В недїлю і понедїлок відбували ся у Львові в сали дому робітничого четверті збори радикальної партії. На зборах явило ся до 50 участників, переважно студентів університетских, хоч було також кільканацять селян. В першім дни нарад були присутні посли Окуневскій, Новаковскій і Остапчук. Наради відкрив п. Будзиновскій, редактор "Радикала" і "Громадского Голосу", зазначуючи, що від часу заснованя партії в 1890 р. до тепер много змінило ся та що партія стала дїйстно селяньскою. В виду того заходить потреба змінити в дечім проґраму і заняти ся основною орґанізацією сторонництва, що й буде предметом нарад. Збори вибрали предсїдателем нарад д-ра Ивана Франка.
Наради зачали ся від того, що поодинокі участники мали представити, як стоїть справа радикалізму в поодиноких частях краю. Тож і виступали бесїдники та говорили про свої сторони: Новаковскій (студент) о работї в повітї перемискім, Шміґер (студ.) о Збаражчинї, д-р Трильовскій о Снятинщинї, д-р Данилович о Коломийщинї, Городенщинї і Товмаччинї, Лутчак (селянин) о Снятинщинї, Коцко о Дрогобиччинї, Каміньскій о Угнівщинї, д-р Олїйник о Жовківщинї, Лаврівскій (студ.) о ґрупі віденьскій, Стефаник (студ.) о ґрупі краківскій, Прислопскій (студ.) о ґрупі львівскій, Грабар (селянин) о успіхах радикалізму в Бутинах, Филипович (студ.) о Долинщинї, Юзичиньскій (студ.) о Рудеччинї, Гукевич (стул.) о Добромильщинї, Щурат (студ.) о Теребовельщинї і Гусятинщинї, Яричевскій (студ.) о Рогатинщинї і Бережанщинї, Будзиновскій о Тернопільщинї і Станиславщинї та про стан видавництв радикальних. Реасумуючи ті справозданя, зазначив д-р Франко, що пропаґанда радикальна розширила ся на цїлу всхідну Галичину та що звернула ся головно між населеня селяньске.
Вибрано дві комісії для нарад над зміною проґрами і над орґанізацією. По полудни в недїлю принято плян орґанізації, в котрім означено: в якій спосіб мають вибирати ся делєґати з поодиноких ґруп або повітів, хто і як має право голосованя на річних зборах партії, що орґаном партії має бути "Громадскій Голос", а товариством просвітним "Поступ", як має вибирати ся заряд партії (12 членів, з того 5 у Львові) і т. п. Відтак розвела ся ширша дискусія ґенеральна над зміною проґрами, а заразом які мають бути взаїмні відносини між партією і послами, котрі взяли участь в нарадах. Дискусія на сі темати вела ся в недїлю і понедїлок.
Що-до проґрами, то були два погляди: одні хотїли, щоби в проґрамі були сформуловані від разу конкретні постуляти, а лиш при кінци було зазначено, що ті реформи мають змагати до усуспільненя продукції і средств продукційних,— другі знов домагали ся, щоби на початку проґрами зазначити, що партія радикальна стоїть на грунтї соціялістичнім. Гадка тих других перемогла, тож і виходило би консеквентно, що й назву сторонництва треба було змінити з радакальної на соціялістичну або соціял-демократичну. Проґрама, принята більшостію в понедїлок вже лиш при дуже малім числї участників, звучить так:
"Стоячи на грунтї наукового соціялізму і годячи ся на всї випливаючі з сего консеквенції, так на поли політичнім, економічнім і культурнім, заявляє руско-україньска партія радикальна, що здїйстненє усїх єї идеалів соціялістичних можливе при повній самостійности політичній руско-україньского народу і повнім, необмеженім праві єго рішати самому у всїх справах єго дотикаючих.
Однак увзглядняючи, що на разї головне поле дїяльности політичної нашої партії лежить в Австрії, домагаємо ся:
І. Утвореня окремої рускої політичної території з руских частей Галичини і Буковини з як найширшою автономією.
II. Индемнізації земель передовсїм більшої посїлости на власність народу і удержавленє кредиту гіпотечного, при чім лїси і пасовиска мали би віддатись до ужитку громадї під зарядом нації, а проча земля виарендовувала би ся частинами відповідними до удержаня родини, селянам, потребуючим землї. Жадаємо також усуспільненя торговлї і усуненя торговельних посередників через закладанє публичних маґазинів торговельних.
III. Жадаємо повної свободи пересвідчень реліґійних і повної свободи критики та популяризації науки.
Що-до поодиноких справ біжучих жадаємо:
А. В справах економічних.
1. Знесеня податку грунтового, домового і заробкового, а заведеня прогресивного податку доходового з увзглядненєм вільного від оподаткованя мінімум истнованя. [Поки истнує податок грунтовий, жадаємо заложеня нового катастру грунтового, щоби усунути покривдженє селяньства у відношеню до більшої посїлости.]
2. Увільненя від посередного оподаткованя предметів доконче потрібних до житя.
3. Знесеня оплат від спадщин і при перенесеню власности грунтів селяньских.
4. Знесеня шарварків, мит і рогачок та удержаня всїх доріг комунікаційних з фонду краєвого.
5. Знесеня права польованя на чужих грунтах без дозволу властителя, заведеня права свобідного ношеня збруї і польованя на своїх грунтах, одвічальности карної і цивільної властителїв звірини за зроблені нею шкоди, а вкінци закона о обовязковім нищеню звірів небезпечних для майна і житя.
6. Реґуляції рік і вільної риболовлї для жителїв громад, з увзглядненєм приписів о охоронї риб.
7. Вільного уживаня сировицї для цїлей рільного господарства.
8. Заборони екзекуції на субстанцію грунту, а обмеженє екзекуції лиш на дохід грунту, і винятє в під екзекуції такої скількости грунту з прирядами господарчими, котра для удержаня при житю родини рільничої доконче потрібна.
9. Супротивляємо ся заведеню неподїльности грунтів селяньских і примусовій комасації, хотяй єсьмо за підпиранєм добровільної комасації при помочи всїляких улекшень податкових, стемплевих і правних.
10. Для виобразованя селян в господарцї спілковій і громадскій єсьмо за основанєм публичних институцій господарско-наукових і за орґанізацією фахового надзору над господаркою громадскою і спілковою.
11. Жадаємо, щоби закладано і удержувано громадскі спілки рільничі, промислові і торговельні.
12. Єсьмо за найширшою орґанізацією всїх робітників, без різницї званя, в цїли самооборони против визискуваня і для взаїмної помочи.
Б. В справах політичних.
Жадаємо: 1. Безпосередного, загального, тайного і рівного права голосованя, зі знесенєм курій виборчих при виборах до всяких репрезентацій державних, краєвих, повітових і громадских. Під правом голосованя розуміємо активне і пасивне право вибору. Се право повинно бути признане як мужчинам так і женщинам. Жадаємо знесеня палати панів.
2. Як найбільшої свободи особистої, свободи зборів і товариств, слова і праси, та знесеня дневникарского стемпля.
3. Відданя як найбільше справ судових і адміністраційних до полагоджуваня в руки самих горожан, щоби тим способом зменшили ся видатки на адміністрацію і був усунений бюрократизм.
4. Заведеня в руских частях Галичини і Буковини руского язика урядового в урядах і всїх публичних институціях, та руского язика викладового у всїх публичних школах.
5. Реформи теперішного мілітаризму в такій спосіб, щоби виобразованє войскове стало ся дїлом школи, щоби войска постійні були знесені а натомість було заведене людове ополченє та щоби держава змагала до усуненя воєн при помочи міжнародних судів мирових і розвитку права народного.
В. В справах культурних.
Жадаємо: 1. Вповнї безплатної науки в школах народних, середних і висших та свобідного доступу до всїх шкіл як для мужчин так і женщин.
2. Орґанізації державної і краєвої помочи публичної, щоби подати можність убогим клясам суспільности образувати ся.
3. Підвисшеня видатків на просвіту взагалї, а спеціяльно на просвіту народну.
4. Як найширшої автономії громад в адміністрації народних шкіл і права презентованя учителїв для громад.
5. В справах реліґійних жадаємо як найширшого здемократизованя заряду справами церковними; відданя права презентованя всїх парохій і властей церковних та адміністрації маєтку церковного в руки громад віроисповідних.
6. Змагаємо до піднесеня почутя національної самосвідомости і солідарности в масах всего руско-україньского народу Австро-Угорщини і Россії при помочи літератури, зборів, зїздів, товариств, маніфестацій, демонстрацій, печати, відчитів і т. д."
Що до відносин між сторонництвом а трема послами, то ся справа не була ясно порішена. Пос. Окуневскій забрав голос першого дня наради (в понедїлок вже не явив ся на нарадах) і хоч в многім похвалив змінену проґраму, то відтак в ще більше точках єї зганив, а остаточно не сказав нїчого рішучого. Однак участники наради порозуміли, що на можуть числити на пос. Окуневского а длятого в понедїлок старали ся переконати послів Остапчука і Новаківского, щоби виступали в соймі самостійно, не оглядаючись на пос. Окуневского, а тим менше на пос. Барвіньского. Посли Остапчук і Новаковскій не були конче раді з того, бо, казали, не будуть мати у кого засягати потрібних ннформацій, як орієнтувати ся в соймі. Що-до самої проґрами, то пос. Новаковскій застеріг ся против яркого зазначуваня соціялізму, а пос. Остапчук признав ся, що не має ясного понятя о сторонництві радикальнім, котре, як єму казали, має накидувати ся на реліґію, котра, після єго гадки, єсть основою житя. Чи оба згадані посли виступлять в соймі з якою деклярацією, се покаже будучність.
Наради закінчили ся віддаєм чести покійному соціялістови россійскому Степнякови і порушенєм гадки, чи би не спровадити тїло Драгоманова з Софії до Галичини.
[Дѣло, 31.12.1895]
31.12.1895