Напередодні президентських виборів у США 2012 року двоє головних кандидатів – Барак Обама та Мітт Ромні – артикулювали своє ставлення до 14 ключових для Америки питань в галузі науки, освіти та технологій. Позиції кандидатів подекуди співпали, а подекуди радикально розійшлися.
Демократ Б.Обама концентрував увагу на досягненнях своєї адміністрації впродовж попередньої каденції та наголошував, що і далі йтиме обраним курсом. Аргументи республіканця М.Ромні будувались на гострій критиці політики його опонента та демонстрували альтернативне бачення цілого ряду аспектів американської політики. З перемогою Б. Обами політику Білого дому на найближчі чотири роки визначатиме саме його програма, однак тези М. Ромні, які засновані на консервативно-республіканській риториці, також не втрачатимуть своєї актуальності. Таким чином, вважаю за потрібне навести тут позицію обох тодішніх кандидатів у президенти США.
1. Інновації та економіка. Наука та технології відповідальні за зростання понад половини американського ВВП після Другої світової війни. Останні дані, однак, ставлять під сумнів лідерство Америки в цих пріоритетних галузях. Яку політику слід проводити, щоб Америка і надалі залишалася лідером світової інноваційної економіки?
Б.Обама: “Для того, щоб позиції США у високотехнологічній, наукоємній економіці ХХІ століття не ослабли, слід створити середовище, в якому ініціативність, винахідливість та працелюбність б процвітали. Таке середовище має засновуватись на американському виробництві, американській енергії та знаннях і вміннях для американських робітників. Я вірю, що ми можемо створити його лише власними силами. Для досягнення цих цілей вважаю за потрібне подвоїти фінансування основних дослідницьких інститутів в ключових галузях дослідження та підготувати впродовж наступного десятиліття додатково 100.000 викладачів математики та природничих наук, які б підготували американську молодь до вимог високоінтелектуальної економіки нового покоління”.
М.Ромні: “Мій план зміцнення американського інтелектуального лідерства включає спрощення податкового законодавства на прибуток корпорацій, реформування програм перекваліфікації робітників, зменшення регулятивного навантаження на бізнес та захист американської інтелектуальної власності за кордоном. Вважаю найважливішими чотири сфери – людський капітал, податки, регулювання та торгівлю. У сфері людського капіталу ми повинні залучати висококваліфікованих закордонних спеціалістів. Для цього я збільшу візові квоти для досвідчених робітників з-за кордону та запрошуватиму для постійної роботи закордонних учених з високими науковими ступенями у пріоритетних галузях дослідження. У сфері податків необхідно спростити податковий кодекс, розширити базу оподаткування та знизити податкові ставки. На посаді президента я зменшу податкову ставку на прибуток корпорацій до 25% та збільшу і зроблю постійними податкові пільги для підприємств, які впроваджують у виробництво наукові розробки та інноваційні технології. У сфері регулювання – зменшу кількість перевірок на підприємствах та введу законодавчі квоти для появи нових перевірок. У сфері торгівлі я, з однієї сторони, відкриватиму нові ринки збуту для американських товарів, а, з іншої, проводитиму жорсткішу політику щодо таких країн як Китай, які крадуть американську інтелектуальну власність та водночас закривають свої ринки для американських товарів та послуг”.
2. Зміна клімату. Клімат Землі змінюється, і можливі негативні наслідки цих змін для життя на планеті викликають серйозне занепокоєння. Якою є Ваша позиція стосовно обмеження викидів парникових газів та інших необхідних заходів для зменшення ефекту глобального потепління?
Б.Обама: “Глобальна зміна клімату – один з найбільших викликів сучасної епохи. Ми повинні зустріти цей виклик збільшенням виробництва чистих видів енергії. Моя адміністрація вперше в історії ввела обмеження на викид парникових газів транспортними засобами [1] та зробила безпрецедентні інвестиції в чисті види енергії, включаючи обмеження викидів карбону теплоелектростанціями. Відколи мене обрали президентом Америка імпортує в середньому на 3 млн. барелів нафти менше кожного дня, а рівень нашої залежності від імпортованої нафти впав до 20–річного мінімуму. Ми також демонструємо світове лідерство в боротьбі з глобальною зміною клімату, досягаючи історичних домовленостей з розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, щодо зменшення викидів парникових газів. Я продовжуватиму політику зменшення нашої залежності від імпортованої нафти та скорочення викидів парникових газів, водночас розвиваючи довготривалу, стабільну економіку”.
М.Ромні: “Інформація, якою я володію, стверджує, що клімат на планеті стає дедалі теплішим, що це потепління є наслідком людської діяльності, і що політики мають взяти до уваги можливі негативні ризики, які звідси випливають. Серед вчених досі немає консенсусу щодо масштабів глобального потепління та серйозності його можливих загроз. Ми, отже, повинні заохочувати подальші наукові дослідження цієї проблеми. Водночас не слід забувати, що наука лише постачає політикам інформацію про факти, але прямо не диктує, яке рішення вони мають прийняти. У відповідь на заяви вчених про глобальне потепління президент Б. Обама різко зменшив викиди вуглекислого газу. Цим самим він майже зруйнував американську вуглевидобувну промисловість. При цьому він ні разу не уточнив, які наслідки для американської економіки матимуть такі дії. Слід визнати, що проблема називається “глобальне потепління”, а не “американське потепління”. Китай, наприклад, вже давно випередив США за рівнем викиду парникових газів. Сьогодні лише розвинені країни скорочують викиди вуглекислого газу, а країни, що розвиваються, лише нарощують його виробництво та цілком не зацікавлені у зміні цього status quo. Таким чином я є противником запровадження квот і податків на викиди CO2, які лише гальмують американську економіку та не вирішують основної проблеми. В кінцевому підсумку лише економічні інновації та технології, а не регулятивне придушення економіки можуть вирішити проблему захисту довкілля. Тому я виступаю за розвиток технологій, які б зменшили рівень викидів парникових газів, а також за нові інвестиції в ядерну енергетику. Такі енергоефективні технології в майбутньому можуть стати життєво необхідними для країн, що розвиваються, які сьогодні є основними виробниками CO2”.
3. Дослідження та майбутнє. Фінансовані з федерального бюджету наукові дослідження дали змогу підняти американську економіку на світовий рівень та забезпечити національну безпеку. Сьогодні Сполучене Королівство, Сінгапур, Китай та Південна Корея роблять не менші інвестиції у дослідження. Який пріоритет Ви надасте інвестиціям в наукові дослідження у Вашому майбутньому бюджеті, враховуючи обмеження з боку Конгресу?
Б. Обама: “Я переконаний, що ми повинні нарощувати наші інвестиції в науку, та ставлю собі за мету довести її фінансування до 3% ВВП, що перевищить рівень, досягнутий на піку космічного протистояння з СРСР. Прийнявши Закон “Про відновлення та реінвестування” [2], моя адміністрація започаткувала найбільше фінансування наукових досліджень в історії нашої країни. Інвестиції з федерального бюджету в енергетику, фундаментальні дослідження, освіту, передові автомобільні технології, високотехнологічну медицину, швидкісну залізницю, інтелектуальну енергетичну мережу Smart Grid [3] та інформаційні технології досягнули $100 млрд. Крім того, ми інвестували понад $ 90 млрд. в чисту енергетику та очікуємо майже $ 150 млрд. доходу від реалізації проектів в цій галузі. Закон “Про відновлення та інвестування” здійснив найбільше одноразове фінансування чистих видів енергії за всю американську історію. Серед пріоритетних сьогодні для нас галузей – охорона здоров’я та національна безпека і оборона. В першій з них, зокрема, наші лікарі та вчені успішно розгадують таємниці, які дозволяють їм попереджати та лікувати найнебезпечніші хвороби. Якщо ж говорити про бюджетну стратегію, то у своєму бюджеті я відведу особливе місце податковим пільгам для підприємств, які впроваджують у себе новітні технології та інвестують у дослідження”.
М. Ромні: “Як я уже зазначав, я є палким прихильником фінансування наукових досліджень з федерального бюджету. Відповіддю на обмеження з боку Конгресу має бути не зменшення інвестицій, а їх раціоналізація. Наприклад, президент Б. Обама витратив $ 90 млрд. на програму розвитку “зеленої” енергії, яка не принесла жодних відчутних результатів. На цю ж суму можна було б фінансувати дослідження енергетики на рівні Гарвардського університету впродовж 20 років. Невід’ємною складовою частиною ефективної політики в галузі науки та досліджень є гарантія, що наукові здобутки легко переміщатимуться з лабораторій в приватний сектор. На жаль, політика Б. Обами в цілій низці галузей призвела до прямо протилежних результатів. Як приклад, візьмімо програму Obamacare [4], яка наклала акцизні податки на дохід компаній, що виготовляють медичне устаткування. Цим самим вона загальмувала притік інвестицій та позбавила цю галузь нових робочих місць. Окремою проблемою є бюрократичні перепони. Зокрема, процедура надання дозволу FDA (Food and Drug Administration, Управління з санітарного нагляду за якістю харчів та медикаментів) на запровадження нових ліків – повільна, бюрократична та вчетверо менш ефективна ніж у країнах ЄС”.
4. Пандемії та біобезпека. Найновіші дослідження показали, що вірус Пташиного грипу в майбутньому може мутувати, передаючись між ссавцями, в тому числі між людьми. Відомо, що сучасна епоха є епохою постійних міжнародних переміщень людей та товарів, а отже й хвороб. Яких заходів слід вжити, щоб вберегти американське суспільство від нових хвороб, глобальних пандемій та біологічних терористичних атак?
Б. Обама: “Світ стає дедалі тісніший. Переваги, які надають сучасні системи транспортування, водночас несуть в собі потенційні небезпеки життю та здоров’ю наших громадян. На посаді президента я продовжуватиму зміцнювати нашу систему охорони здоров’я, щоб ми могли завадити хворобам поширюватися на територію нашої країни. Якщо ж вони вже перетнуть наші кордони, ми маємо бути готові відповісти швидко, ефективно та з найменшими негативними наслідками”.
М. Ромні: “На щастя, Америка сьогодні краще підготовлена до можливих пандемій, ніж будь–коли раніше. Щоб надалі збільшувати готовність, я інвестуватиму в державну систему моніторингу захворювань та заохочуватиму наукові дослідження патогенних мікроорганізмів. На жаль, політика Б. Обами придушує розвиток медицини. Він обклав новими податками компанії, які розвивають нові технології, надав бюрократам владу втручатися в ринок, а його FDA сповільнила на зробила надто дорогим створення та впровадження нових ліків”.
5. Освіта. Світова економіка дедалі більше ґрунтується на науці, технологіях, інженерії та математиці. Недавні порівняння математичних та природничо-наукових здібностей 15–річних учнів шкіл з 65 країн показали, що американські школярі лише 23–ті за природничо-науковими та 31–ші за математичними здібностями. На Ваш погляд, чому американські школярі відстають від своїх однолітків з інших країн, і якою має бути роль федерального уряду, щоб краще підготувати учнів та студентів до наукоємної та технологічної економіки ХХІ ст.?
Б. Обама: “Для того, щоб конкурувати з іншими націями, ми повинні першочергово розвивати дисципліни STEM (Science, Technology, Engineering, Mathematics – наука, технології, інженерія, математика). Минулого року я поставив амбітне завдання підготувати додатково 100.000 вчителів STEM. Моя кампанія “Навчай та змінюй” (Educate and Innovate) заохочує бізнес, неприбуткові асоціації та професійні товариства сприяти вивченню школярами математики та природничих наук. Нещодавно у ста містах США я започаткував проект Майстер–класів вчителів STEM, який через чотири роки охоплюватиме 10.000 найкращих вчителів STEM. Ці вчителі проводитимуть додаткові уроки та сприятимуть вивченню школярами цих профільних дисциплін”.
М. Ромні: “В своєму нещодавньому дослідженні 10.000 випускників американських середніх шкіл, вчені з Гарварда дійшли до висновку, що американська 12–ступенева система початкової та середньої освіти (K–12) вже давно стагнує. Ми витрачаємо на кожного з учнів шкіл в середньому у два з половиною рази більше ніж у 1970–х рр., однак їх знання від цього не покращилися. Чи не найбільшою проблемою американської середньої освіти є вчительські профспілки. Зрозуміло, що праця кожного окремого вчителя є неоцінимою, однак вчительські профспілки виконують цілком інші функції. Замість того, щоб впроваджувати реформи, вони консервують status quo, гальмують інновації, протидіють оцінюванні продуктивності праці та бережуть найнеефективніших педагогів від скорочення. Тільки коли ми поставимо інтереси учнів вище вузькокорпоративних інтересів вчительських асоціацій, реформи системи середньої освіти будуть успішними. Мій план реформування американської освіти ґрунтується на таких принципах: 1. Розширення можливостей батьків та учнів обирати навчальні заклади та програми. 2. Встановлення високих освітніх стандартів, які б повністю відповідали вимогам роботодавців; покладення відповідальності на досягнення цих стандартів однаково на учнів та вчителів. 3. Прийом на роботу та винагорода лише найкращих педагогів”.
6. Енергетика. Чимало політиків та науковців стверджують, що енергетична безпека та самодостатність є найголовнішою проблемою, з якою США стикнуться у ХХІ столітті. Яку політику слід проводити, щоб поєднати енергетичну безпеку з екологічно чистим майбутнім?
Б. Обама: “Країна, яка ефективно використовує чисту, відновлювальну енергію, стане лідером в глобальній економіці ХХІ століття. Саме тому я зробив найбільшу інвестицію в американській історії в “зелені” види енергії та запропонував амбітну програму, відповідно до якої до 2035 р. 80% електроенергії має вироблятися з екологічно чистих джерел, таких як вітер, Сонце, чисте вугілля та природній газ. Відколи я заступив на посаду ми подвоїли виробництво сонячної та вітрової енергії. Крім того, я заохочую споживання екологічно чистіших видів автомобільного палива, збільшуючи стандарти вмісту етанолу в бензині. Після мого обрання на посаду президента США повернули собі статус світового лідера по видобутку природного газу. Наших власних запасів газу вистачить майже на 100 років, а його видобуток створить більш ніж 600.000 робочих місць. Завдяки цим заходам Америка не лише зміцнює свою енергетичну незалежність, але й стає лідером екологічно чистої економіки ХХІ століття”.
М. Ромні: “Ключовий момент мого плану – різко збільшити внутрішнє виробництво енергії та тісніше співпрацювати з Мексикою та Канадою, щоб до 2020 р. досягнути енергетичної незалежності Північної Америки. Мій шлях передбачає перетворення США на енергетичну суперпотугу ХХІ століття. Експерти від енергетики сходяться на думці, що енергетичний потенціал США та їх близьких сусідів достатній, щоб впродовж десятиліття забезпечити всі енергетичні потреби континенту. Розвиток енергетичної самостійності стане потужним стимулом для практично усіх галузей промисловості та дасть змогу створити мільйони робочих місць. Імпортуючи менше енергії та експортуючи більше промислових товарів, ми зменшимо торгівельний дефіцит та укріпимо долар. Для утвердження енергетичної самостійності я зроблю шість кроків. По–перше, уповноважню штати контролювати виробництво енергії на суші, включаючи федеральні землі в їх межах. По–друге, стимулюватиму виробництво енергії в морських прибережних територіях. По–третє, зміцнюватиму співпрацю з нашими північноамериканськими сусідами. По–четверте, здійсню переоцінку наших енергетичних потужностей, оскільки дані, якими ми оперуємо, давно застарілі. По–п’яте, поверну чесність та прозорість в сферу надання дозволів та регулювання. По–шосте, сприятиму розробленню енергетичних технологій приватним сектором”.
7. Харчування. Завдяки науці та технологіям Сполучені Штати мають найпродуктивніший у світі сільськогосподарський сектор. Водночас багато американців занепокоєні якістю наших харчів. Які кроки слід здійснити, щоб забезпечити безпечність та продуктивність американської харчової промисловості?
Б. Обама: “Коли я починав працювати на посаді президента, наша харчова промисловість потребувала оновлення. Кожного року одна з чотирьох людей захворювала через неякісне харчування. Я здійснив наймасштабнішу реформу законодавства у сфері безпеки харчування за останні 70 років, яка надала Управлінню за санітарного нагляду за якістю харчів та медикаментів (FDA) реальні повноваження покращувати якість нашої харчової промисловості. Ми підвищили стандарти якості та посилили нагляд, щоб швидше реагувати на зараження їжі хвороботворними мікроорганізмами та попереджати захворювання”.
М. Ромні: “Превентивні заходи – найкращий спосіб попередження харчових захворювань. В моїй адміністрації FDA тісно співпрацюватиме з промисловістю, наукою та державними агентствами задля розроблення та введення в дію наукового моніторингу якості харчування. Наукові відкриття, реальний моніторинг та співпраця між різними державними регулятивними структурами і надалі робитимуть американську харчову промисловість найкращою у світі”.
(Далі буде)
Примітки:
1. Йдеться про Президентський меморандум щодо стандартів ефективності використання палива, підписаний Б. Обамою 21 травня 2010 року
2. Закон “Про відновлення та реінвестування” (American Recovery and Reinvestment Act) – пакет законів, що мають на меті стимулювати економіку та подолати рецесію 2000–х, прийнятий Конгресом та підписаний президентом Б. Обамою 17 лютого 2009 р. Первинна мета закону – створити нові робочі місця. Вторинні цілі – інвестиції в інфраструктуру, освіту, охорону здоров’я та “зелену” енергію. Закон ґрунтується на макроекономічній теорії Дж. Кейнса, згідно з якою в період економічних криз уряд повинен збільшувати витрати публічного сектору економіки, щоб зменшити безробіття та стимулювати купівельну спроможність населення. Загальна вартість передбачених законом програм – 831 млрд. дол.
3. Smart grid (“розумна мережа”) – це інтелектуальна електромережа, яка автоматично регулює попит та витрати електроенергії.
4. Закон “Про Захист Пацієнта та Доступні Медичні Послуги” (Patient Protection and Affordable Care Act) або “ObamaCare” – одна із ключових законодавчих ініціатив президента Б. Обами, яку він обіцяв втілити ще під час своєї кампанії 2008 р. У своєму первісномувигляді законопроект передбачав поширення доступних медичних послуг на понад 32 млн. американців, які не мають медичного страхування; запровадження інформаційних технологій при зборі медичної інформації, що має на меті зменшення лікарських помилок, та оптимізацію витрат у галузі охорони здоров’я, які у 2010 р. сягнули 2,6 трлн. доларів.
02.02.2013