Євроунія сприймає "Кримську платформу" як тестовий майданчик для протидії агресії.

Європейська Унія сприймає "Кримську платформу" як тестовий майданчик з протидії світової спільноти порушенню міжнародного права Росією.

Про це заявив віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс на інавгураційному саміті "Кримської платформи", повідомляє аґенція "Укрінформ".

Домбровсіс від імені Євросоюзу підтвердив підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. Він також зауважив, що як уродженець балтійської країни знає, "що це означає, коли ти втрачаєш свободу і суверенітет".

"Європейський Союз підтримує дипломатичні зусилля України щодо закінчення незаконної окупації Криму, щодо повернення цього питання на міжнародний порядок денний. Це тестовий майданчик для міжнародної спільноти, який діє проти нечуваного порушення міжнародного права Росією", – сказав Домбровскіс.

Він нагадав, що ЄС застосував обмежувальні заходи проти Росії за незаконну окупацію Криму і цілеспрямовану дестабілізацію України.

Домбровскіс також запевнив, що ЄС продовжить підтримку України на шляху реформ, бо "без стійкої України не може бути стійкої Європи".

Міжнародна спільнота має зробити так, щоб незаконна анексія Криму Росією ніколи не була легітимізована, наголосив голова Європейської ради Шарль Мішель на інавгураційному саміті "Кримської платформи".

Голова Євроради зазначив, що він прибув на саміт, аби підтвердити незмінність позиції ЄС щодо невизнання незаконної анексії Криму і Севастополя.

"Ми продовжуватимемо нашу політику невизнання цього і будемо далі виступати проти будь-яких порушень міжнародного права. Такі незаконні дії становитимуть загрозу довірі і миру… Наша мета – зробити так, щоб незаконна анексія ніколи не стала легітимізованою", – заявив Мішель.

Він підкреслив, що позиція щодо окупованого Криму має лишатися високо у міжнародному порядку денному.

"Ми засвідчуємо нашу незмінну політичну підтримку цього. Ми хочемо таким чином реагувати на загрозу міжнародному порядку. Абсолютно необхідно зберігати світовий порядок, і для цього ми маємо залучати якомога ширшу міжнародну підтримку щодо підтримання територіальної цілісності України та невизнання анексії Криму", – акцентував голова Європейської ради.

Він також висловив занепокоєння мілітаризацією окупованого Криму. "Це треба повернути назад. Так само ми маємо протидіяти намаганням Росії у насильницький спосіб інтегрувати півострів у свої кордони", – підкреслив Мішель.

Рада Європи наполягатиме на тому, щоб Росія завершила окупацію і негайно припинила порушення прав людини у Криму, заявила генеральний секретар РЄ Марія Пейчинович-Бурич.

“Звісно ж, ніхто не може обіцяти швидкого вирішення ситуації, але Рада Європи робитиме все, аби впевнитися в тому, що українці (в окупованому Криму - ред.) можуть жити в мирі і безпеці, з дотриманням прав людини на основі верховенства права”, – зазначила Пейчинович-Бурич.

При цім вона звернула увагу на недопуск представників організації на територію окупованого півострова.

“Ми рішуче дотримуємось позиції, що Росія має завершити окупацію, і також важливо, аби наша організація мала безперешкодний доступ до Криму і могла регулярно випускати доповіді щодо ситуації з правами людини на території півострова”, – підкреслила генеральний секретар.

Вона нагадала, що Рада Європи першою з міжнародних організацій випустила заяву із засудженням спроби незаконної анексії Криму та Севастополя Росією.

Пейчинович-Бурич зауважила, що у РЄ залишаються відданими підтримці суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Президент Латвії Егілс Левітс певен, що Крим рано чи пізно повернеться до складу України. Згідно з його переконанням, окупація Криму є брутальним порушенням міжнародного права і не сходить із порядку денного.

"Порушення міжнародного права через анексію та окупацію частини іноземної території – це політика XIX-го, не XXI-го століття. Вважаю, що така політика не має сприйматися міжнародною спільнотою. Повага до кордонів, територіальної цілісності є основою миру, який Європа забезпечила та досягла між своїми країнами", – наголосив президент Латвії.

Він зауважив, що Латвія, так само як Литва й Естонія, має досвід окупації. Міжнародна спільнота ніколи не визнавала незаконної окупації країн Балтії, і за 50 років у міжнародному праві стався прецедент - відновлення їх незалежності.

"Ми вже 30 років є членами ЄС, НАТО і маємо міжнародно визнані кордони та уряди. Цей унікальний прецедент є частиною практики міжнародного права, і ми впевнені, що такі випадки, як український та декілька інших, є нахабним порушенням міжнародного права… Рано чи пізно Крим повернеться до складу України", – заявив президент Латвії.

З його слів, створення "Кримської платформи" дасть змогу тримати це питання у міжнародному порядку денному, а створення груп підтримки ініціативи сприяло б її зміцненню.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що його країна продовжує міцно стояти на позиції територіальної цілісності України, і "наш голос звучить сильно".

"На жаль, міжнародна система, включно з механізмами і системою ООН не дуже сприятиме цьому. Лишається один спосіб – іти мирним шляхом, дипломатичним, але йти потужно, в ефективній координації. Вважаю, цей саміт відкриває сторінку спільної координації, пошуку мирного довготривалого рішення. Крим – це Україна", – сказав Чавушоглу.

Він висловив сподівання, що платформа "слугуватиме ефективним майданчиком для демонстрації нашого внеску та солідарності".

Чавушоглу також висловив сподівання на тісну співпрацю "Кримської платформи" з Меджлісом кримськотатарського народу.

"Кримська платформа – це не лише про територію, це також про людей. Знаю, що велика кількість кримських татар проживає на території країн-учасниць цієї зустрічі. Туреччина – дім для мільйонів громадян, які мають кримськотатарське походження", – наголосив він.

Міністр економіки та енергетики Німеччини Петер Альтмаєр заявив, що його країна не визнала і не визнаватиме незаконної анексії Криму Росією.

"Анексія Криму – це наруга над верховенством права. Ми бачимо, які загрози це несе, зокрема, кримським татарам та іншим мешканцям. Ми не дозволимо перетворити Крим в сліпу пляму на мапі. Ми абсолютно разом з Україною, разом з нею, і ми разом засуджуємо цю анексію. Ми закликаємо до нових перемовин, до відновлення державних кордонів", – сказав Альтмаєр.

"Німеччина виходить з територіальної цілісності, суверенітету. Ми розуміємо, що анексія створила велику проблему в регіоні, саме тому ЄС запровадив санкції й багаторазово їх пролонгував. Саме продовження цих дій і є обґрунтуванням продовження санкцій", – сказав міністр.