Цеї ночі Бог приснився. —
Бог старий, похилий, сивий. —
Пильно в очі подивився
І сказав: — "живи, щасливий!.."
Вранці сонце засвітило.
Я прокинувся веселий. —
За вікном собаки вили
І в огні палали села...
Днем по лісу йшов понуро
І по звичці марив раєм. —
Хтось промовив: — "Буде буря
І змете усе до краю..
Пізно вечером стомився
І вернувся в самотину. —
За стіною хтось молився:
— Боже, згляньсь на Україну!..
1921 р. 7. січня, м. Львів.
[Воля, 12.03.1921]
17.03.1921