В епоху гужового транспорту влітку готували сани, а взимку фіру. У постіндустріальну еру під час спеки безкінним громадянам делікатно, але наполегливо перефразовують Джона Сільвера і пророкують, що до снігів доживуть не всі, а ті, хто залишаться, позаздрять мертвим. Огляд подій тижня в Україні.
Очікування тижня
Автоматизована система виконавчого провадження, яка дозволятиме автоматично арештовувати кошти на банківських рахунках українців-боржників, запрацювала 6 липня. Тепер кошти на банківських рахунках будуть арештовувати не лише у неплатників аліментів, а й у тих, хто заборгував за "комуналку".
Боржникам за допомогою засобів масової інформації нагадали, що станом на 1 березня поточного року громадяни України за житлово-комунальні послуги заборгували 82,1 млрд грн, найбільші борги накопичилися за газ і гарячу воду, а потім через ті самі ЗМІ неплатників почали готувати до повного апокаліпсису. Міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що кероване ним відомство планує запустити нову модель спеціальних зобов'язань на ринку електроенергії для населення, у зв'язку з чим зміниться тариф на електрику. Запуск планується на 1 серпня, і максимальний тариф в Міненерго пропонують встановити на рівні 3,4 грн/кВат-год., тоді як зараз він становить 1,68 грн/кВат-год.
Паралельно різноманітні експерти розвинули тему про нові тарифи на опалення, які можуть бути оприлюднені вже у вересні. Одні спікери (їх можна назвати філантропами, бо вони якоюсь мірою бережуть психіку споживачів інформації) кажуть, що тарифи на опалення зростуть на 30-40%. Інші спеціалісти (мізантропи) переконують посполитих, що платитимуть вони на 60-70% більше. Тобто вісімдесятиметрова трикімнатна квартира обійдеться сімейному бюджету плюс-мінус в 4000 грн на місяць.
Оптимістам, які хизуються, що пережили 90-ті роки минулого століття, коли віялові відімкнення електрики і зимні батареї опалення були нормою, варто почекати ще кілька тижнів, аби насолодитися новими драстичними прогнозами.
Соціологія тижня
Синхронно дві поважні структури, що бадають соціологічні настрої українців, заспокоїли в стилі капітана Татаренка. Кіногерой Леоніда Бикова спокійно повідомив, що досліджує вплив гравітації на політ літака, виконуючи некеровану посадку, зі словами "Все нормально. Падаю". Київський міжнародний інститут соціології і центр SOCIS оприлюднили свої цифри, і виявилося, що в країні шириться і множиться гаплик, але "все нормально".
КМІС дає таку інформацію для роздумів:
— Якби вибори до парламенту відбувалися в кінці червня, до парламенту пройшли б 7 партій. Найбільшу підтримку отримала б партія «Слуга народу» (20,6% серед тих, хто визначився з вибором). Друге місце з приблизно однаковою підтримкою (в межах статистичної похибки) «ділять» «ОПЗЖ» (16,9%), «ЄС» (15%) і «Батьківщина» (14,7%). Також набирають понад 5% «Сила і честь» (7%), РПЛ (5,7%) і «Українська стратегія Гройсмана» (5,1%);
— 64% українців вважають, що справи в країні йдуть у неправильному напрямі (у правильному – 20%);
— 71,7% українців підтримують проведення референдуму щодо заборони продажу сільськогосподарської землі. У разі його проведення серед усіх респондентів 65,2% підтримають заборону (серед тих, хто взяв би участь у голосуванні, – 74,9%);
— 84,1% українців не підтримують продажу сільськогосподарської землі іноземцям;
— 56,4% українців вважають, що закон про деолігархізацію не є загрозою для олігархів. Вважають, що він становить загрозу, – 20,4% респондентів;
— 52,7% не схвалюють діяльність Президента В. Зеленського, схвалюють – 34,1%.
Помірно тішить, що більше половини опитаних допетрали: вітчизняним олігархам не страшний коронавірус, протермінована фуагра з сальмонелою і український реп, а на таку дрібницю, як антиолігархічний закон вони взагалі шмаркати хотіли. Важче з землею, бо навіть ті, хто вважає Джона Діра кузеном Джонні Депа і переконані, що ріпак – то бой-френд ріпки, не хочуть, аби сільськогосподарські землі були об'єктом купівлі-продажу. І геть погано в країні виявилося з політикою – ми йдемо не туди, але в парламент ми ж знову запхаємо тих, хто нас не туди веде.
Дослідження SOCISу в партійно-парламентському сигменті оптимізму не додають, але хоч з Ігоря Смешка можна посміятися. "Силі і честі" цього діяча нарахували 8,3% симпатиків, крім команди вічно перспективного тайняка, до Верховної Ради потрапляють "Слуга народу" (24,8% опитаних готові підтримати), 18,1% – "Євросолідарність", 13,3% – ОПЗЖ, 10,8% – "Батьківщина". 62,4% опитаних SOCIS вважають, що події в країні розвиваються в неправильному напрямі. Але нехай вище керівництво не переймається, що відповідальність за ситуацію в країні 35% опитаних покладають на Президента, 32,2% – на уряд, 18,9% – на Верховну Раду, бо чинний лідер держави Володимир Зеленський перемагає у другому турі у всіх можливих варіантах із найближчими опонентами.
Український дзен і український дао не збагнули б і Лао-цзи з Конфуцієм.
Орієнтальне тижня
Поява на українському інформаційному полі тем, пов'язаних з Китаєм, майже завжди має якийсь негативний ефект. Історія з китайцями на "Мотор-Січі" поки що "зависла", але вибухнути може в будь-який момент. Український підпис під документом, що засуджував офіційний Пекін за переслідування тамтешніх мусульман-уйгурів, був поставлений, а потім відкликаний, що дало змогу вчергове констатувати: офіційний Київ представляють, в кращому випадку, лицеміри, в гіршому – дурбелики. Тепер на східному фронті вигулькнув один з лідерів "Слуги народу" у Верховній Раді Давид Арахамія, і китайські мотиви дали ефект китайської ж петарди – гучно і зі смородом.
Чому Арахамія зацікавив китайську державну агенцію новин "Сіньхуа", достеменно не відомо, але саме це медіа поширило слова нардепа, який під час інтерв’ю підкреслив, що принципи правлячих партій України та Китаю багато в чому збігаються, оскільки їхнім девізом є служіння народу. Високі почуття, висловлені Давидом Георгієвичем в бік Піднебесної в країні, чиє громадянство в нього є, були сприйняті кимсь агресивно, а кимсь поблажливо (ну що візьмеш з людини, яка народилася в Сочі?). Членові політради "Слуги народу" нагадали, що правлячою партією в Китаї є Комуністична партія, а в контексті заборони в Україні комуністичної і нацистської ідеології його реверанси в той бік мають бути покарані. Особливо підозрілі конспірологи запідозрили, що спіч Арахамії – то лише увертюра до приходу в Україну китайських інвестицій, які перетворять неньку на щось середнє між Джибуті і Лаосом, де китайські бонзи прибрали до рук все, що їм подобалося.
Відбілювати Арахамію спробував голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко. "Ми обмінюємося думками з різними представниками комуністичної партії Китаю щодо тих чи інших засад партійної роботи з населенням. Коли ми говоримо про спільні принципи, про які він говорив, то це мається на увазі якраз те, що будь-яка партія має працювати в інтересах своїх виборців і в інтересах народу, який її формує».
Тепер можна чекати, що хтось в штабі СН почитає не лише книгу "Про державне управління" авторства Сі Цзіньпіна (цим хизувався Арахамія), а й згадає середньовічний китайський постулат "Десять років тиранії краще за один день анархії" і правляча партія почне втілювати його в життя. Непокоїть лише майбутня зустріч Зеленського з Байденом, де американець може дуже недоречно поцікавитися в нашого Президента про несподівані українсько-китайські контакти.
Судоустрій тижня
Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» існує, кажучи мовою футболістів, у рваному темпі. Верховна Рада його ухвалила в кінці червня і, згідно з цим нормативним актом, до складу ВККС мали б ввійти 16 членів, яких призначає Вища рада правосуддя за результатами конкурсу на чотири роки, а право вирішального голосу при формуванні ВККС матимуть міжнародні експерти. Європейська комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія) з того факту дуже втішилася, але, як прогнозував голова ВР Дмитро Разумков, Президент Зеленський наклав своє вето. В законі №3711-д була правова колізія, бо через поправки його норми можна трактувати по-різному.
Тепер юридична епопея продовжиться на поточному тижні, але довести її до хоч якогось завершення буде важко, позаяк одночасно парламентарі розглядатимуть законопроєкт про легалізацію медичного канабісу, а з таким конкурентом будь яка судова реформа може сказати "пас".
12.07.2021