З часів Сократа і Платона метемпсихоз («перевтілення душ» давньогрецькою) суттєво змінився і тепер не обов’язково, щоб оригінал пішов в кращий світ, аби знайшовся дублікат, який би робив аналогічні вчинки. Огляд подій тижня в Україні.
Радбез тижня
Рада національної безпеки і оборони стала потужним майданчиком, який створює інформаційні приводи, що потім обговорюються аж до наступного засідання РНБО, де виникають нові теми для роздумів. Секретар Радбезу Олексій Данілов таким чином автоматично перетворився на деміурга резонансу.
Після створення проблем Медведчуку і Козаку з закриттям їхніх телевізійних каналів, РНБО обертів не збавив – ухвалено рішення про продовження санкційних обмежень для двох російських банків, обговорено необхідність посилення боротьби з незаконним переміщенням на підконтрольну уряду України територію підакцизних товарів з окупованих районів Донецької та Луганської областей і створення Центру протидії дезінформації, який розпочне роботу з 16 березня.
То був аперитив, а основними стравами стали доручення Службі безпеки вивчити обставини голосування народних депутатів шостого скликання за Харківські угоди та у разі підтвердження ознак державної зради ㅡ порушити проти них кримінальні справи за ст. 111 ККУ (державна зрада).
За нею йшла вже колись експлуатована Володимиром Зеленським історія про націоналізацію «Мотор-Січі», щодо якої Олексій Мечиславович повідомив:
«Згідно з рішенням, підприємство «Мотор-Січ» буде повернено українському народу, буде повернено у власність української держави законним, конституційним способом у найближчий час».
Китайцям в Запоріжжі через указ Президента Зеленського вже трохи зіпсували світле майбутнє, заблокувавши активи і заборонивши обіг цінних паперів, тепер, якщо націоналізація створить клопоти для України (китайці через розірвання договору погрожують в судах витрусити з вітчизняного бюджету від трьох до п’яти мільярдів доларів США), то Данілов цілком пасує на роль офірного цапа, і Зеленському варто згадати Леоніда Кучму, який в 1996 році відправив у відставку прем’єра Євгена Марчука «за формування власного політичного іміджу».
Зрештою, ті часи Володимир Олександрович може не сильно пам’ятати, тому, якщо буде потреба, можна звернутися до геть недавньої історії. Після засідання РНБО Данілов «пішов у телевізор», де заявив:
«Я коли минулого разу сказав, що далі буде, повірте ㅡ далі буде. Далі будуть офшори, власність... Більше того, я можу сказати: усі депутати, у яких статки в 300-400 мільйонів, люди добрі, де ви це взяли? Ви жодного разу не працювали у бізнесі».
Свого часу подібний набір тез, тільки там замість «люди добрі» був «голубе сизий» озвучував Петро Порошенко. Цікаво буде побачити, що саме «далі буде».
З’їзд тижня
Протягом трьох днів (9-11 березня) у столичному «Президент Готелі» ХVІІІ з’їзд суддів України обрав чотирьох членів Вищої ради правосуддя, 32 членів Ради суддів України і учасники з’їзду не змогли обрати члена Конституційного Суду України.
Стався своєрідний μετεμψύχωσις без втручання метафізичних сил, і той, хто мав поміняти статус служителя Феміди, поміняв так, як було треба. Трохи недобре вийшло з послами G7, які напередодні суддівського заходу казали про себе в третій особі: "Посли закликали з'їзд суддів відкласти призначення до Вищої ради правосуддя та Конституційного Суду до встановлення прозорих процесів відбору, що заслуговують на довіру".
Знову згадуємо про варягів тисячолітньої давності і запрошення тих варягів для того, щоб вони пояснювали, як треба робити з Тупицьким в третьому тисячолітті.
Міжнародне тижня
Втручання послів у власні справи держави, де вони представляють власну країну, не толерується міжнародними правовими нормами. Про G7 ми вже побачили на практиці, як то все реалізується, але є й інші міжнародні нюанси.
В Тернополі захотіли назвати місцевий стадіон іменем Романа Шухевича, що викликало збудження у Інституту національної пам'яті Польщі, де відзначили, що командувач УПА "відповідальний за геноцид польського цивільного населення на Волині і у Східній Малопольщі".
Потім у Twitter відреагував на рішення тернополян Джоель Ліон, який виконує функції посла Ізраїлю в Україні:
"Ми рішуче засуджуємо рішення Тернопільської міської ради присвоїти міському стадіону ім'я сумнозвісного гауптмана 201-го батальйону шуцманшафту Романа Шухевича і вимагаємо негайно скасувати це рішення".
Нагадувати полякам, що на похоронах їхнього національного героя Юзефа Пілсудського практично був такий собі Адольф Гітлер (від його імені на похороні був присутній Імперський маршал пан Ґерман Ґерінґ,а сам Гітлер зорґанізував символічний похорон польського небіжчика в катедральному соборі Берліна), який мав велику опінію до маршала, якось не випадає через дуже добросусідські стосунки. В контексті пана Джоеля Ліона можна пригадати, що він не перший, що вчить нас, як жити. П’ять років тому президент Ізраїлю Реувен Рівлін з трибуни Верховної Ради також звинувачував українців в участі в Голокості.
«Завдяки» польським та єврейським переживанням за тернопільський стадіон, майже непомітним залишився внук радянсько-російського «комітетського» Євгена Прімакова (останній в СРСР начальник Першого головного управління КДБ і перший в історії РФ директор Служби зовнішньої розвідки) Євген Прімаков.
«І якщо Києву не дуже шкода втратити своїх солдатів в нових котлах (ймовірно, що Київ на це і розраховує — сподіваючись викликати реакцію Вашингтона), — то втратити, ну, наприклад, Банкову, вузли зв'язку, аеродроми, електростанції, мости, залізничні розв'язки, великі промислові підприємства, що виробляють військову продукцію, Київському режиму буде дуже боляче», — заявив той Прімаков, який зараз очолює структуру з гарною назвою "Росспівробітництво".
І це казав не реінкарнація ізраїльського президента, не польські спостерігачі, і не з дитинства вражений деменцією Жиріновський.
Секретарка тижня
"Я не знаю, подивимося. Я думаю, що він сам для себе не вирішив. Це людина дуже масштабного мислення. Ми дуже відучилися мріяти, якщо чесно. Але тільки мрійники можуть до чогось привести. Ви розумієте, це хлопчик з бідної сім'ї, такий же як більшість наших сімей. Батьки — інтелігенти, 90-ті роки, становлення, вплив Росії, розпад Радянського Союзу і так далі. Але подивіться, де він. Тому що він не боїться мріяти", —- сказала Юлія Мендель, яка працює прессекретарем Президента Володимира Зеленського.
Поки що Юлія не доросла до Ганни, яка Герман. Прессекретар Януковича не просторікувала на 68 слів, а просто у 2004 році порівняла Віктора Федоровича з Африкою. Юлії Володимирівні є ще куди прогресувати, і колись у ефірі вона зустрінеться з Ганною Миколаївною — і матимуть про що побесідувати.