Під час читання або слухання історій в голові людей виникають картинки: зараз дослідження довело, наскільки сильно ця візуалізація впливає на емоції. Адже ті, хто під час перечитування страшних історій не уявляє жодних картинок, рідко відчувають страх — доводять експерименти. Але моторошні зображення лякають і їх. Це вперше підтверджує, яку роль мисленнєва візуалізація відіграє для емоційного мислення.
Зображення: CasarsaGuru/ iStock.
Коли ми щось уявляємо — майбутні або минулі події, вигадані сценарії — більшість неодмінно прокрутить собі в голові картинки та емоції. Вже тривалий час науковці припускають, що ментальні картинки відіграють важливу роль для передачі та посилення почуттів. Також багато психотерапевтичних підходів ґрунтуються на сугестії.
Але більшість досліджень, спрямованих на вивчення зв’язку між візуалізацією та емоціями, передусім беруть до уваги суб’єктивні свідчення осіб, які мали б візуалізувати ситуацію або думати про неї, не уявляючи. «Для більшості з нас візуальна симуляція постає мимовільно, її складно увімкнути чи вимкнути за власним бажанням», — розповіли Маркус Вікен (Marcus Wicken) та його колеги з Університету Нового Південного Уельсу в Сіднеї.
Команда вчених розробила новий підхід: піддослідними науковці обрали 22 осіб, що страждали на афантазію — психологічний феномен, за якого люди не можуть візуалізувати в своїй голові жодного зображення. Контрольною групою були 24 студенти психології з нормальною візуальною уявою.
Науковці просили учасників прочитати короткі фіктивні сценарії, в яких образною мовою описано моторошні ситуації. Під час цього вчені вимірювали у піддослідних електричну провідність шкіри, що свідчить про рівень реакції на страх. Адже емоційне збудження призводить до посиленої секреції поту, що на короткий час підвищує електропровідність шкіри.
Як й очікували, у піддослідних з контрольної групи спітніли руки, що засвідчує виразну реакцію страху. Люди з афантазією натомість не продемонстрували жодної емоційної реакції. «Цей результат узгоджується з наявними теоретичними припущеннями про роль уяви як чинника, що підсилює емоції, — написали Вікен та його колеги. — Оскільки афантазія дає змогу досліджувати емоційне мислення без візуалізації, отримані результати становлять вагомі свідчення у цій сфері».
Аби впевнитися, що результати зумовлені відсутністю ментальної візуалізації, а не загалом слабшою емоційною реакцією у людей з афантазією, науковці здійснили другий експеримент. Замість вербально описувати ситуацію, цього разу вони представили учасниками страшні картинки — наприклад, фото змії зі загрозливо роззявленою пащею або мертвого тіла.
Споглядаючи моторошні картинки, учасники в обох групах засвідчили підвищену електропровідність шкіри — повідомили науковці. Ці дані доводять: відсутність психологічної реакції на зачитані сценарії у людей з афантазією насправді зумовлена їхньою нездатністю до візуалізації, а не емоційним чи психологічним пригніченням.
Результати не лише доводять, що ментальні картинки впливають на емоції, а й можуть знадобитися у дослідженнях і лікуванні психічних недуг. За багатьох хвороб, зокрема депресії, тривожних розладів і шизофренії візуалізація посилює негативне сприйняття світу. З іншого боку, виявилося, що позитивна візуалізація, яку використовують у психотерапії, може сприяти оптимізму та протидіяти депресії.
В майбутньому дослідження можуть виявити, чи люди з афантазією сильніше чи менше вразливі до певних хвороб. Здійснені науковцями тести можуть також допомогти надійніше діагностувати афантазію.
Актуальні дослідження обмежені лише емоцією страху. «З часом розвідки мали б відповісти на питання, чи подібні психологічні реакції присутні при уявленні інших емоційних сценаріїв або важливих особистих змістів — наприклад, при візуалізації минулого травматичного досвіду», — написали науковці.
Elena Bernard
Kopfkino: Mentale Bilder verstärken Emotionen
Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences, 12/03/2021, doi: 10.1098/rspb.2021.0267
Зреферувала С.К.
23.03.2021