Планеті все не щастить зустріти нормальний астероїд, щоб він її гепнув раз і назавжди, віруси пішли геть слабенькі і викосити хоча б половину людства не мають сили. Тому двоногі вмикають фантазію, придумують собі фобії і успішно з ними борюкаються. Огляд подій тижня в Україні.
Зустрічі тижня
Міжнародна активність Володимира Зеленського досягла берегів Рейну і Ельби. Наріжним каменем і одночасно каменем спотикання у бесіді українського Президента з німецькою канцлеркою стало питання "Північного потоку-2", який спільними зусиллями перетворили на найбільшу загрозу для нашого суверенітету. Виявляється, що нам можуть обмежити час біологічного існування не московські окупанти і всеосяжна некомпетентність київської влади, а труба на дні Балтійського моря. Добудова "Пп-2" була обговорена протягом чотирьох годин, і Меркель пообіцяла Зеленському компенсувати втрати, коли газогін буде введено в експлуатацію.
Ще одним моментом, який має відношення до вуглеводнів і некомпетентності, стала "явка з повинною" Зеленського, який несподівано для чогось признався, що Україна постачає газ на окуповані території Донецької і Луганської областей, хоча вже майже два роки НАК "Нафтогаз України" називала інформацію про постачання газу непідконтрольним уряду територіям не інакше, як брехнею.
Щоб не збавляти температури, Меркель після рандеву з Зеленським зустрілася ще і з президентом США. І за результатами цих перетинань поважних людей в часі і просторі стався "казус клерків". Офіційні заходи відбувалися в Берліні і Вашингтоні, а прорвало в Києві. Перше непокоїти атмосферу "зрадою" став позаштатний радник глави Офісу Президента Олексій Арестович. На його компетентну думку, візит Зеленського до Німеччини не приніс позитивних результатів, бо "пані Меркель 7 років трималася, але зрештою все-таки трохи здала українські інтереси на користь Росії". І не тільки "політик, яка йде" (ще один авторський неологізм Арестовича) здала Україну, весь Захід готовий домовлятися з Росією через стурбованість зростанням впливу Китаю.
Американо-німецькі переговори у Вашингтоні коментував цілком штатний прес-секретар Зеленського Сергій Никифоров. "На жаль, після переговорів у США ми почули від сторін, за їхнім власним зізнанням, що їм не вдалося дійти спільної позиції. Тим не менше, ми вдячні за відданість територіальній цілісності України, за підтримку суверенітету України, за їхню заяву про те, що "Північний потік-2" не можна дозволити Росії використовувати як зброю, і що Україна навіть по завершенню дії чинного контракту на транзит газу має залишатися транзитною стороною. Щоправда, ми не почули найцікавішого – як саме сторони намагатимуться це забезпечити", – заявив Никифоров.
У часи лікнепу і продразверстки комсомольці Нечорнозем'я любили коментувати діяльність якихось Невілла Чемберлена чи Раймона Пуанкаре. Часи міняються, змінюються політичні діячі, і тільки "комсомольці" є вічними.
Відставка тижня
Українська реальність змінила арабську приказку "Всі бояться часу, а час боїться пірамід", бо в нас в ролі кам'яного багатогранника, що стирчить серед пустелі, сім років виступав Арсен Аваков. Відставка міністра внутрішніх справ сталася несподівано, і питанням, на яке однозначної відповіді знайдено не було – "Чого це Арсена Борисовича раптово поперло?" – залишається відкритим.
Авакову пригадали різнополюсні здобутки під час його кар'єри в МВС. Він чи не найактивніше займався створенням добровольчих батальйонів і з горем навпіл, але таки почав реформувати довірене йому відомство. Проте не забудуть, що підлеглі Авакова зґвалтували жінку-свідка в Кагарлику, перестрілку між поліцейськими і бійцями ДСО в Княжичах і п'ять трупів в результаті, численні провокації під стінами Верховної Ради, в яких злостивці бачили "руку" міністра. Окремо згадуватимуть справу Шеремета і те, як Аваков використав на підтанцьовках Зеленського. Правда, Володимир Олександрович сам любитель підставитися – 6 червня минулого року Президент заявив, що не розглядає можливість відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова до завершення розслідування справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. «Досі немає кращого міністра, так і є. Я вважаю, що він дійсно потужний міністр», – казав тоді Зеленський.
Вбивство Шеремета так і не розкрили, але знайшли кращого за Авакова, яким став тепер вже колишній член фракції "Слуга народу" і голова комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський. Аваковим зайнялися конспірологи і плетуть йому загадкові перспективи. Найлагідніші касандри кажуть, що Арсен Борисович боротиметься за мерське крісло в майже рідному Харкові, а прихильники хорору пророкують, що Аваков перетвориться на шукача найвищої посади в країні і вже восени піде в похід за владою, бо "вулиця" йому буцімто підконтрольна, а амбіцій – як в лапундера вошей.
Чверть століття тому щось подібне плели про "тиху силу" Євгена Марчука. Результати відомі.
Прогнози тижня
З легким тремом чекають осені решта членів Кабінету Міністрів. Дуплетом вистрелили переважно адекватний спікер парламенту Дмитро Разумков і невичерпний фонтан бздур, один з лідерів "Слуги народу" Давид Арахамія. "Деяких міністрів можна віднести до числа тих, хто непогано виконує свою роботу, а до деяких є питання й у мене, і у народних депутатів. Чи будуть вони виноситися на відставку, подивимося. Зараз – точно ні. У літній проміжок часу це навряд чи можливо зробити, якщо об'єктивно, а восени – подивимося", – анонсував перший. "Ми не хочемо робити спойлер на осінь. Бо така динаміка висока у нашому політикумі. За нами слідкують різні громадські організації, і будь-яку промову, яку я кажу, вони записують як обіцянку. А потім кажуть, що я її не виконав. Я вже слідкую за своїми обіцянками. Я точно можу пообіцяти, що буде щонайменше три-чотири кадрових рішення восени, а які – залишмо це інтригою", – додав пікантності другий.
Кокетування на такому рівні пахне легким збоченням, але в наших палестинах навіть це можна вважати нормою. Тепер міністрам треба гарно відпочити, щоб статус офірного цапа у вересні-жовтні отримати з нормальним кислотно-лужним балансом і білосніжною усмішкою.
Олігархи тижня
Лаври братів-сестер Вачовскі не дають спокою секретарю РНБО Данілову. Душевні терзання Олексія Мячеславовича вилилися в таке одкровення: "Ми робимо матрицю, по якій будуть проходити усі люди. Тому що у вашому уявленні це одні люди, а в матриці можуть виявитися зовсім інші. Це робиться для того, щоб не було підміни понять". Все це секретар говорив стосовно списку олігархів, який РНБО оприлюднить, коли Верховна Рада ухвалить відповідний закон.
Тим часом у самих олігархів життя сповнене бентеги і турбот. Але якщо в когось ті турботи оптимістичні, то інші поважні люди думають, що і де вони завтра будуть їсти. В цьому контексті мова йде про Костянтина Жеваго, якого Інтерпол за запитом Держбюро розслідувань оголосив у міжнародний розшук. Його звинувачують у махінаціях з банкрутством банку "Фінанси і кредит" і у декларуванні недостовірної інформації. Загальна ціна питання – 113 мільйонів доларів. Де зараз територіально перебуває Костянтин Валентинович, ніхто достеменно не знає, але це не завадило пов'язати міжнародний розшук олігарха-мандрівника з відставкою Авакова. У мережі досить активно мусується теза, що Арсен Борисович "дахував" розшукуваного громадянина Жеваго, а тепер концепція помінялася.
Місце розташування Дмитра Фірташа натомість добре відоме, бо вже купу років він сидить у Відні, а американці чекають, щоб він сидів в якомусь модернізованому Шоушенку. Поки справа дійде до таких страхів, Фірташ може тішитися з ухвалення Верховною Радою законопроєкту 3508-д. "Проєкт Закону про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" передбачає списання боргів облгазів перед Укртрансгазом і Оператором газотранспортної системи. Облгазів у власності Фірташа достатньо, і профіт для Дмитра Васильовича становитиме десь мільярдів 50 гривень. Авакова до цього процесу не приплітають. Хоча ще не осінь.
19.07.2021