На порозі другого віку
Львівський політехнічний інститут є одним із найстаріших вищих технічних учбових закладів Європи. Зараз ми відзначаємо сторіччя з дня його заснування.
За час свого існування інститут вніс значний вклад у світову науку і техніку, збагативши її рядом наукових відкрить і досліджень. Відомий вчений Лука Бодашевський ще в 1881 році пояснив броунівський рух пилинок у повітрі з точки зору молекулярно-кінетичних уявлень. Його роботи в галузі гідравлітики ввійшли в світову технічну літературу. З ім’ям Нементовського пов'язано багато робіт в різних галузях органічної хімії. Зокрема йому належить одержання ряду гетероциклічних сполучень. В інституті працював професор Максиміліян Губер, який підняв науку про опір матеріалів на більш вищу ступінь розвитку. Коло 60 років працював в інституті видатний експериментатор і теоретик міцності залізобетону, автор понад 200 наукових робіт професор Тульє. Широко відомий серед інженерно-наукового світу великий вчений в галузі гідротехніки професор Матакевич. Його формулами і тепер користуються в багатьох країнах Європи і Америки.
З ім'ям Львівського політехнічного інституту пов’язані винаходи інтеграторів вченими Бруно Абданк-Абакановичем та Лаврентієм Жмурко. Професор Казимир Бартель користувався світовою популярністю як автор наукових праць у галузі перспективи і графіки. Вчені нашого іституту докладно вивчили флору Карпат і здійснили геологічні дослідження, які сприяли виявленню корисних копалин.
Особливо широко розгорнулася науково-дослідницька робота в інституті після визволення Західної України і возз'єднання її з Радянським Союзом. 1939–41 роки були роками розквіту наукового життя в інституті, роками плодотворної роботи всього творчого колективу.
Німецькі загарбники завдали великих збитків інститутові, які становлять 23 міліони карбованців. Вони пограбували лабораторне обладнання, машини, апарати і прилади, цінні примірники наукових творів. Гітлерівці розстріляли передових прогресивних професорів інституту Казимира Бартеля, Станіслава Пілата, Володимира Круковського, Антонія Ломницького, Володимира Стожека, Романа Віткевича та інших.
Тільки завдяки героічній Червоній Армії, яка визволила землі Радянської України від німецьких загарбників, Львівський політехнічний інститут знову став до ладу діючих вищих учбових технічних закладів. Зараз він перетворюється не лише в першокласний учбовий заклад — кузню кадрів для радянського народного господарства, але й у великий центр наукової думки, в якому розв’язуються науково дослідницькі проблеми, що мають велике значення для промисловості, транспорту, лісного і сільського господарства нашої Батьківщини.
За рік після визволення Львова проведено велику роботу щодо відродження нашого інституту. Корпуси інституту значно поповнилися обладнанням, а бібліотека придбала понад 35 тисяч томів наукової технічної і художньої радянської літератури. У відродженні інституту велику допомогу надають наукові установи та підприємства Радянського Союзу. Безпосередньо шефствує над нашим учбовим закладом Академія наук СРСР. Нам допомагають Ленінградський і Київський політехнічні та Харківський механіко-машинобудівельний інститути. Велику допомогу в розквіті львівського вищого учбово-технічного закладу надають уряд Радянської України, ЦК КП(б)У і особисто тов. М.С. Хрущов.
За рішенням радянського уряду Львів перетворюється у велике промислове місто України. Для задоволення зростаючих потреб промисловості у висококваліфікованих спеціалістах для рівнях галузей виробництва, в інституті організованії нові факультети: нафтовий, механічний, харчовий, геодезичний, а також відкриті додаткові спеціальності на існуючих факультетах. Зараз десятки факультетів інституту готують інженерів 31 спеціальності.
Науковий колектив здійснює велику роботу, спрямовану на розв'язання актуальних завдань розвитку народного господарства і пов'язує її з працями інститутів Академії наук СРСР та Академії наук УРСР. На базі лабораторії нашого інституту і з залученням наукових працівників створені філіали інституту енергетики і гірської механіки Академії наук УРСР.
З перших же днів визволення Львова від німецько-фашистських загарбників колектив професорів і викладачів подав наукову і технічну допомогу у відбудові промислових і комунальних підприємств міста, у відродженні львівської залізниці. Кафедри електротехнічного факультету провели велику роботу по перетворенню асинхронних моторів без перемотування їх в генератори. Це дало можливість значній кількості місцевих підприємств одержати додаткові енергетичні потужності, професори Охендушко, Шевальський, Сокольницький та інші надали велику наукову допомогу в налагодженні і пуску енергопоїздів з газовим опаленням на Львівському і Дрогобицькому енергокомбінатах. Колектив інституту провів наукову роботу в налагодженні міського водогону і каналізації, у відродженні і розвитку харчової промисловості, а наукові працівники нафтового факультету розроблюють проблеми, які мають велике значення для розвитку нафтової промисловості в західних областях України.
Багато зроблено колективом інституту і в галузі популяризації новіших досягнень радянської і світової науки і техніки.
Партійна організація інституту провела значну роботу по ідейно-політичному вихованню студентів та професорсько-викладовського складу. Багато зроблено комуністами інституту в справі залучення місцевої інтелігенції до активного громадсько-політичного життя нашого міста і області. Очолюваний партійною організацією колектив нашого інституту швидко відгукується на всі політичні події в житті нашої країни. Сполучаючи роботу по вихованню висококваліфікованих радянських спеціалістів, відданих справі Леніна–Сталіна, своїй Вітчизні з розв'язанням наукових проблем, інститут починає друге сторіччя свого існування. Подальшою своєю працею він буде сприяти розквіту науки, зміцненню економічної могутності Радянського Союзу.
С.М. Ямпольський, директор політехнічного інституту.
Вільна Україна
14.11.1945