесними у розумінні авторів цієї новації їм не вдасться.

 

Згадані ексгубернатори не дуже переймаються відсутністю можливості продемонструвати власну прозорість, і це добре впливає на міністра фінансів, який не малює гарних перспектив, а просто каже: "Яка кількість громадян скористається такою можливістю, спрогнозувати складно. Нам би дійсно хотілося в результаті декларування отримати значні кошти до державного та місцевих бюджетів. Але хоча б якісь оцінки можна буде робити вже з часом. Тому в бюджетному законопроєкті на 2022 рік ми не закладаємо відповідних очікувань".

Поширювати інформацію від Сергія Марченка не варто, бо у законослухняних платників податків виникнуть негарні підозри.


 

Віце тижня

 

 

Перший заступник голови Верховної Ради не часто тішив відвертими розмовами, але коли це сталося, то краще б Руслан Стефанчук мовчав. "Конституція на якомусь етапі потребуватиме дуже серйозного перегляду. І не тільки тому, що минуло 25 років з того моменту, як вона була запроваджена. Навіть автори Конституції під час спілкування визнають, що вона виконала ту функцію, яка на неї покладалася, і тому в дуже багатьох питаннях має бути переглянута", – повідомив про своє бачення головного документа держави Руслан Олексійович.

 

Після інтерв'ю у буквах перший віце-спікер вигулькнув у телевізорі, звідки повідомив про можливе майбутнє Верховної Ради. "Формальні обставини (розпустити парламент,  Z) існували й існують. Але питання в тому, чи воно буде здійснено, чи ні; чи воно вигідно, чи ні. Президент чітко дав зрозуміти, що допоки парламент, уряд, Офіс Президента виконують програму Президента, ми будемо існувати як єдина команда. Якщо ні… для нього пріоритет – ідея, час якої настав". Приплівши кавалок цитати Степана Бандери, Стефанчук заспокоїв сусідів по парламентському буфету словами "і розпуск парламенту, і зміна уряду – це крайні межі. Допоки я таких перспектив не вбачаю".

Конституція, народні депутати і міністри напружилися, розшифровуючи термін "допоки".

 

07.09.2021