Покохала я мрію свою,
Чарівну, запашну,
Наче квітку ясну.
Не тебе не усмішку твою.
Покохала я зорі ясні,
Їх тремтіння смутне,
І бліде й мовчазне.
Ні, не очі твої чарівні.
Покохала я шум весняний,
Шум зелених степів
І розквітлих садків.
Не тебе, не твій голос ясний.
Віддала я коханню себе,
Покохала я мрію ясну,
Чарівну, запашну...
Не тебе... не тебе!... не тебе!...
[Воля, 04. 06. 1921]
09.06.1921