У пропозиціях високого представника ЄС та Європейської комісії щодо подальших відносин з РФ європейська сторона прямо називає Кремль стороною конфлікту на Донбасі та висловлює тривогу з приводу спроб Москви позиціонувати себе як посередника.
Про це йдеться у комунікації, котру цитує "Укрінформ".
"ЄС залишається непохитним у підтримці нормандського формату, Тристоронньої контактної групи та СММ ОБСЄ. Хоча обрання Президента Зеленського надало нового імпульсу переговорам, рішення нормандського саміту від грудня 2019 року все ще мають бути повністю імплементовані. Найбільше непокоїть, що російська влада надалі намагається представити себе як посередника, а не учасника конфлікту, і вимагає прямих контактів між Києвом і так званими «республіками», що суперечить Мінському протоколу", – йдеться у розділі, присвяченому виконанню "мінських угод".
У документі наголошено, що у квітні 2001 року Росія наростила військову присутність на східних кордонах України та в окупованому Криму, доступу СММ ОБСЄ до східних районів України чинять регулярні перешкоди з боку ОРДЛО, тривають численні порушення режиму припинення вогню. Як зазначається, ці тенденції, найімовірніше, зберігатимуться, оскільки Росія не виявляє конструктивного підходу до їхнього вирішення.
Застосовані ЄС санкції проти Росії у відповідь на спробу анексії Криму та дії із дестабілізації на сході України пов’язані із повною імплементацією Росією "мінських домовленостей" і мають стимулювати російську владу до пошуку мирного рішення та стримати її проти подальшої ескалації та агресивної поведінки, сказано у комунікації.
"Одноголосне продовження санкцій демонструє єдність і надійність ЄС. Заходи ЄС підвищують для Росії ціну агресії та є стримувальним фактором для використання військових спроможностей з метою вторгнення в Україну. Росія несе відповідальність за будь-яке погіршення ситуації у так званих «республіках». Критично важливо продовжити таку координацію та єдність, зокрема щодо санкцій, з партнерами-однодумцями, такими, як G7", – йдеться у документі.
Наголошують, що ЄС проводить послідовну політику невизнання російських закордонних паспортів, виданих мешканцям окупованих українських територій, для оформлення віз у країни Шенгенської зони.
При цьому ЄС залишається найбільшим донором гуманітарної допомоги для населення районів України, що уражені війною. Від початку конфлікту Євросоюз надав надзвичайну допомогу на суму понад 190 мільйонів євро, зокрема 25,4 мільйона у 2021 році. ЄС та окремі країни-члени вже спрямували понад 1 мільярд євро на гуманітарну допомогу та відновлення.
Євросоюз також передав більш як мільйон євро українським біженцям у Росії за допомогою організації Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.
17.06.2021