У неділю, 12 вересня, міністр культури України та інформаційної політики України Олександр Ткаченко та генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Г. Возницького Тарас Возняк відкрили першу чергу нової експозиції Жовківського замку.
Першу екскурсію новою експозицією на другому поверсі музею провів для гостей Мар’ян Вахула. Тепер до огляду туристам доступно 11 залів загальною виставковою площею 700 м² колишнього гостьового корпусу Жовківського замку разом із його східною вежею.
Нагадаємо: у березні 2019 р. відвідувачі мали змогу побачити оновлені експозиції «Ідеальне місто» й «Гетьманська зала», які разом із «Історичною кузнею» відкрилися 2016 р. в рамках реалізації міжнародного проекту PBU «Скарби прикордоння ― охорона культурної спадщини» Євросоюзу.
Нині ж, за словами генерального директора ЛНГМ Тараса Возняка, йдеться не тільки про певне «перезавантаження» програми роботи цього закладу культури, а й про послідовне й успішне просування державної програми «Велика реставрація» у Жовкві – місті-музеї із потужним туристичним потенціалом.
«Мене дуже тішить, що Жовківський замок починає оживати. 11 залів (загальною виставковою площею 700 м²) представляють 180 експонатів із фондосховищ Львівської галереї мистецтв ім. Возницького. Нарешті відвідувачі зможуть побачити ті об’єкти, які багато років були у запасниках.
Експозиція розкриває історико-краєзнавчі та культурно-мистецькі сторінки історії замку та "ідеального міста" Жовкви. Фокус зроблено на колекції творів Шимона Чеховича з нашої фондової збірки та портретну галерею історичних особистостей, які були пов'язані з містом королівських родин, як-от Станіслав Жолкевський, Ян III Собеський, Богдан Хмельницький, Михайло Казимир Радзивілл та інші.
Окрім того, частково представляємо предмети шляхетських інтер'єрів XVIII ст. У цьому і сенс "Великої реставрації": відновлювати пам’ятки та підсилювати їх новим змістом. Повірте, унікальних експонатів у фондосховищах дуже багато. Просто відсутні потрібні приміщення, де виставляти. Але ми це змінюємо!» ― сказав, коментуючи подію, Тарас Возняк.
Власне про майбутні зміни за планом «Великої реставрації», що потребує чималого державного фінансування, ішлося у Жовкві й під час розмови з міністром культури Олександром Ткаченком. Команда Золочівського замку доповіла про підготовку до реставраційних робіт, яким у 2021 році мають передувати протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи у т. зв. кухонному корпусі замку, де найбільш уразливим місцем є дах та піддахове перекриття, котрі можуть не пережити снігової зими. Фахівці готуватимуть на них проєктно-кошторисну документацію, на яку потрібно 6 млн грн, очікуючи після усунення аварійних загроз приступити до реставрації вже наступного року.
Наразі ж міністра ознайомили із нагальними потребами замкових об’єктів, що очікують 20 млн грн до кінця року на протиаварійні заходи, а також представили йому проєкти облаштування під заскленням просторів внутрішніх дворів як палацу в Жовкві, так і палацу Лозинського у Львові, де, окрім іншого (за орієнтовним кошторисом 74 млн грн) планують спорудити нове приміщення під сучасно обладнане фондосховище.
Оскільки Жовківський замок потрапив до програми «Велика реставрація», його працівники резонно сподіваються на фінансування невідкладних робіт із держбюджету, хоч і не відкидають жодної можливості докласти власних сил рук і уміння до порятунку пам’ятки господарським методом. Адже, справді, жодними економічними показниками не виміряти того творчого ентузіазму, завдяки якому постала оновлена музейна експозиція у дивовижно стислий термін.
«Ми самі повірити не можемо, але два місяці напруженої роботи увінчалися відкриттям 510 м² нових експозиційних площ, що їх відкрили на додачу до існуючої експозиції. Як тільки галереї вділили кошти, ми одразу ж глобально зосередилися на Жовкві. Цей гостьовий корпус палацу тривалий час був зачинений, і його стан був надзвичайно убогий.
Усі сили наших працівників були акумульовані саме на цьому корпусі, аби, відновивши зали й підлогу, вдихнути в нього нове життя. Науковці й реставратори підібрали із 64 тисяч фондових експонатів саме ті артефакти, які найбільше пасуватимуть цьому місцю, – це 180 експонатів різних груп зберігання: меблі, живопис, скульптура. скло, порцеляна, предмети декоративно-прикладного мистецтва та ін. Безупинно із запалом працювали і науковці, і реставратори, й експозиціонери, і відділ промоції. Це було виснажливо, але драйвово», – тішиться із зробленого заступниця директора ЛНГМ з наукової роботи Анна Легедза.
«Тепер в оновлених залах ви можете побачити твори як західноєвропейських, так і східноєвропейських визначних майстрів XVIII ст. Особливо ми пишаємося величезною залою із малярськими творами генія бароко Шимона Чеховича.
Також ми намагалися частково відтворити атмосферу шляхетських інтер’єрів, якими славився цей замок і про що дають уявлення такі збережені артефакти, як фрагменти давніх шпалер чи, скажімо, тогочасний клавікорд у робочому стані. Окремо представляємо й портретну галерею власників міста та замку», – провадить далі Анна Легедза.
Цікаво, що відкриття експозиції відбулося у вельми знаковий день: саме 12 вересня 1683 року один із колишніх власників замку король Ян ІІІ Собеський (1629–1696) здобув перемогу у Віденській битві військам Священної ліги (коаліції християнських держав для протистояння Османській імперії у Великій турецькій війні 1683–1699 років), згодом бучно відсвяткувавши її у своїй резиденції в Жовкві, яка пам'ятає послів і коронованих осіб з усієї Європи.
«Не забуваймо, що не тільки сам король Ян ІІІ Собеський мав не лише польський, а й український родовід, а й у складі його війська виступало чимало українців: галичан, волинян, подолян та наддніпрянців. Відкриваючи експозицію саме в день їхньої великої історичної перемоги, ми хотіли цим також заакцентувати, що вміємо перемагати своєю працею!» – наголосив Тарас Возняк.
При цьому генеральний директор ЛНГМ зауважив, що це важлива, але не остання перемога музейників: наступним кроком до ревіталізації гостьового корпусу Жовківського замку стане незабарне відновлення склепінчастих залів першого поверху та звершення археологічно-пошукових робіт у підвалі.
Наразі там працюють співробітники музею-заповідника під керівництвом реставраторів ЛНГМ, які консультуються із різноманітними науковими установами України та Польщі (зокрема минулого тижня було підписано договір про співпрацю з Інститутом національної спадщини Республіки Польща, в рамках якого передбачається обмін досвідом та поїздки на спільні майстер-класи). Централізовано в межах однієї інституції в науково-фондовому відділі ведеться весь документообіг обліку нововиявлених пам’яток. Те, що знайдуть археологи, буде зафіксовано в книгах надходжень й інвентарних картках та логічно представлене до огляду в Жовкві.
«Так, ми перебуваємо на етапі моделювання тематико-експозиційного планування першого поверху гостьового корпусу Жовківського замку. Хочемо зробити все у стислі строки, але важко сказати точно, коли саме це відбудеться: чи до кінця цього року, чи на початку наступного, адже ми залежимо від наявності фінансування. Утім наснаги рухатися далі не бракує. Маємо надію, що будемо вражати відвідувачів, бо у фондах ЛНГМ справді є багато чого показати, але поки що не відкриватиму таємниці наступного етапу», – інтригує на подальшу зацікавленість розвитком музею-заповідника Жовківський замок Анна Легедза.
Довідка:
Від 1 жовтня 2020 року колишній ДІАЗ Жовкви у числі 7 об’єктів увійшов до складу ЛНГМ як єдиний музейний підрозділ під назвою «Музей-заповідник Жовківський замок» (а це сам замок, дві в’їзні брами, монастир, церква Святої Трійці, оборонні мури міста та синагога).
Жовківський замок збудований архітектором Павлом Щасливим на замовлення гетьмана Станіслава Жолкевського у 1594–1605 роках. На початку свого існування замок знав родину гетьмана Богдана Хмельницького, а в другій половині XVII століття був резиденцією короля Яна III Собеського.
У замку чотири триярусні наріжні фланкуючі вежі та чотири двоповерхові корпуси по периметру з'єднані між собою закритими бойовими галереями. Усередині замку влаштовано велике внутрішнє подвір'я, а в торцях корпусів біля наріжних веж – малі дворики. У глибині подвір'я, навпроти в'їзду, розташовано палацовий корпус із двоярусною відкритою галереєю. Два малі дворики при палацовому корпусі відділені від головного подвір'я високими стінами. В'їзна брама з чотириярусною надбрамною вежею розташована по осі замку; до неї від Ринку вела насипна гребля та дерев'яний міст через широкий мурований оборонний рів з водою. Частина моста була звідною і нею закривали браму замку. Найбільшого розквіту замок досяг за панування Яна III Собеського, який 1674 року перетворив його на багату королівську резиденцію (архітектори П. Бебер, А. Лоцці). Біля замку Ян Собеський заклав чудові парки.
У «Гетьманській залі» представлені портрети п’яти гетьманів, життя і діяльність яких безпосередньо пов’язані з Жовквою, – Станіслава Жолкевського, Яна III Собеського, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи та Михайла Казимира Радзивілла. Також заекспоновано гетьманські родові герби та зброю.
Музей «Ідеальне місто» знайомить з історією виникнення та розвитку ідеальних міст, до яких належить Жовква, що будувалася за концепцією, розробленою Леонардо да Вінчі та П’єтро Катанео. Тут передставлено оригінальний макет міста Жовкви.
Музей «Історична кузня» представляє ковальські інструменти та обладнання, є школою із виготовлення кованих виробів.
Фото: Ігор Садовий
13.09.2021