Через 20 років Львів буде геть не такий як тепер. Футурологи й демографи обіцяють великі зміни — кажуть, що ми побачимо нове ґлобалізоване місто. Люди в ньому житимуть довше. Інтенсивно народжуватимуть дітей ще тільки кілька наступних років, а відтак малят у місті поступово меншатиме. Загалом Львів змінить своє студентське обличчя на доросліше — кількість мешканців віком від 16 до 30 років зменшиться на 36%. Натомість кожному третьому львів’янину буде за 60.
Розвиток Львова як туристичного центру притягуватиме сюди чимраз більше подорожан, і невдовзі це перестане подобатися навіть тим мешканцям міста, які нині ще з того тішаться.
Щобільше, до Львова приїздитимуть не тільки в гості, а й назавжди. Футурологи прогнозують, що навіть обличчя львів'ян з часом втрачатимуть національні ознаки й набуватимуть ґлобалізованих рис. Консервативним галичанам, кажуть, доведеться навіть протестувати, аби зберегти для майбутнього свою ідентичність.
Одне слово, зміни грядуть суттєві, і готуватися до них варто заздалегідь. Тоді нам, можливо, вдасться уникнути проблем, які вже зараз можна розгледіти у перспективі розвитку міста.
Менше місця, більше лікарень
Футурологи, подаючи низку прогнозів, можуть детально розповісти, як виглядатиме столиця Галичини за кілька десятиліть. Одна з ключових ознак полягатиме у добре відчутному впливі Заходу. Львівські студенти виїжджатимуть за кордон, натомість з Польщі та іншого «близького зарубіжжя» — їхатимуть сюди.
«Основні зміни зосереджені навколо кризових ситуацій, які спровоковані курсом міста стати туристичним центром. Поки що ми бачимо, як активно зростають розважальні заклади, місця харчування, нас все влаштовує. Та через кілька років проблема загострюватиметься. Транспортна інфраструктура буде заслабка для такої кількості людей, які тут живуть. Населення захоче більше комфорту, але збільшити кількість транспорту і його комфорт буде дуже складно. Місто має обмежену площу і бюджет», — каже Петро Сухорольський, футуролог, кандидат юридичних наук, доцент НУ «Львівська політехніка».
Крім того, з часом у Львові збільшиться кількість людей старшого віку. Це може мати добрі наслідки, бо старше покоління не таке амбітне щодо вибору житла, а точніше щодо житла у центрі міста. Тож цілком можна припустити, що вони переїжджатимуть на околиці, розвантажуючи середмістя.
«Зміни чекатимуть і на медичні заклади. Старші люди потребуватимуть більше медичної допомоги, тому може з'явитися більше лікарень, приватних і державних», — запевняє футуролог.
Між консерватизмом і ґлобалізацією
Зважаючи на те, скільки зараз у Львові є молоді студентського віку, катастрофічне старіння населення найближчими десятиліттями місту не загрожує.
«Львів у подальшому розвиватиметься у західній перспективі. Це, можливо, створить розриви з іншими частинами країни, зокрема сільським населенням. З року в рік покращуватиметься транспортне сполучення, акцент буде на авіашляхи. Збільшиться кількість лоу-костів. Молоді люди тісно будуть пов'язані з колеґами із сусідніх країн. Сюди теж приїжджатиме велика кількість іноземців, приїде не менше, аніж виїде. Вже приїжджають люди з-за кордону і будують тут бізнес. Ми побачимо ґлобалізований Львів. Тут будуть люди з арабського світу та Китаю. Слід очікувати зміни національних рис на ґлобальні. Це йде у розріз із консерватизмом Галичини, але цю тенденцію не змінити», — переконаний Петро Сухорольський.
Погнозований соціальний та культурний розвиток притягуватиме міґрантів з інших міст України. Футурологи не відкидають можливості, що такі зміни у складі населення можуть спричинитися до обурення і навіть протестів львів'ян.
Наввипередки з візочком
Оскільки в місті народжуватиметься більше дітей, дитячим садочкам належить добре підготуватися. Вже сьогодні влаштувати малюка в дошкільний заклад дуже складно, але майбутнім батькам треба бути готовими до ще серйознішої боротьби за місце.
«Якщо дивитися реально, то наші школи не перевантажені. Є навчальні заклади, наповнені менше ніж на половину. Для нас дуже важливо забезпечити дітей дошкільного віку. Щорічно ми працюємо над тим, аби звільнити приміщення, які в оренді, або в поганому стані. Нині ми маємо 76 приміщень, які ми звільнили від оренди. Для них треба знайти кошти на ремонт. Для частини ми вже виготовили проектно-кошторисну документацію. Це вартісні об'єкти. До прикладу, садок на вул. Кульпарківській, 182 потребує понад 11 мільйонів гривень. Це дуже великі кошти. Ми будемо передбачати частину коштів у бюджеті розвитку, все залежатиме від грошей міста», — зазначає Галина Слічна, начальник управління освіти Львівсько міської ради.
За результатами демографічного прогнозу саме протягом найближчих двох років, 2014–2015-го, треба сподіватися різкого збільшення кількості дітей-дошкільнят. Від 2016 до 2019 року відбудеться стабілізація чисельності дітей дошкільного віку, але водночас кількість дітей п'ятирічного віку й далі зростатиме.
Беріть і читайте!
Всі перелічені прогнози складено в межах Проекту міжнародної технічної допомоги «Розбудова спроможності до економічно обґрунтованого планування розвитку областей і міст України» (Проект РЕОП). Цей документ адресований насамперед до органів місцевого самоврядування і містить рекомендації, які вартувало б враховувати під час розробки бюджетних планів та для побудови стратегій розвитку міста.
«Однозначно це має зацікавити департамент економічної та гуманітарної політики, департамент фінансів, управління охорони здоров'я та освіти, управління соціального захисту», — вважає Мар'яна Малачівська, керівник програми аналізу та дослідження Інституту міста.
На тлі інших міст Львів виглядає дуже добре, кажуть в Інституті міста. Розробники стратегії навіть вирішили не порівнювати Львів з українськими містами, а навели паралель з європейськими. Отже, демографічний прогноз для міста — це як додаткова подушка безпеки, і якщо прогнозовані проблеми все-таки виникатимуть, влада вже не зможе сказати, що на таке не чекала.
23.07.2013