І. Ви тямите? — раби!
І досі мріємо і досі мліємо,
Коли згадаєм диво,
Як биті тугою, стальні потугою,
Ми вийшли з сіл на жниво
І бренькіт наших кіс
Крівавий клав покіс.
Немов зчаровані збудились сковані
Дрімучі наші сили;
І пяні славою, ішли ми лавою
І день і ніч косили.
Вкидали ввесь наш біль
В загони рідних піль.
Ланами борами, степом і горами
Неслися ми, мов Диви;
Греміли хорами й на храм прапорами
Пристроювали ниви —
І трупом по полях
Мостили волі шлях.
Коліна гнулися і в серці чулися
Ангельські легкі крила;
Бажалось пертися, на хмарах спертися
І скорбь, яка нас рила,
Жбурнути в забуття
І пригорнуть життя!
І досі мріємо і досі мліємо,
Коли згадаєм диво,
Як биті тугою, стальні потугою,
Ми вийшли з сіл на жниво —
На свято боротьби.
Ви тямите? — раби!
II. Далеко ти, мій краю рідний!
Далеко ти, мій краю рідний,
Забутий Богом і людьми!
Лежиш ген-ген, мов ратник бідний,
Що впав з прошитими грудьми.
Лежиш без сил і горе дзвонить
На упокій в твоїм селі;
А сином твоїм доля гонить.
Як листям, зірваним з гиллі.
Лежить листок, вітрами битий,
І гине, втоптаний у шлях.
І я, притоптаний, прибитий,
Калікою в чужині зляг.
І жду кінця... Ні! ні! це злуда!
Я жду життя й до бою сил!
І помсти жду, чекаю чуда!
До батьківських святих могил.
На вколішках, мов син відрідний,
Любов ізгоя занесу,
Вдихну з ланів наш запах рідний
І оживу!
III. Нам не похилить зганьбленнє чола!
Нам не похилить зганьбленнє чола,
Хотяй Пилати в нього вбють терни,
Хоть фарисеї витимуть: розпни!
Ми не зігнемся під ярмо тягла!
Хоть будем мліти від палючих ран,
І пригвоздить нас злоба до хреста;
Хоть жовч нам скорчить спалені уста —
Та мольб не вчує з наших уст тиран!
Загін зпід ніг нам вирве землекрад
І наше жниво замість нас пожне,
З печер діток нам голих прожене
І навіть гробу нам позичить брат —
Проте не вбє нам Бога Вітчини
І трійлом зради не затроїть нас!
Ми в серце сина вложим злоби квас
І він розточить силу сатани!
І ми воскреснем і зітрем чоло
Гидкого гада, що наш рай сквернив.
І серед наших колосистих нив
Весняним квітом зацвіте село.
Відень, в грудні 1920 р.
[Воля, 01.01.1921]
01.01.1921