На засіданю Світового конґреса Русинів, котрый проходив минулый тыждень на Україні, єдну з найвекшых реакцій выкликав текст писма Карпаторусиньского научного центра, члена Карпаторусиньского конзорція Северной Америкы, котрый быв участным прочітаный Славоміром Гіряком, делеґатом конґреса за Северну Америку.
Писмо, котре было підписане Карпаторусиньскім научным центром, заміряло ся на конштруктівну і обосновану крітіку роботы Світового конґреса і Світовой рады Русинів. Не буду рішати, з чім єм согласный, з чім ні, основне на тій сітуації было штось інше. І напрік тому, же Гіряк по прочітаню писма здобыв якбач найдовгшого аплавзу за цілый день засіданя, такой в тот самый день здобывав і найвекшу крітіку, головно од домашніх орґанізаторів конґреса. Властно, оно ся то ани не дасть назвати крітіков, скорше то были словны атакы, бісіды о тім, кілько їх конґрес стояв намагы і пінязь і, што є найважніше, положыли якбач 100 тісяч вопросів, што америцькы Русины властно роблять. Обороняти ся способом – не маю арґумент на твою крітіку, зачну атаковати, є так на уровни основной школы. Но не мала бы то быти уровень участників конґреса.
Америцькы Русины, котры одышли за роботов далеко од свойой отцюзины, все стояли за своїм народом дома, в Европі, і были при вшыткых важных історічных подіях. То Народна рада Карпатьскых Русинів в Споєных штатах Америкы, під веджіньом Ґеорґія Жатковіча доїднала з Масаріком припоїня Підкарпатьской Руси к Ческословеньску, тзв. Філаделськый договор, што про Русинів, напрік вшыткым проблемам, значіло найліпшы часы і найвекшый розвиток їх теріторії. До днесь на то многы в добрім споминають. Америцькы Русины войовали за інтересы Русинів і кінцьом другой світовой войны, хоць Сталин вже мав ясный план із Підкарпатьом, і знова так робили кінцьом 70-тых років 20-го стороча. Тоты самы Русины Северной Америкы помагали при новім возроджіню Русинів по тім, што нашы теріторії ослободили ся од комуністічной діктатуры і якраз они, довєдна з европскыма русиньскыма орґанізаціями, засновали Світовый конґрес Русинів. В посліднім часі Карпаторусиньске конзорціюм підписало Меморандум америцькых Русинів державному секретарьови Споєных штатів Америкы, в котрім пояснює, же Україна свойов політіков к Русинам порушує Европску харту про людьскы права і войовали за то, жебы русиньскый язык не быв вычеркнутый зо Закона о основах державного языка на Україні. Они загнали офіціалне писмо владі Мадярьска і їх діпломації, жебы захранили Катедру україньской і русиньской філолоґії в Ніредьгазі, бо є то є єдно з цілково лем 4 інштітуцій на цілім світі, де занимають ся русиньскім языком. А не мож не спомянути тото, же Русины з Америкы давають пінязі на русиньскы недільны школы на Україні, котры не мають дотацію од державы і морално їх підтримують.
Є інтересне, же ся знаме гордити Русинами з Америкы, котры наш народ прославили, але даяк забываме на то, же тоты Русины, з котрых днесь уж мало хто знать язык, все проявлюють соналежность к нам і много раз зо вшыткых сил, фінанчно і морално підпорують Русинів в Европі до днесь. Може у них не видиме великы фолклорны фестівалы, але діла, котры офіціално рішають, суть все важныма ділами. Вопрос тых, котры на конґресі не знали прийти на то, што властно америцькы Русины роблять, бы мав стояти іншак. Они про нас зробили і роблять доста. Але што мы, европскы Русины, зробили сьме за послідні рокы, коли можеме верейно діяти, про них? Яку підпору, холем моралну, дали сьме їм мы? Як сьме проявили свою соналежность їм, жебы чули, же суть, напрік тому, же жыють цілы ґенерації далеко од нас, нашы, і же сьме єден народ, братя і сестры. Одповідь на то най собі дасть каждый сам. Лем мі то даколи прийде, же за тых 23 років свободы, сьме іщі все недорослы. В крізовых сітуаціях знаме справовати ся як невдячны діти.
(Статя была написана як коментарь про Радіоновины русиньского высыланя Словеньского розгласу)