США уникли згадки про членство України в НАТО у підсумковій заяві президентів.

 

Президенти України та Сполучених Штатів Америки за підсумками переговорів у Білому домі уклали спільну заяву, в котрій зачепили теми російської агресії, енергетичної незалежності, боротьби з корупцією, прав ЛГБТ, зміни клімату – але уникнули формулювань про майбутнє членство України в НАТО.

 

 

Згідно з твердженням президентів, "після тридцяти років з моменту відновлення Україною своєї незалежності зв’язки між Україною та Сполученими Штатами є міцнішими, ніж будь-коли". "Наші спільні цінності та відданість Європі, яка є цілісною, вільною, демократичною та перебуває в мирі, є основою нашого стратегічного партнерства. Ми працюємо разом над реагуванням на спільні глобальні виклики, включно з енергетичною безпекою та диверсифікацією, зміною клімату та пандемією COVID-19", – йдеться в заяві, поширеній на інтернет-сторінці Офісу президента.

 

Київ і Вашінґтон сприймають свої відносини як "наріжний камінь для безпеки, демократії та прав людини в Україні та в усьому регіоні". "Успіх України має центральне значення для глобальної боротьби між демократією та автократією", – вважають Зеленський і Байден.

 

Торкаючись тем безпеки та оборони, президенти декларують, що "у XXI столітті державам не може бути дозволено змінювати кордони силою". "Сполучені Штати – разом з Україною й будуть продовжувати працювати над тим, щоб притягнути Росію до відповідальності за її агресію", – запевнили президенти. При тім США висловили підтримку "Нормандському формату" і "Кримській платформі" й закликали Росію "по-справжньому брати участь у зусиллях з врегулювання конфлікту задля завершення війни".

 

Сполучені Штати оголосили про новий пакет безпекової допомоги в обсязі 60 мільйонів доларів, що включає бронебійні системи «Джавелін» та інше оборонне летальне й нелетальне обладнання, "яке дасть змогу Україні більш ефективно захищати себе від російської агресії".

 

США висловили підтримку продовженню Україною прогресу у реформуванні секторів оборони та оборонної промисловості, а також намірам реформувати Службу безпеки України "шляхом упорядкування та чіткого визначення її повноважень та посилення правил, які захищають права людини та забезпечують ефективний громадський нагляд".

 

Фрагмент про євроатлантичні переспективи України викладено так: "Як Сполучені Штати та союзники вкотре підтвердили у комюніке Саміту НАТО у червні 2021 року, Сполучені Штати підтримують право України обирати свій власний зовнішньополітичний курс вільно від зовнішнього втручання, включаючи прагнення України вступити до НАТО. Ми також залишаємося відданими допомозі Україні у проведенні реформ, що тривають".

 

Видання "Європейська правда" зазначає, що це формулювання про НАТО є вкрай слабким.

 

“Спільна заява” України та США документально засвідчила те, про що у дипломатичних колах говорять уже кілька місяців: чинна адміністрація США не готова підтримувати зближення України з НАТО... Але й відмови також не звучить. Схоже, що у Байдена зараз визначаються, що робити з Україною, і не знайшли відповіді на це питання навіть самі для себе та лишають можливість для повороту політики Вашінґтона як в один, так і в інший бік. Тому в спільній заяві у блоці з амбітною назвою “Підтримка євроатлантичних прагнень України” насправді немає ані фрази про таку підтримку. В цьому блоці США лише кажуть про “право України обирати зовнішньополітичний курс… включно з прагненням України вступити до НАТО” та обіцяють  абстрактну “допомогу Україні у проведенні реформ”, – пише редактор “ЄП” Сергій Сидоренко.

 

"Частина топ-представників уряду США є дуже скептичними щодо подальшого зближення України з Альянсом, і в переговорах під час підготовки візиту закликали Київ “забути про ПДЧ” та не порушувати цю тему”, – додав автор.

 

При тім під час підходу до преси за підсумками переговорів Володимир Зеленський запевнив, що персонально Байден підтримує вступ України до НАТО.

 

"Ми говорили про місце і роль для України, яку вона має відігравати в Альянсі. Я відчуваю, і чув це від президента Байдена, що він особисто підтримує членство України в НАТО, але який буде шлях, складно сказати", – цитує "Укрінформ".

 

 

У блоці про демократію, правосуддя та права людини президенти наголосили, що "Україну та Сполучені Штати пов'язують загальнолюдські цінності, що об'єднують вільні народи світу: демократія, права людини, верховенство права", а "дотримання цих цінностей всередині країни є важливим для захисту та просування їх по всьому світу".

 

У заяві Україна взяла на себе зобов'язання реформувати систему правосуддя та продовжити боротьбу з корупцією. 

 

"Спираючись на ухвалення законодавства про реформу судової системи, Україна планує реформувати свій судовий сектор відповідно до найкращих міжнародних практик. Водночас Україна має намір розбудовувати успішно створену незалежну антикорупційну інфраструктуру для реалізації життєво важливих ініціатив, які захищають незалежність та покращують ефективність цих інституцій у викорененні корупції та притягненні до відповідальності корумпованих осіб. Ці кроки включають негайне обрання нового Спеціалізованого антикорупційного прокурора відповідно до найкращих міжнародних практик та ухвалення законодавства для захисту повноважень директора Національного антикорупційного бюро України, а також забезпечення прозорого та надійного процесу відбору наступника. Допомога та дорадчі програми з боку Сполучених Штатів підтримують ці стратегічні ініціативи реформ", – йдеться у заяві.

 

Задля утвердження прав людини Україна мусить зміцнювати повагу до громадянських та основних свобод, "боротися з расизмом, ксенофобією, антисемітизмом та дискримінацією проти спільноти ЛГБТКІ+". "Україна планує посилити відповідальність за насильство проти будь-якої особи незалежно від статі, раси, етнічної приналежності, релігії, сексуальної орієнтації чи політичних поглядів, у тому числі через законодавство", – йдеться в документі.

 

Україна та Сполучені Штати мають намір продовжувати притягати Росію до відповідальності за системні порушення, які тривають на територіях України, що контролюються або окуповані Росією, та домагатися звільнення політичних в’язнів і заручників, які утримуються на цих територіях.

 

 

Президенти зазначили, що "кліматична криза досягла критичного рівня, що вимагає негайних дій".

 

США мають намір допомогти у врегулюванні "системних диспропорцій в енергетичній системі України".

 

"Протидія впливу «Північного потоку – 2»: Україна та Сполучені Штати продовжують виступати проти «Північного потоку – 2», який ми розглядаємо як загрозу для європейської енергетичної безпеки. Сполучені Штати мають намір продовжувати застосування передбачених законодавством заходів та енергетичної дипломатії, у тому числі шляхом нещодавнього призначення старшого радника з питань енергетичної безпеки, з метою збереження транзитної ролі та забезпечення безпеки поставок України у цей перехідний енергетичний період, а також недопущення використання Кремлем енергетики як геополітичної зброї. Уряди України та США підтримують зусилля зі збільшення потужностей для постачання газу в Україну з диверсифікованих джерел", – ідеться у заяві.

 

Ґенеральна мета реформ – "Україна має бути достатньо економічно сильною, щоб обирати власне майбутнє та схилити дугу своєї національної історії до більшої справедливості та можливостей для українського народу".

 

США вважають, що задля такої мети Україні слід реформувати державні підприємства, захистити незалежність центрального банку, посилити нагляд за фінансовим сектором та створити справедливе середовище для бізнесу та інвестицій.

 

Сполучені Штати висловили намір надати Україні різноманітні логістичну та грошову підтримку для розв’язання проблем у низці галузей. Зокрема, йдеться про допомогу в боротьбі з COVID-19.

 

02.09.2021