Як Йолка стала символом Майдану

Восени минулого року українська Вікіпедія скоригувала дату початку Революції гідності. Стара версія статті визначала, що повстання почалося 21 листопада. Саме того вечора на майдан Незалежності вийшли перші протестувальники. Однак теперішня редакція встановлює іншу точку відліку – 30 листопада, день, коли в центрі Києва почали збиратися люди, обурені побиттям студентів. Те, що відбувалося із того моменту, енциклопедія інтерпретує власне як Революцію гідності. Те, що було раніше, – як Євромайдан.

 

Дискусія про дату початку така ж стара, як і дебати про те, чи Майдан мусив бути з політиками чи без них. Який був важливішим – Майдан "ліхтариків і дискотеки" чи "коктейлю Молотова". "За Європу" чи "за Україну".

 

Новий рік на Майдані

 

Хай там як, а обидві дати нав’язуються на один спільний символ – на "Йолку". Студентський протест завершився тоді, коли його розігнали полчища "Беркуту" під приводом встановлення новорічної ялинки. А мільйонне повстання – коли майданівці повісили на її поперечині перший прапор.

 

Дослідниця з Національного музею Революції гідності Катерина Романова вивчає історію "Йолки". Перед сьомою річницею перемоги Майдану історикиня поділилася зі Zbruč’ем думками про символ протесту і його трансформацію.

 

Антитотем Януковича

 

Нині вже забулося, та перші емоції від «Йолки» на майдані Незалежності були негативними. Неподалік від колишнього наметового містечка встановили високе одоробло. Вежа мала в діаметрі 12,5 метра і важила 30 тонн. Згідно з проєктом, мала зависочіти над центральною площею на 35 метрів. Влада вчинила розправу над студентами, виправдовуючись потребою провезти на площу металевий конструктор.

 

 

Міліція охороняє "Йолку" вранці 30 листопада

 

Коли 30 листопада країна зазирнула до стрічки новин, то впала в лють. Під Михайлівським собором почав збиратися стихійний мітинг. Встановлену на майдані Незалежності інсталяцію називали "кривавою Йолкою".

 

Втім дуже скоро "Йолка" набула нових змістів. Над нею почали жартувати. На "марші мільйонів" наступного дня було багато карикатурних зображень із новорічною інсталяцією Януковича. А згодом "Йолка" стала простором вираження громадянської позиції.

 

Завідувачка відділу науково-дослідної роботи Музею Революції гідності Катерина Романова каже у коментарі Z: перетворення металевої конструкції на символ протесту – є питанням дуже цікавим. Передусім для культурних антропологів, які вивчають моделі поведінки соціальних груп. Тим більш, що сама новорічна ялинка і без того є символом. 

 

Початок протестів у Рівному

 

"Варто нагадати, що саме поняття «йолка» теж пов’язане з розгоном акції протесту – «Податкового майдану», який зібрався 2010 року. Тодішній президент України пояснював потребу знесення наметового містечка необхідністю розпочати підготовку до новорічних свят. У своєму виступі він не зміг пригадати, як називається новорічне дерево українською мовою, а тому вжив слово «йолка». І тим зробив перший крок на шляху символотворення", – нагадує пані Катерина.

 

Ялинка стала зловісним знаком для Віктора Януковича, його антитотемом. У перший рік президентства на нього впав хвойний вінок під час покладання квітів до Могили невідомого солдата в Києві.

 

У 2012 році на майдані Незалежності встановили експериментальне новорічне дерево – отре виявилося надзвичайно невдалим. Проєкт називався "Веселка" через смугасту різнокольорову ілюмінацію. Втім люди прозивали цей витвір "пірамідкою", "ялинкою в шкарпетці". Сам Янукович став героєм знущальних "фотожаб".

  

Мем "йолка" зародився ще до Майдану

 

"Це породило численну кількість мемів. Януковича зображали поруч із недолугою конструкцією. Тоді ж почали обігрувати прізвище президента – Ялинкович. Таким чином і слово «йолка», і саме дерево – живе чи штучне – для людей, які не були прихильниками Віктора Януковича, почали асоціюватися з президентом", – нагадує Романова.

 

Ялинка знала першою про Митний союз

 

"Кривава йолка" починалася з того, що владі Януковича захотілося зробити щось таке гарне, з чого не насміхалися б. Київська міська адміністрація під керівництвом Олександра Попова оголосила конкурс на новорічне дерево. Переможцем стала компанія з Одещини "Люм’єр-Україна". Проєкт ялинки-2013 справді був красивим. Деревце мало розкішне світлове оформлення, миготіло завдяки комп’ютерним алгоритмам. Команда Попова викупила витвір і транспортувала його на збереження до галереї "Лавра".

 

Восени 2013 року з’ясувалося, що ялинку занедбали. Каркас, гілки, ілюмінація від самої зими лежали під відкритим небом. Метал покрився іржею. Англомовне видання The Kiev Times у жовтні опублікувало статтю про жалюгідний стан конструкції. Тоді ж з’ясувалося, що розробники пропонували міській владі оформити ялинку у кольорах Європейського Союзу. Журналісти припустили, що керівництво Києва очікувало на підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Та творці проєкту так і не отримали відповіді.

 

"Йолка" після розстрілів на Майдані

 

"Коли читаєш цю новину кілька років по тому, то мимоволі замислюєшся, що, можливо, вже тоді вузьке коло високопосадовців знало, що Угоду підписано не буде. Але влада продовжувала дурити людей, які сподівалися, що зближення з Євросоюзом сприятиме перетворенню України на справді вільну європейську державу", – коментує Катерина Романова.

 

Режим Януковича згадав про ялинку тоді, коли виникла ідея розігнати студентську акцію протесту. Горе-президент надихався успіхом 2010 року, коли владі без спротиву вдалося знести із центральної площі демонстрацію малого бізнесу. На майдан Незалежності нацькували "Беркут".

 

Зі спостережень Катерини Романової, після тієї ночі "Йолка" набула ознак зловісного символу.

 

Перші дні протесту

 

"Коли кров на майдані Незалежності знову намагалися виправдати встановленням новорічного дерева – це вже не могло сприйматися з іронією. Це був злочин проти свого народу. «Йолка», яка вже була пов’язана у свідомості українців із президентом та його режимом, стала символом саме злочинності влади. 1 грудня 2013 року під час протесту можна було побачити плакати з написами «Йолка на крові», «Зека на Йолку», малюнок ялинки, на якій замість прикрас – шоломи «беркутівців». В ці перші дні конструкція однозначно сприймалася як чужий, ворожий об’єкт", – каже Катерина Романова.

 

"Йолка" переходить на бік Майдану

 

1 грудня майдан Незалежності заполонив мільйонний натовп. Міліція вирішила не дожидатися неприємностей і зникла миттєво. Залишені "комунальниками" речі перетворилися на інструменти революції. Тракторець посунув на вулицю Банкову штурмувати Адміністрацію президента. Металеві загорожі прислужилися як елемент захисту табору. Сама "Йолка" почала перетворюватися на простір маніфесту – її стали прикрашати прапорами та плакатами.

 

"Йолка" під час "маршу мільйонів"

 

Десь серед перших освоювачів був Дмитро Колчинський, телережисер і сценарист. Коли він підійшов до ялинки, вона вже була прикрашена певною кількістю знамен. Колчинський застав на "Йолці" красиву революційну історію.

 

"Вдень підходив до відвойованого Майдану, хлопці прикрашали ялинку прапорами. Чудово! Але була одна прикрість. Хлопці зі «Свободи», при всій до них повазі, трохи перестаралися. Так вийшло, що їхній партійний прапор опинився вище за прапор України... Заліз нагору. Кажу приблизно наступне: «Хлопці, ви не думаєте, що це абсурд, коли прапор України висить під прапором партії, якою б проукраїнською вона не була?»" – писав Колчинський у Facebook.

 

Колчинського підтримали інші демонстранти, і невдовзі синьо-жовтий прапор замайорів найвище.

 

 

На чубку проглядається прапор «Свободи». Але вище – України

 

Катерина Романова зазначає: перш ніж "Йолка" стала невід’ємним символом протесту, її ще належало освоїти. Цю конструкцію мали прийняти "до своїх".

 

"Виникла суперечлива ситуація: Майдан – своя територія, а «Йолка» на ній – символ чужинця, ворога. Зазвичай чужі символи знищують. Приклад: ми всі знаємо, як поводяться окупанти в Криму та на Донеччині – в першу чергу знімають звідусюди українські прапори. Цікаво, що подібно хотіли вчинити люди на майдані Незалежності – прибрати символ чужинця. На деяких кадрах із хроніки 1 грудня видно, як дехто з учасників розбирає каркас ялинки, знімає штучну хвою. Частина цих елементів була застосована для зведення барикад. Але зрозуміло, що без спеціальної техніки розібрати «Йолку» не вдалося б. Лишалося одне – зробити її своїм символом", – розповідає дослідниця із Музею Майдану.

 

"Хвоя" на барикадах

 

У той час на центральній площі Києва почала творитися нова форма суспільного братерства. Воно потребувало символіки й міту, здатних поєднати найрізноманітніші групи протесту.

 

"З точки зору антропології розпочався дуже цікавий процес. На Майдані стала формуватися окрема спільнота. Попри безліч світоглядних розбіжностей, вона об’єднувалася спільними вимогами: покарання винних у побитті людей 30 листопада та підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Будь-який антрополог скаже: для будь-якої групи дуже важливою є символізація світу. Адже символи є за своєю суттю комунікацією. Завдяки цьому група домовляється про спільне розуміння та подальше трактування символу і таким чином визначає себе", – пояснює Катерина Романова.

 

Вивчати шар за шаром, як картину

 

Серед перших "прикрас" на революційній ялинці були плакати: банер у вигляді прапора Росії з карикатурою на Путіна та написом "Счастливого Пути на йух", саморобний транспарант із портретом Януковича, чорне полотнище з гаслом "Воля або смерть". На конструкції з’явилися прапори України, червоно-чорний стяг, символіка ЄС, партійні атрибути. У нижній частині закріпили кілька поминальних вінків як символ того, що влада своїми злочинними рішеннями вирила собі могилу.

 

"Воля або смерть"

 

Коли Катерина Романова розповідає про спроби відновити перші елементи оздоби ялинки, то нагадує реставратора, котрий має добратися до найпершого шару на старій картині. Однак вона не оцінює цю роботу в поетичних метафорах.

 

"Коли ми маємо справу з такими об’єктами, як «Йолка», то основним джерелом інформації для нас стають фото- та відеохроніка. За суб’єктивними відчуттями, така праця більше нагадує роботу детектива, який вивчає світлини та відео, щоб з’ясувати, хто куди пішов, що зробив, коли саме, і на підставі цього відтворює певну подію", – розповідає вона.

 

Пані Катерина пояснює: "Йолка" не була застиглим об’єктом і щодня змінювала свій вигляд. Довідатися, що з’явилося на початку, а що вкінці, непросто: імена людей губляться в історії; а якщо хтось і прив’язав щось до конструкції – вже й не згадає, коли. Найбільш надійним свідком є фото- і відеозйомка. Та детальних кадрів із різними ракурсами небагато.

 

"Пощастило із хронікою 1 та 8 грудня 2013 року (у ці дні на майдані Незалежності відбувалися велелюдні віча, – Z). Завдяки великій кількості фотографій вдалося ідентифікувати, які з плакатів і прапорів з’явилися на конструкції у цей період. Скажімо, в колекції музею є багатопроменева зірка з тризубом посередині, яку ми називаємо «навершям», бо вона була встановлена на верхньому ярусі ялинки. Ми не бачимо цього навершя на світлинах 8 грудня, але воно вже є у відеохроніці від 16 грудня", – ділиться Катерина Романова.

 

Окремі прикраси з’являлися на "Йолці" при дуже конкретних обставинах. У грудні на сцені Майдану виступив народний депутат Олександр Турчинов і виголосив вимогу звільнити Юлію Тимошенко з в’язниці в Качанівці. Вночі на ялинці напнули два великі плакати з портретом Тимошенко і гаслом: "Ні політичним репресіям!". "Майданівці" виступили проти політизації революції та спотворення вуличних вимог. На сайті для онлайн-петицій почали збирати підписи зі закликом зняти борди. Волонтерка Майдану Василина Думан згадувала: активісти звернулися до посольств країн ЄС із проханням надати свої прапори, щоб мати чим затулити партійні ініціативи.

 

Під час революції Тимошенко сиділа в ув'язненні  

 

Але навіщо взагалі встановлювати хронологію прикрашання "Йолки"? Катерина Романова тлумачить: передовсім це становить інтерес для музею. Але також це – історія.

 

"Кожен артефакт із «Йолки» – це музейний предмет. Кожен має бути атрибутований. Для цього важливо зібрати максимально повну інформацію: коли, хто, як і чому вирішив розмістити прапор чи плакат. Тільки так може бути забезпечена повноцінна музейна комунікація. Але не тільки це. Знаючи, наприклад, хоча б орієнтовно дату появи на «Йолці» плакатів чи банерів, ми можемо простежити, як змінювалися настрої людей упродовж Майдану, які питання ставали актуальними. Плакати та листівки, які з’явилися на «Йолці» у грудні 2013 року, не тотожні тим, які з’являлися після лютого 2014-го", – зазначає пані Катерина.

 

Передчуття війни

 

У фондах Музею Майдану нині зберігається багато прапорів і банерів із революційної ялинки. Декотрі відображають ставлення до підписання угоди з Росією: "Митний союз – це втрата незалежності України!", "Чорні брови, карі очі – я до Путіна не хочу!".

 

Є плакат із портретами народних депутатів і написом: "Служу народу России!".

 

Іще є полотнище, яке зображає кулак, що стискає перевернутого Путіна, і падаючого Януковича з написом: "Русский народ и народ України побратими!".

 

Народна творчість

 

Значна частина експонатів адресована винятково горе-президентові: "52 зона чекає особая Вітю". "Єнакієво – без Яника – зека – чотирьох ходок". Є сатиричні тексти: "ЗАПОВІТ ЯНУКОВИЧА: Як умру, то поховайте мене в Межигір’ї. Закопайте на могилі чучало у пір’ї. В Гондурасі заховайте партійну окрасу і спасібо передайте жителям Донбасу".

 

Також є гасла цілковито серйозні: "Майбутнє України – це долі твоїх дітей і внуків", "Хто проти Європи, там не був".

 

Частина плакатів адресувалися "стурбованому" Заходові: "Сan EU hear the truth?".

 

Та найдивовижніше те, що "Йолка" вже тоді фокусувала велику увагу на реляціях із Росією. Чи це було передчуття війни?

 

Путіну зичуть "щасливої дороги"

 

"З моїх спостережень, можемо говорити про два різновиди плакатів, пов’язаних із Росією. Перші вивісили ще у грудні. Основний їх посил – Україна має вийти зі сфери впливу Росії. Угода про асоціацію з ЄС – це той крок, який мав би нарешті вивільнити Україну з «братських» обіймів. Такі банери, як «Счастливого Пути на йух» або «Митний союз – це втрата незалежності України» – саме про це. Другі з’явилися вже після появи «зелених чоловічків» у Криму, анексії півострова та початку збройної агресії Росії на сході України. Принаймні, судячи з фото- та відеохроніки, їх не було ще навіть до середини березня 2014 року. Це плакати з написами «Любим русских – презираем Путина», «Поможем русским – спасем Украину» та інші", – зазначає Катерина Романова.

 

Дослідниця констатує, що тодішні гасла свідчать про достатньо наївні уявлення українців про свого ворога.

 

"Було таке переконання, що проблема лише у Путіні. Ніби не було і немає в Росії цієї системи, яка тримається на пропаганді та диктатурі і яка перетворює населення на співучасників путінського злочину. Можливо, це була ще й ейфорія переможців режиму Януковича: мовляв, позбавилися свого диктатора, допоможемо звільнитися і «братньому» народу – тоді й настане мир", – пояснює працівниця Музею Майдану.

 

Винесли ялинку в серпні

 

Остаточне включення "Йолки" у протестний канон відбулося тоді, коли ялинка стала елементом сувенірної продукції і майданівського мистецтва. Перед новим 2014 роком український дизайнер Ілля Стронґовський намалював прекрасну листівку, яка поширювалася велетенськими тиражами – переважно піратськими (що, звісно, було негарно перед Strong’ом). В офісі телебачення Hromadske з’явилася натуральна копія майданівської ялинки двометрової висоти – сьогодні вона зберігається в Музеї Майдану.

 

 

Креатив Стронґовського і Громсектору

 

Катерина Романова цікавиться акціями протесту в різних країнах. Вона зауважує: всілякі напівжартівливі символи притаманні різним протестам. Скажімо, в Росії відзначилося надувне жовте каченя, у трампівській Америці – рожеві капелюшки.

 

"Але, наскільки мені відомо, протестні символи майже ніколи не змінюють значення з негативного на позитивне чи навпаки. У цьому сенсі «Йолка» унікальна. Переосмислення символу із негативного на позитивний відбулося доволі швидко – менш ніж за місяць", – зазначає вона.

 

Під час штурму майдану Незалежності «Йолка» ледь не згоріла. Металева конструкція простояла в центрі Києва аж до 14 серпня 2014 року: постмайданівські активісти не давали її демонтувати.

 

«Йолку» демонтували аж влітку

 

Після демонтажу металеву конструкцію вивезли на територію Національного музею історії України у Другій світовій війни. За домовленістю із колегами, конструкція перебуватиме там, допоки Музей Майдану не отримає приміщення, де зможе або зберігати, або експонувати "Йолку".

 

#питання

 

Чи можливо відтворити "Йолку"? Чи буде реконструкція на якісь урочистості? Чи відновлять її в музеї?

 

 

Катерина РОМАНОВА:

 

– Щодо відтворення "Йолки", то тут, на жаль, існує проблема. Конструкцію вивозили представники КМДА, точніше, працівники КАРС "Київська служба порятунку". Декілька металевих елементів, у тому числі центральний опорний стрижень, вивезли в інше місце. І ми досі намагаємося встановити, в яке.

 

Звісно, за бажання всі елементи можна відтворити заново. А за схемою збирання можна звернутися зі запитом до розробника – компанії "Люм’єр Україна". Однак відтворювати "Йолку" разово до якихось урочистих подій навряд чи доцільно. Сам процес монтажу трудомісткий і, мабуть, не дешевий. Втім, використання її елементів у різних якихось інсталяціях, пов’язаних із темою Майдану, цілком можливе.

 

Відтворення конструкції має бути обґрунтованим, щоб забезпечувало її постійне експонування. До речі, проєкт будівлі нашого музею передбачає встановлення конструкції безпосередньо всередині музею. Вона має стати одним із ключових елементів майбутньої експозиції.

 

17.02.2021