Від часів, коли в Дніпрі топили Перуна та інших мокош, мало що змінилося. Ми і далі вигадуємо те, в що хочемо вірити, і так само фантазуємо про штуки, від яких Уелс, Лем та Азімов хапнули б інфаркт і вмерли б ще раз. Огляд подій тижня в Україні
Заштрики тижня
Конспірологи мусять шукати нове заняття для власного задоволення, бо є вакцина для коронавірусу і Віктор Ляшко з Максимом Степановим. Довго і нудно, через Нові Санжари й адаптивні карантини, Україна випорпувалася з пандемії сovid-19 – але сталося так, що міністр охорони здоров’я майже інкогніто поїхав до Індії, звідки привіз необхідне. Дивно, але ніхто не порівнював подорож Степанова з «Хождєнієм за три моря», яке в XV столітті здійснив Афанасій Нікітін. А шкода, бо результати в обох мандрівників вийшли подібні – і сучасний, і майже доісторичний привезли звідти невідомо що. Потім тим невідомо чим почали послуговуватися.
У випадку з Нікітіним то «дєла давно минувших днєй», як казав ще один виходець із Півдня. А Степанов учергове став символом епохи – бо вже перехворівши на майже смертельну хворобу, він не настрашився, а демонстративно прищепився з коментарем: “Вакцинація – це захист від смертельної хвороби. Той, хто зробив щеплення, захищений від важкого перебігу хвороби та можливих ускладнень, до яких вона може призвести. Сьогодні я власним прикладом довів, що вакцина, яку отримала Україна, абсолютно безпечна та ефективна”.
Не злякало Степанова сказане незадовго до його щеплення попередження заступником міністра. "Близько 140 препаратів проти covid-19 проходять ту чи іншу клінічну стадію випробувань на території всього світу. В Україні до нинішнього часу, на жаль, не проводиться жодних випробувань. Я за те, щоб в Україні проводилися також клінічні випробування, так як це відкриває доступ людям, які висловили бажання зробити щеплення, внести свою частку в ту науку, яка сьогодні показує феноменальні результати", – повідомив головний санітарний лікар країни і заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Експерименти проводять на найбільш витривалих або найменш цінних представниках спільноти, тому важко визначити, що ілюструє сучасну ситуацію краще.
Простих смертних має заспокоїти обіцянка Ляшка, що «колотися» нікого змушувати не будуть, а вакцинація в Україні проти covid-19 є безкоштовною і добровільною.
Суд тижня
Судова епопея зі звинуваченням Сергія Стерненка в убивстві нападника трансформувалася у розгляд кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ч.2 ст.187 (розбій) та ч.1 ст.263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами). Оскільки за ст.146 вже сплив строк притягнення до кримінальної відповідальності, то колишнього лідера одеського «Правого сектору» до семи років і трьох місяців позбавлення волі засудили лише за статтями 187 та 263. Сталося це відносно швидко. Так само оперативно небайдужі зібралися вимагати звільнення громадського активіста під стінами Офісу президента та в багатьох інших локаціях, віддалених і від столичної вулиці Банкової, і від місць, де іноді буває вітчизняна судова система.
«Посадка» Стерненка набрала політичного забарвлення не лише через специфічний back-ground самого Сергія – пальці до того мачали і зовсім інші люди. Так генпрокурорка Ірина Венедіктова повідомила: "Вона (справа, – Z) політизована, але самим підсудним, обвинувачуваним. Коли я тільки прийшла на пост генпрокурора, одразу ж почалась історія штучного протистояння". А шеф СБУ Іван Баканов несподівано згадав, що Стерненка «немає в облікових даних Служби безпеки України як агента».
Поки компетентні посадові особи роблять те, що їм не завжди пасує згідно з функціональними обов’язками, Стерненко сидить в одеському СІЗО, а в Києві анонсують безстрокові акції боротьби за його звільнення.
Новий символ створено. І можна констатувати, що з чорним PR у згаданих «компетентних осіб» погано – могли просто порівняти Стерненка з Надією Савченко і мали б про що відгавкуватися у наступних телеефірах.
Торги тижня
"Пам'ятайте, що в нашій країні на місці Стерненка може опинитись кожен. Тримайся, Сергію", – написала на своїй сторінці у Facebook лідерка партії «Голос» Кіра Рудик. Резонанс справи Стерненка мав би притишити маленький галас, що стався у самому «Голосі», але вийшло не дуже. На той час пані Рудик вже бештали за її необачну відвертість у вигляді двох речень. «Зі мною циклічно хтось веде переговори, щоб ми приєдналися до коаліції. Час від часу на мене виходять представники або Офісу президента, або партії "Слуга народу" з переговорами про те, де ми можемо об'єднати наші зусилля», – заявила Рудик.
Представники «маленької, але гордої» парламентської фракції трохи фиркнули, що їхня лідерка говорить щось не те, і ці мінімальні вербальні внутріфракційні фрикції могли б стати кавальчиком фекалії, що впала з відповідного отвору якоїсь пернатої істоти на вершину умовного Монблану, звідки від того падіння зійшла лавина, яка зруйнувала все на своєму шляху.
Катастрофи не сталося. Але дуже мило виглядає саме існування «Голосу» – можливо, незабаром діяльність цієї фракції показуватимуть наприкінці випусків новин, як панд, що кубирцяються у своїх вольєрах для підняття настрою, як символ того, що все буде добре.
Посол тижня
Дуже хочеться вірити, що після Володимира Єльченка Оксана Маркарова буде так само адекватним послом України у США, але актуальною є ідіома only business nothing personal, і тому трохи напружує, що людина без дипломатичного досвіду їде до «акул імперіалізму» (сарказм).
Про те, що колишня міністерка фінансів, яка працювала і у Гройсмана, і у Гончарука, і за Порошенка, і за Зеленського, перетне Атлантику в новому статусі, казали давно. Тепер можна тішитися, що вона займе кабінет за адресою 3350 M Street N.W., Washington DC 20007, а штаб-квартира МВФ міститься на 700 19th St NW, Washington, DC 20431. Якщо буде тяжко розібратися з цифрами у перемовинах з МВФ, то треба буде згадувати вміння працювати з різними прем’єрами і президентами.