Коррупція виборча.

Подїї послїдних виборів до галицкого сойму мусїли безперечно звернути увагу ширших кругів населеня на обставину, до яких розмірів можуть дійти в конституційній державі надужитя виборчі і коррупція виборча. Бо хоч і склались так річи, що правда о галицких виборах могла бути таєна (конфіскати ґазет, мовчанє жидівско-ліберальної праси в виду осіб при кермі правительства), то однак заходам щирих людей удало ся відслонити перед світом бодай рубець тої заслони, котра мала закрити polnische Wirtschaft в Галичинї. Загал побачив, що свобода виборча в Австрії може остати лиш на папері, що вольна воля виборцїв при напорі з гори може стати ся илюзоричною,— тож заздалегідь треба оглянути ся за средствами зарадчими, бо вже за плечима стоять вибори до ради державної.

Закон з 17 грудня 1862 р. для запорученя свободи виборчої установляє кари лиш за купно і продаж голосів та за фальшованє результату виборчого. Тимчасом показало ся з практики виборчої, що суть ще многі инші відміни коррупції виборчої; що під покривкою аґітації виборчої допускають ся интересовані таких провин, котрі уходить им безкарно а від котрих зависить остаточний результат виборів. Показала ся потреба доповнити а взглядно спрецізувати постанови закона о охоронї свободи виборчої. Вправдї вже комісія для реформи закона карного уважала потрібним значно розширити параґрафи о провинах при актї виборчім, але що цїла реформа упокоїла ся в комісії сном блаженних, то й постанови о коррупції виборчій не були би побачили так скоро світла денного. Длятого нїмецко-національний посол д-р Барайтер виготовив проєкт закона, в котрім подрібно навів провини при актї виборчім, а котрий би мав заступати місце тепер обовязуючого артикулу 6-ого закона з 17 грудня 1862. Пос. Барайтер предложив свій проєкт палатї послів на засїданю в пятницю під видом наглячого внесеня, а палата радила над наглячостію на своїм суботнїшнім засїданю.

Проєкт закона пос. Барайтера єсть такій: На місце арт. 6-того закона з 17 грудня 1862 р. для охорони свободи виборчої будуть обовязувати слїдуючі параґрафи:

"§.1. Хто другому завдасть насильство, нанесе шкоду або грозить чи то насильством чи нанесенєм шкоди в тій цїли, щоби горожанина маючого право виборче, перепинати в самостійнім виконаню прислугуючого єму права вибору і голосованя, сей буде караний за провину присилуваня виборчого (Wahlnothigung) строгим арештом від шести місяцїв до одного року.

§.2. Хто підступним представленєм річи або дїлом впровадить другого в блуд, щоби перепинити єго в самостійнім виконаню прислугуючого єму права вибору і голосованя; хто при помочи таких самих средств подає собі або другому нагоду, виконувати не прислугуюче им право вибору і голосованя в публичних справах, сей буде караний за провину обманьства виборчого строгим арештом від шести місяцїв до одного року.

§.3. Хто при виборах для публичних справ дозваляє з свідомостію другому брати участь в голосованю, до чого сей не має права; хто спонукує результат, незгідний з заявленою законним способом волею виборцїв, або хто фальшує результат голосованя, сей буде караний за провину фальшованя виборів строгим арештом від шести місяцїв до одного року.

§.4. Хто обіцянками або запорученєм користи впливає на чиюсь користолюбність, щоби впливати на самостійне виконанє прислугуючого ему права вибору і голосованя, або щоби подати кому нагоду до виконаня не прислугуючого єму права вибору і голосованя, сей буде караний за провину підкупства виборчого строгим арештом від шести місяцїв до одного року, з чим може бути получена кара грошева аж до квоти 2000 зр. Такій самій карі арешту підпадає і той, хто подібним способом дасть на себе вплинути при самостійнім виконуваню права вибору і голосованя.

§.5. Хто при тайних виборах в справах публичних противзаконними средствами довідує ся, як поодинокі виборцї голосували, сей буде караний за провину нарушеня тайни виборчої строгим арештом від шести місяцїв до одного року.

§.6. Хто свідомо виконує не прислугуюче єму право вибору і голосованя, або наклонює кого другого виконувати се не прислугуюче єму право, сей буде караний за провину присвоюваня собі права виборчого строгим арештом від одного до шести місяцїв.

§.7. Хто печатно або письмом перед виборами або в часї самих виборів розширює без достаточної причини вість, мов би кандидат уступив та подає сю вість за правду, сей допускає ся провини і буде караний строгим арештом від одного до шести місяцїв.

Сей закон входить в житє з днем єго оповіщеня."

Як бачамо, в проєктї д-ра Барайтера виспеціялізовано такі провини: насильство виборче, обманьство виборче, фальшованє виборче, нарушенє тайни виборчої, присвоюванє права виборчого і впровадженє в блуд виборцїв. Перші пять провин були вже, як сказано, влучені до реформи закона карного, і лиш послїдну провину долучив пoc. Барайтер до свого проєкту. Розуміє ся, що годї було правительству і сторонництвам правительственним противити ся з мериторичних взглядів внесеню опозиційного посла. Міністер судівництва ґр. Ґляйспах заявив навіть, що правительство занимає прихильне становище супротив иніціятиви внескодавця, бо при виборах повинна бути зазначена дїйстна воля виборцїв. Але инша річ була з квестією наглячости внесеня. Наглячість внесеня, котру принято, змодифіковано в сей спосіб, що проєкт закона придїлено (на внесенє ґр. Пініньского) перманентній комісії для закона карного, де, як заповів ґр. Пініньскій, буде рішатись найперше принціпіяльне питанє, чи не можна би в сей спосіб, значить ся при помочи новель, реформувати також і инші части закона карного, н. пр. закон о лихві і т. п. Яка доля жде в перманентній комісії проєкт закона д-ра Барайтера, се годї тепер передсказувати, але заходить обава, що при нарадї над принціпіяльними квестіями готово не стати часу на полагодженє самої справи.

В дискусії деякі з бесїдників, а то посли Барайтер, Люеґер і Брзорад доказували потребу закона натяками на послїдні вибори: до віденьскої ради міскої, до галицкого сойму і до ческого сойму. Подрібно не наводжено поодиноких фактів коррупції і надужить виборчих, але як д-р Люеґер заповів, ще і вибори галицкі прийдуть під дискусію в парляментї. З дискусії, котру подаємо обширнїйше в справозданю з засїданя, показує ся, що презідентови міністрів прийдесь ще скрутно вислухати деякі маніпуляції виборчі з часів, коли то в Галичинї був намістником ґр. Казимир Бадені.

Дѣло