У Львові 68% абонентів ЛМКП «Львівводоканал» почали отримувати воду без хлору. З кінця 2020 року підприємство реалізовує програму заміни способу дезінфекції водопровідної води. Для цього проводить реконструкцію насосних станцій, щоби перевести їх на альтернативний спосіб дезінфекції води за допомогою гіпохлориту натрію.
Фото https://inlviv.in.ua
«Цього року було розпочато дозування гіпохлориту натрію у тестовому режимі на насосній станції "Збоїща", що дозволить забезпечити водою без хлору жителів більшої частини Шевченківського району. Також уже зараз у тестовому режимі знезаражує воду гіпохлоритом натрію насосна станція "Винники", що подає воду львів'янам, які живуть у Личаківському районі. Водночас насосна станція "Сокільники" забезпечує водою без хлору Франківський район та частину Сихова. Таким чином воду, дезінфіковану гіпохлоритом натрію, зараз отримує 68% львів'ян», – повідомила пресслужба ЛМКП «Львівводоканал».
До червня планують завершити роботи із переобладнання під гіпохлорит натрію насосної станції «Будзень-3», що дозволить подавати воду без хлору абонентам Залізничного району Львова.
«Водночас до вересня мають бути завершені роботи, що дозволить покрити гіпохлоритом натрію ті райони міста, що залишитися, і на 100% перевести Львів на воду без хлору», – йдеться у повідомленні.
У «Львівводоканалі» також пояснили, чому почали використовувати гіпохлорит натрію замість хлору.
«Це реагент, виготовлений зі звичайної солі, яку можна знайти на кожній кухні. Заміна на гіпохлорит натрію покращить органолептичні показники питної води з крана – не буде специфічного запаху хлору, він є значно дешевшим за хлор, має триваліший ефект дезінфекції, не утворює побічних сполук», – зазначено у повідомленні підприємства.
Фото https://city-adm.lviv.ua
Завідувач кафедри хімії і технології неорганічних речовин Інституту хімії та хімічних технологій «Львівської політехніки», де зокрема досліджують сучасні способи очистки води та готують магістрів за відповідною спеціальністю, Зеновій Знак прокментував для Zbruc відмінності між цими технологіями знезараження води.
За його словами, хлор використовують для знезараження води у багатьох водоканалах, оскільки, як правило, отримують воду для централізованого водопостачання із поверхневих вод, тобто з рік та озер, у яких завжди є мікрофлора – вона може бути шкідливою для людського організму, тому воду знезаражують.
«Традиційно використовували хлор, бо це сильний окисник», – сказав Зеновій Знак.
За його словами, на відміну від фізичних методів очистки води – наприклад, ультрафіолетом, – які використовують, коли мають абсолютно нові, незабруднені трубопроводи, реагентні методи, зокрема хлором або гіпохлоритом натрію, мають так звану постдію.
«Після того, як у воду вноситься розрахункова кількість реагента, він знезаражує і воду, і ті комунікації, якими вона переміщується, – трубопроводи», – пояснив науковець.
Зеновій Знак підтвердив, що, дбаючи про здоров’я людей, все-таки краще в якості реагента застосовувати не хлор, а гіпохлорит натрію.
«Якщо у воду, призначену для централізованого водопостачання, з тих чи інших причин потрапляють органічні сполуки, то у результаті взаємодії з хлором утворюються хлорпохідні або, як ще називають, хлорзаміщені сполуки – і вони є набагато токсичніші, ніж незаміщені. Ці сполуки часто бувають канцерогенами та можуть призводити до онкозахворювань, – прокоментував науковець. – Гіпохлорит натрію ефективно знезаражує воду, але у нього дещо інший механізм дії, хлорпохідні шкідливі речовини не утворюються, і це його величезна перевага».
Також, за його словами, застосування гіпохлориту натрію є економічно виправданим, адже безпосередньо на водозаборі можна встановлювати установку для дозування, яка не потребує великих енерговитрат. Відтак відбувається економія на транспортуванні засобу дезінфекції, адже хлор необхідно доставляти з місць, де його виробляють.
«Чи застосовуючи хлор, чи натрію гіпохлорит, їх мають дозувати у строго визначених кількостях, які б не шкодили здоров’ю людини. Державними нормами жорстко регламентується вміст так званого надлишкового хлору – того, який залишається після його активної дії на речовини, які були у воді. І якість води перевіряється», – зазначив викладач.
Водночас Зеновій Знак визнав, що реагентні способи очистки води передбачають своєрідні «генеральні прибирання» – періоди, коли дозу реагенту збільшують.
«Методикою застосування натрію гіпохлориту передбачено періодично, принаймні раз на рік, збільшувати дозу реагенту, щоб забезпечити якісне знезараження. Ця концентрація має бути дещо вища, ніж зазвичай. Такі заходи також потрібні, коли є прорив труб. У таких випадках комунальні служби повинні попереджати абонентів про підвищений вміст хлору чи гіпохлориту у воді», – зазначив він.
01.04.2021