Ми вже вчера подали коротку звістку о сих зборах, а нинї починаємо ширше здавати з них справу.
Як уже була згадка, на сі збори явило ся звиж пятьдесять членів, може навіть більша часть з провінції, з міст [з Перемишля, з Станиславова і и.] і з сїл, світскі і духовні. Загостило також кілька дам. Збори сі взагалї були дуже оживлені.
Засїданє відкрив голова товариства п. Ол. Барвіньскій отсею промовою:
Світлі Збори!
Як-раз три роки минули з того часу, як наше товариство перемінило ся в наукове. Третій раз сходимо ся на загальні збори і тепер можемо по трирічній дїяльности наукового товариства оцїнити, о скільки така єго переміна показала ся відповідною і користною. Оцїнку сю лишаю Світлим зборам, однак з становища видїлу, в котрім протягом всїх сих трех років я засїдав, мушу заявити, що така переміна вплинула вельми користно на розвиток і дїяльність наукового товариства. Орґанізація, переведена на основі статута з р. 1892, завела подїл працї в виконуваню задач наукових і адміністраційних. Се розмежуванє адміністрації і наукової роботи показало ся вельми практичним, і хто пильно слїдив за дїяльностію товариства в остатних трех роках, дійшов мабуть до такої самої думки, що й видїл товариства.
Наукова робота і дїяльність товариства зосереджувала ся в трех секціях а члени секції під проводом директорів могли зовсїм свобідно переводити наукову задачу товариства, вложену на них статутом, не спинювані в тім нїякою журбою і клопотами адміністраційними. Окреме справозданє з наукової дїяльности товариства в р. 1895, подане директором исторично-фільософічної секції і головним керманичем наукової роботи в нашім товаристві Вп. проф. Грушевским в X. томі "Записок" розісланім свого часу Вп. членам, подає повну спроможність оцїнити мету і напрями наукової роботи в товаристві, як і дороги та засоби, якими товариство до сеї мети змагає. Вп. члени можуть впевнити ся, що ся робота не тілько розширює ся й розвиває, але й поглублює ся і починає виходити по-за обсяг загальний а роздїлювати ся і розвивати в подрібних галузях науки. Число робітників на ниві науковій збільшує ся, завдяки невсипучим трудам нашого керманича, хоч по щирости сказавши число се не відповідає анї великим потребам і трудній задачи україньско-рускої науки, анї поважній численности освіченої верстви україньско-рускої суспільности. Дїйстно можна тут сказати: "жатва убо многа, дѣлателей же мало!" Треба сподївати ся, що з кождим роком, відповідно тому, як зростає в нашій суспільности заинтересованє товариством і єго науковою дїяльностію та видавництвами, як з кождим роком зростають необхідні для такої роботи матеріяльні засоби товариства, що-раз ширшати-ме кружок наукових робітників і помічників єго.
Тут з жалем зазначити мушу, що за-для непорозуміня адміністративних орґанів в Росії наших видавництв не допускають в границї держави а тим не тілько спинюють наукову роботу, але й утрудняють взаємини з науковими товариствами, институціями і видавництвами.
Уступаючій видїл, як і єго посередники переняли ся були сею думкою, що за-для наукової роботи для товариства потрібна необхідно наукова бібліотека і музей, а дотеперішні заходи протягом недовгого часу можуть Св. зборам виказати значні успіхи в тім напрямі. І щедрими дарами приятелїв нашого товариства, і обміною з науковими институціями та видавництвами, і закупном повело ся видїлови товариства заснувати гарну, як на перші почини, бібліотеку вже впорядковану, а також зробити почин до заснованя музея.
Головну бачність звернув видїл на придбанє для нашого товариства матеріяльних засобів, позаяк без тих була-б неможливою наукова робота і дїяльність товариства і єго-ж видавництва. Придбанє печатаня руских книжок шкільних для друкарнї товариства подало спроможність впорядкувати фінансові обставини, значно розширити і добре випосажити друкарню і дохід з друкарнї обертати на наукові виданя. Се однак зовсїм не старчило б на потреби наукові і видавництва і за-для того видїл удавав ся і до В. Сойму і Міністерства просвіти о підвисшенє субвенцій на наукові виданя признаних на рік 1895. В. Сойм удїлив окрім звичайної підмоги 1000 зр. для археоґрафічної комісії, на видавництво историчних жерел 1000 зр. а 500 зр. на Руску историчну бібліотеку. До Міністерства просвіти внїс видїл в червни 1895 р. поданє о субвенцію 5000 зр., але позаяк справа ся є опінією намістництва наспІла до Відня аж в марти с. р. а запомоги на цїли наукові міністерство роздїлило вже до 15. лютого, за-для того справа та оперла ся о міністерство скарбу і єсть надїя на успішне порішенє. Щоби на будуче запобігти можливим таким проволокам, внїс видїл 26 мая с. р. поданє до міністерства просвіти о вставленє до буджету державного постійної позиції на субвенцію товариства 5000 зр.
Таким способом товариство достарчило в 1895 р. секціям на их наукові виданя до 4½ тисяча зр. а коли до того додамо значний вклад, якій мусить товариство робити для піддержки "Зорі", видатки на розширенє і улїпшенє друкарнї, підмоги для артистів і письменників, то дійдемо до того вислїду, що видїл мусїв на потреби наукового товариства за рік 1895 достатчити більш 10.000 зр. Видїл вважає отже милим обовязком всїм тим, що матеріяльними засобами пособили змаганям нашого товариства, висказати прилюдно щире спасибі'.
Коли-ж нам тут свобідно і спроможно користувати ся всїми тими засобами і розвивати та плекати наше письменьство і науку в рідній мові, то маємо се передовсїм завдячити тому, що при кождій нагодї заявляє дбалість про культурні потреби нашого народу і думаю, що стану вірним речником почувань Св. збору, наколи внесу оклик: Наш Наймилостивійшій Цїсар Франц Йосиф най жиє: Многі лїта!
Справозданє секретаря з дїяльности видїлу подане в X. книжцї Записок і розіслане Вп. членам, дає образ справ, якими займав ся видїл, а також, які бажаня і потреби подавали видїлови до полагодженя директори секцій в наукових справах. Дотеперішна практика трилїтна на основі статута з 1892 р. довела видїл до пересвідченя, що випадає ще докладнїйше розмежувати справи адміністраційні і наукові і повірити их відповідним, в статутї означеним орґанам, а при тім також піднести значінє і вагу наукового характеру товариства. За-для того Св. збори знайдуть на нинїшнім порядку дневнім яко найважнїйшу точку — зміну статутів, відповідну до по ступу і розвитку як і для наукового значіня товариства. Провідна гадка нарису статута, що находить ся в руках Вп. членів, єсть та, щоби секції були орудником наукової роботи і орґанізації, а видїл має вести справи адміністраційні, отже дбати про майно і достатчувати засобів для переведеня наукових задач товариства. Дирекції секцій будуть сполучником між секціями і видїлом і мають нагоду на засїданях видїлу переводити наукові змаганя секцій. В подрібностях представить Св. зборам зміни статуту окремий референт, а я именем видїлу можу лише запевнити, що предложені зміни пороблені в найлїпшій думцї доброї прислуги для дальшого розвитку і успіху товариства і прошу, щоби Св. збори зволили сей нарис статута ухвалити.
Позаяк розправа над зміною статута вимагати-ме чи-мало часу, тому видїл в порозуміню з директорами секцій сим разом виїмково не поставив на порядку дневнім нїякого наукового реферату, що Св. збори зводять виправдати.
Від останних зборів забрала смерть нашому товариству трех вельми щирих і надїйних членів: Ивана Черевателка з Россоші, д-ра Василя Дїдошака з Калуша і Романа Зарембу зі Львова. Помянїм их, повставши з місць.
Уступаючій видїл розбирав зріло справу поміщеня товариства з бібліотекою, музеєм і друкарнею у відповідній власній хатї, позаяк дотеперішне дуже невигідне приміщенє вимагає річно більше 1½ тисяча видатків, котрими можна-б уморити довг при закупнї власної хати. Однак в сїй хвили не може ще видїл подати Св. зборам певного внесеня, а просить лише, щоби Св. збори обявили свою думку. З закупном хати могла-б бути полагоджена і справа відкритя книгарнї, приміщеної тепер вкупі з друкарнею.
На останку прошу именем уступаючого видїлу, щоби Св. збори зволили з цїлою точностію, сумлїнною строгостію і предметовостію видати свій світлий суд про дотеперішну дїяльність уступаючого видїлу і секцій, висловили свої погляди і думки про дальшій розвиток і потреби наукового товариства, подали свої світлі ради, позаяк нива наукової роботи вижидає пильних і щирих рук, вимагає скупленя і невсипучої дїяльности всїх спосібних до тої роботи сил. Єднаймо ся окликом працї і науки, щоби поставити наш нарід поруч инших культурних, бо в науцї — правда і воля!"
По сїй промові п. Барвіньскій покликав на секретарів пп. проф. Біленького і д-ра К. Студиньского і з порядку дневного наступило справозданє з дїяльности видїлу товариства.
(Дальше буде.)
[Дѣло, 06.06.1896]
ІІ
З відчитаного "Справозданя з дїяльности видїлу товариства за час від 1. сїчня до 31. грудня 1895 р." [надрукованого також в остатній книжцї "Записок"] виймаємо ось-такі цїкавійші дати:
Видїл товариства, вибраный на 11-их загальних зборах дня 2. лютого 1895 р., був такій: Ол. Барвіньскій голова, Сид. Громницкій заступник голови, Ос. Маковей секретар, К. Паньковскій адміністратор і касієр, дальше П. Огоновскій і Ант. Дольницкій видїлові, а В. Білецкій і Ост. Макарушка заступники видїлових. По виїздї п. Маковея до Черновець, покликано до видїлу п. Макарушку і він обняв секретарство. В склад видїлу входили також директори секцій, а то: математично-природничої Ив. Верхратскій а исторично-фільософічної М. Грушевскій. [Директор секції фільольоґічної проф. Ом. Огоновскій умер, а заступником єго був проф. Верхратскій.] Управителем бібліотеки був, при помочи платного помічника, п. М. Грушевскій. Редакцію "Записок" припоручено п. М. Грушевскому, "Историчну бібліотеку" редаґував дальше п. Ол. Барвіньскій, "Часопись правничу" д-р К. Левицкій а "Зорю" п. Вол. Левицкій [Василь Лукич] з Станиславова. — Видїл відбув в 1895 роцї 10 засїдань, займаючи ся справами адміністраційними; рух науковий вели три секції.
На видавництва наукові, які в 1895 р. дуже помножили ся, мало товариство: від міністерства просвіти 1.500 зр., з сойму кр. 1000 зр., на "Историчну бібліотеку" 500 зр., а також дар з України 1.200 зр. призначених на розширенє наукових видавництв товариства. Сі гроші обернено головно на друк видавництв товариства, бо на ремунерації авторам за працї в "Записках" преліміновано на рік 1895-ий всего 400 зр.
Часопись "Зоря" виказувала значный недобір. До лютого 1894 р. мала ся часопись кількасот передплатників на Українї, то й стояла лучше. Заходи, яка робило товариство, щоби "Зорі" привернено дебіт в Россію, остались без успіху; цензура не дала дебіту навіть Словареви россійско-україньскому, якій виходить при "Зорі", хоч словарі виразно виняті з-під указу з 1876 року. В 1895 р. товариство розписало премії на новелї до "Зорі" а з-між 12 надісланих праць преміювало 3. [Jury складали пп. д-р Франко, В. Білецкій і К. Паньковскій.] Таку саму суму, що в роцї 1895. [т. є. 150 зр.] призначило товариство на премії і в роцї 1896.
Накладом товариства вийшли в роцї 1895, кромі періодичних видань ["Записок" і "Часописи правничої" що три місяцї та "Зорі" що два тижднї], ще й немало видань неперіодичних, між тими: першій том Жерел до исторії Україны-Руси, другій том Словаря россійско-україньского під редакцією М. Уманця, том XVIII Историчнои бібліотеки, Ол. Кониського студіи о Шевченку, Руска Правда д-ра К. Левицкого, третій том Кобзаря Шевченкового, том І. творів С. Руданьского, том II писань Т. Зіньківского —і т. д.
Книгарня товариства, перед трема роками консесіонована, доси ще не має окремого уміщеня, а містить ся при друкарни, хоч раз-у-раз збільшує свій маґазин видавництвами своїми і чужими, чужі набуваючи чи то дорогою заміни [від "Академ. Братства" по 100 прим. III-ого тому Бібліотеки І. Онишкевича і творів Вол. Навроцкого], чи то закупна [від відавництва "Дѣла" Бібліотеку найзнаменитших повістей, по бл. п. Ом. Партицкім Исторію Галичини]. Видїл думав о отвореню книгарнї і вже навіть вів приватно переговори з одним чоловіком, що міг би стати управителем книгарнї.
Для друкарнї товариства закуплено за 2.230 зр. нових черенок і пороблено всякі наші вклади, але розширяти друкарню годї було за-для трудностій технічних, хоч тепер друкарня має три машини.
Товариство удержувало найприязнїйші зносини з иншими народно-рускими товариствами, брало участь в устроєню вечера в честь Шевченка, вислало привітне письмо свому почестному членови проф. В. Антоновичеви в Кіїві з нагоди єго 35 лїтного ювілею наукової дїяльности, а на ювілей Шафарика вислало привіт телєґрафічний. Проф. В. Шухевичеви подякував видїл окремим письмом за єго труди въ павільонї руских товариств на виставі краєвій 1894 р. В день именин Є. В. цїсаря зложив голова товариства на руки намістника желаня в имени товариства [на те прийшла Найвисша подяка], а з нагоди именованя Є. Е. митрополита кардиналом зложило товариство через своїх відпоручників єму благожеланя.
Рік 1895 був дуже щасливий для бібліотеки товариства, котра містила ся покищо в двох комнатах канцелярійних. Наукові товариства присилають свої виданя [в обміну за "Записки"], жертвували і приватні особи [головно Ол. Кониській, котрий два рази прислав частини своєї бібліотеки]. Видїл старає ся зібрати повну літературу про свого патрона Т. Шевченка. Цїнний дарунокъ зробивъ товариству В. Тарновскій з Кіїва, подарувавши до музея перо Шевченкове і єго маску з ґіпсу. Син славного портретиста Ґе прислав [після завіщаня батька] прегарний портрет М. Костомарова.
Літературну поміч товариство подало вдові по Маркіянї Шашкевичу, женьскій школї вправъ і Шкільній помочи, а більшу позичку удїлило маляреви в Монахії М. Ивасюкови, котрий тепер забрав ся до мальованя образу більших розмірів з часу Хмельницкого.
Товариство має під управою два фонди: фонд науковий і фонд на памятникъ Т. Шевченка.
Видїл довів до ладу богато справ адміністраційних, особливо справу довжників, а тепер першою, найблизшою єго цїлію єсть: постаратись о власну хату.
Членів має товариство тепер 205; в роцї 1895 вступило 30 нових членів.
Грошевий білянс товариства, відчитаний і пояснений п. К. Паньковским, представляє ся так:
Активи:
Готівка въ касї — 5.048,66 зр.
Вартість инвентаря — 16.515,07 зр.
Дебітори — 8.000,00 зр.
Запас накладів [маґазин] —23.925,78 зр.
Запас паперу [до друку] — 3.500,00 зр.
Запас фарби — 50,00 зр.
Вадіюм в видїлї кр. — 100,00 зр.
Разом — 57.139,51
Пасиви:
Кредитори позичок — 840,00 зр.
Кредитори паперу — 5.980,50 зр.
Кредитори черенок — 20,00 зр.
Кредитори фарби — 515,30 зр.
Залеглий податок —150,00 зр.
Разом 7.505,80 зр.
(Конец буде.)
[Дѣло, 11.06.1896]
III.
З першої дискусії над справозданями видїлу зазначимо головнїйші моменти.
Насамперед ширше обговорено порушену д-ром К. Левицким справу книгарнї товариства. По заявленю п. Паньківского [на дотичну интерпеляцію д-ра К. Левицкого], що длятого не створює ся книгарнї, бо товариство продає книжок річно на 800 зр., а кваліфікований один Українець [з котрим переговорювано] за веденє книгарнї хотїв 100 зр. місячно, — всї бесїдники [пп. Прийма з Перемишля, Дмитерко з Тернополя, Вол. Шухевич, д-р Андр. Чайковскій з Бережан, о. Д. Танячкевич, д-р К. Левицкій) промовляли за потребою отвореня книгарнї і збори ухвалили після внесеня п. В. Шухевича резолюцію: Припоручає ся новому видїлови, щоби предложив слїдуючим загальним зборам товариства прелімінар коштів книгарнї, аби єї як найскорше можна було ввести в житє.
Ширшу дискусію викликала також справа мови в "Зорі", порушена проф. Приймою. П. Прийма піднїс, що в писанях з України є немало висловів незрозумілих і дивачних, а через се деякі люде у нас зражують ся до "Зорі". Над сим годить ся застановити, а найлучша рада була би держатись мови клясиків наших. По відповіди редактора "Зорі" п. В. Левицкого, що мови авторам зміняти годї, а на форми редакція уважає, — промовляло більше бесїдників. Проф. В. Білецкій і о. Ал. Стефанович радили, щоби редактор порозумівав ся з авторами що-до змін в мові, але п. М. Вороний [Українець] висказав гадку, що таке порозуміванє не є можливе. Другі бесїдники [пп. В. Шухевич, д-р Стоцкій, Макарушка, о. Юрик] виказували трудність порішеня сеї справи на зборах, бо мова жиє, розвиваєсь, а ареопаґу, котрий би рішав в тій матерії, доси ще нема; що нездале, то само собою упаде. — По переведеній дискусії в сїй справі збори, на внесенє о. Д. Танячкевича, висказали встанєм з місць подяку редакторови "Зорі" п. В. Левицкому за єго щирість і пожертвованє для сего видавництва.
Відтак розвелась дискусія над справою власного дому товариства. На дотичні запитаня д-ра А. Чайковского і д-ра К. Левицкого голова п. Барвіньскій пояснив, що видїл і вибрана для тої справи комісія хотять або купити готовий або вибудувати дім, не чиншовий, але для потреб товариства. По дискусії на той темат справу дому полишено видїлови, бо після статута він має право сам в тій справі рішати.
Відтак по деяких интерпеляціях що до фінансової сторони друкарнї [н. пр. що-до кредиторів і дебіторів, що-до друку книжок шкільних] і по вдоволяючих відповідях на ті интерпеляції — комісія контрольна поставила внесенє, щоби збори ухвалили видїлови абсолюторію, бо комісія знайшла все в порядку. Збори ухвалили абсолюторію, а в додатку, на внесеня о. Д. Танячкевича, висказали признанє видїлови за адміністраційпу дїяльність а проф. Грушевскому за дїяльність наукову. Кромі того збори, на внесенє видїлу, однодушно і при оплесках именували проф. Грушевского почетним членом товариства.
Почались вибори до нового видїлу. Головою вибрано [картками] п. Ол. Барвіньского. Голосувало 54, абсолютна більшість 28; на п. Барвіньского упало 30 голосів, на п. М. Грушевского 24. До видїлу вибрано за першим голосованєм картками лише двох членів видїлу пп. Ис. Громницкого і Костя Паньковского, за другим голосованєм вибрано знов лише двох: пп. Ол. Борковского і П. Огоновского, a пятого видїлового п. Макарушку і двох заступників видїлових пп. В. Коцовского і Ив. Копача вибрано вже за третим голосованєм явним [не картками]. До комісії контрольної вибрано пп. Тисовского, Гр. Врецьону і Ос. Ганинчака.
До презідії секцій вибрали ґрупи членів поодиноких секцій: в исторично-фільософічній головою М. Грушевского, заступником д-ра К. Левицкого а секретарем д-ра К. Студиньского; в фільольоґічній головою д-ра Стоцкого, заступником д-ра Франка а секретарем д-ра Колессу; в природничо-математичній головою п. Юл. Медвецкого, заступником Ив. Верхратского а секретарем П. Огоновского.
Справу зміни статутів відложено і вибрано до тої справи комісію зложену з д-рів К. Левицкого, Ст. Федака і д-pa Франка. [О тій справі напишемо окремо більше.]
По принятю зборами ще двох внесень, именно: о. Д. Танячкевича, щоби секція фільольоґічна слїдила за поступом мови нашої, і п. Барвіньского, щоби секції природописна з фільольоґічною занялись укладом термінольоґії медичної, — збори закінчили ся.
[Дѣло, 12.06.1896]
12.06.1896