Антимонопольний комітет України закрив справу за ознаками порушення НКРЕКП законодавства про захист економічної конкуренції щодо розрахунку у 2016–2017 роках ринкової ціни електроенергії (справа "Роттердам+") через недоведеність порушення.
Про це повідомляє пресслужба АМКУ.
Справу розпочали за інформацією НАБУ.
"У бюро зазначали, що Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та компослуг, протягом 2016–2017 років проводила розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії з порушенням алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ, шляхом ручного коригування прогнозованої ОРЦ за попередній розрахунковий період на користь ТЕС. Порушення алгоритму могло свідчити про повернення до «ручного режиму» та суб’єктивного ціноутворення для теплових електростанцій (ТЕС). Це могло надати останнім переваги порівняно з іншими учасниками ринку (конкурентами), зокрема атомними електростанціями (АЕС) (за інформацією НАБУ та ДП «НАЕК "Енергоатом"»)", – ідеться у повідомленні.
За результатами розгляду справи АМКУ дійшов висновку, що цінова конкуренція на ринку генерації у моделі ринку, котра існувала до 01.07.2019 року, у зв’язку зі значним державним впливом була обмеженою.
"Протягом 2016–2017 рр. не відбулося суттєвої зміни часток суб’єктів господарювання на ринку. А також жодного із крупних гравців не було усунуто з ринку. Показники фактичної рентабельності усіх видів генерації у 2017 році засвідчили тенденцію до зниження у порівнянні із попереднім роком... Жодна експертиза, наявна в матеріалах справи, не встановлює факту та розміру збитків, завданих учасникам ринку генерації електричної енергії, тобто потенційним конкурентам ТЕС", – прокоментували в АМКУ.
"Таким чином, зібраними у справі доказами не підтверджується інформація про те, що дії НКРЕКП призвели до надання окремим суб’єктам господарювання або групам суб’єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів", – ідеться у висновку комітету.
Відтак провадження у справі закрили через недоведеність порушення, додали в АМКУ.
У відомстві також зазначили, що відсутність в діях компаній чи органів влади порушення законодавства про захист економічної конкуренції не виключає можливого порушення інших норм законодавства.
У березні 2016 року Нацкомісія затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з нею, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахувалась за формулою "вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну".
Завдяки цьому компанія "ДТЕК" Ріната Ахметова і державне "Центренерго" стали продавати електроенергію дорожче.
Згідно з офіційним висновком слідства, представники групи приватних теплогенерувальних компаній у 2015 році почали тиснути на керівництво Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Вони вимагали включити до тарифу на електроенергію, яку виробляли теплоелектростанції цієї групи, видатки, що насправді не здійснювалися – витрати на доставку та перевалку вітчизняного енергетичного вугілля в Україну з портів у Європі. У такий спосіб група хотіла погасити власні кредити коштом споживачів.
Експертиза, котрою оперує НАБУ, показала збитки розміром у 18,87 млрд грн за 2016–2017 роки. Зокрема, 14,3 млрд грн потрапило на рахунок приватних компаній – ініціаторів формули.
НАБУ оголосило шість підозр за справою через формулу: чотирьом посадовцям НКРЕКП, зокрема тодішньому голові регулятора Дмитрові Вовку, а також двом топменеджерам "ДТЕК" – Борисові Лісовому та Іванові Гелюху.
У серпні 2020 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко, який керує справою з боку САП, вніс постанову про закриття справи "Роттердам+".
У жовтні Вищий антикорупційний суд поновив справу.
Українським урядом керує колишній менеджер "ДТЕК" Денис Шмигаль.
21.12.2020