Національний музей Революції Гідності та німецьке архітектурне бюро "Kleihues + Kleihues" підписали договір про передачу музеєві авторських майнових прав на реалізацію архітектурного проєкту – будівництво Національного музею Революції Гідності на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві.
Угоду підписали у понеділок генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло та автори проєкту – архітектори Ян Кляйгус і Йоганнес Кресснер (через онлайн-включення із Берліна), передає "Укрінформ".
Українська сторона повідомила, що підписання документа уможливлює подальший розвиток меморіально-музейного комплексу.
"На жаль, на мій погляд, ситуація з реалізацією музею затягнулася, – прокоментував міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. – І я радий, що сьогодні ми присутні на події, яка фактично розблоковує початок проєктних, а згодом і будівельних робіт стосовно музею. Президент пообіцяв публічно розпочати цю роботу, і фактично підписанням цієї угоди, яка надає можливість музею використовувати авторські права переможців конкурсу, наших німецьких колег, фактично відкриває для нас таку можливість", – сказав Ткаченко.
Міністр зазначив, що події Майдану, які завершилися трагедією Небесної сотні, водночас мають надзвичайну історичну вагу, тому що вони започаткували новий етап в розвитку держави – вони зробили неможливим повернення в радянське коло і фактично підтвердили європейський рух України. "І будівництво музею – це увічнення пам'яті про сучасність і про те, як ми власне ставали європейською нацією", – резюмував Ткаченко.
Генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло заявив, що сам музей може відкритися в Києві через п'ять років.
"Зазвичай подібні музеї не будуються дуже швидко, в середньому п'ять років. У нашій ситуації, за сприятливих умов, коли ми матимемо відповідне фінансування і коли відбудуться всі необхідні формальні процедури, ми можемо за п'ять років відкрити музей", – сказав Пошивайло.
Планували, що проєктування розпочнеться цього року і завершиться наступного.
"Наступного року можуть бути розпочаті будівельні роботи, які триватимуть два роки до відкриття першої черги музею. А у 2026 році можна відкрити повністю увесь музей, здати в експлуатацію і зробити доступним для громадян України", – сказав Пошивайло.
Зі слів Пошивайла, музей має стати культурно-освітнім центром, який допомагатиме у вихованні свідомих громадян.
"Це буде не просто музей, це буде такий важливий культурно-освітній центр про цінності, про ідентичність українців, який допомагатиме виховувати свідомих громадян. А також буде відповідати на ті виклики, які стоять сьогодні перед Україною не лише в культурно-освітній сфері, а й в економічній, в сфері реформування. Нам дуже бракує свідомих, професійних, кваліфікованих громадян, які б взяли на себе цю відповідальність і насправді довели завдання Майдану до логічного завершення", – сказав Пошивайло.
На його переконання, суспільство потребує подібних інституцій, які допомагали б у пошуку відповідей на складні запитання. А подібний музей не лише висвітлював би тему Революції Гідності, а й допомагав би суспільству комунікувати, дискутувати, проговорювати складні або травматичні події чи питання.
"Музей Майдану – це не лише про Майдани українські, це про права людини, це про успішний досвід українців об'єднуватись і перемагати. Бути солідарними і попри мовні, етнічні, політичні розбіжності, все ж таки об'єднуватись в найкритичніший момент і робити вибір, як зробили герої Небесної сотні. Вони зробили свій громадянський вибір, вони вийшли захищати майбутнє України. Подібна інституція якраз і покликана не дати зманіпулювати, оббрехати, поставити з ніг на голову подібні націотворчі події", – наголосив Пошивайло.
Проєкт "Штурм висоти" для Музею отримано за результатом Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу, проведеного за дорученням Кабінету Міністрів України у 2018 році. Переможцем конкурсу стало архітектурне бюро "Кляйгус + Кляйгус" (Kleihues + Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH, Berlin / Germany). Автори проєкту – Ян Кляйгус і Йоганнес Кресснер.
За задумом архітекторів, будівля Музею на вершині пагорба символізуватиме вирішальний момент штурму цієї висоти 20 лютого 2014 року та розвиватиме цей лейтмотив у концепції споруди, сходження на вершину якої буде можливе зовнішнім пандусом довкола стін – як продовження меморіального шляху алеї.
У будівлі Музею передбачені такі основні складові: місце національних комеморативних заходів, постійна експозиція, простір для тимчасових виставок, дитячий музей, фондосховище та кіноконцертна зала-лекторій, дослідницький центр, медіатека, Дім свободи.
17.05.2021